Україна успішно пережила зиму 2024-2025 років, яка, за прогнозами багатьох експертів та політиків, мала стати однією з найскладніших після початку повномасштабного вторгнення. Попри наймасштабніші атаки росіян на енергетичну інфраструктуру, що передували опалювальному сезону, масштабних та тривалих відключень вдалося уникнути.
Як розповів в інтерв'ю "Телеграфу" народний депутат від фракції "Слуга народу", член парламентського комітету з питань енергетики і ЖКП Сергій Нагорняк, вистояти енергетиці вдалося завдяки злагодженій роботі уряду та державних компаній, залученню міжнародної фінансової допомоги для відновлення об'єктів та будівництва захисних споруд. За його словами, захист другого рівня, який будувався як від дронів та уламків, був удосконалений спільно Генштабом та "Укренерго" і здатний витримувати пряме влучання ракет, хоча це все одно призводить до значних збитків навколишнього обладнання. Станом на грудень 2024 року, на 70 зі 100 розподільчих підстанцій "Укренерго" було завершено будівництво мінімально необхідного захисту для трансформаторів великої потужності, що дозволило зберегти їхню роботу. Також сприяли тепла зима та рішення "Укренерго" в години пік вимикати промислових, а не побутових споживачів.
Зміна тактики РФ: фокус на газ
Нагорняк зазначив, що ефективність російських атак на електропідстанції знизилася, і наприкінці грудня 2024 – на початку січня 2025 року Росія перемкнула свій фокус на газовидобувну та газопідготовчу інфраструктуру. Ці атаки тривали протягом усього 2025 року, завдавши значних пошкоджень.
"Ми багато втратили газовидобувної і газопідготовчої інфраструктури. А це величезні кошти на відновлення", – наголосив нардеп. Він додав, що відновлення деяких об'єктів може зайняти від 6 до 9 місяців, а деяких – від 18 до 36 місяців, за наявності фінансових ресурсів та обладнання.
Дефіцит газу та фінансові виклики
Наслідком атак стало падіння власного видобутку газу більш ніж наполовину. За прогнозами Нагорняка, на наступну зиму (2025-2026) Україна очікує потенційний дефіцит газу від 4,6 до 5 мільярдів кубічних метрів. "Нафтогазу" потрібен значний ресурс – близько 2,5 мільярдів євро – для відновлення інфраструктури та закупівлі імпортованого газу з ЄС для закачування в підземні сховища.
Наразі підтверджені джерела фінансування (кредити, гранти від Норвегії, ЄБРР, українських банків) сягають лише близько 1 мільярда євро. Ситуація ускладнюється спецобов'язками "Нафтогазу" продавати газ населенню за фіксованою ціною, що майже вдвічі нижча за ринкову. Перегляд тарифів для населення наразі не обговорюється через неспроможність більшості українців сплачувати за ринковою ціною.
Серед шляхів вирішення проблеми – переговори з Норвегією щодо потенційної позики товарним газом на кілька років, а також співпраця з донорами, як-от японське агентство JICA та Норвегія, для отримання обладнання для відновлення газовидобутку. Навіть до масованих обстрілів газової інфраструктури існував дефіцит газу 10-15%, який покривався імпортом. Зараз баланс ще більше змістився – наступної зими споживання майже втричі перевищуватиме власний видобуток.
Головний ризик: атаки на розподільчу систему
Нардеп підкреслив, що відновлення інфраструктури – лише частина проблеми. Навіть за наявності газу у сховищах, продовження російських атак на газорозподільчу систему протягом літа та осені може призвести до того, що "навіть наявність газу в газосховищах не гарантує нам те, що всі регіони будуть з газом". Захистити усю газову інфраструктуру бетонними спорудами неможливо через її величезні обсяги та розміщення здебільшого на поверхні.
Нагорняк оцінює ризик перебоїв з газом наступної зими як "достатньо високий" і вважає, що цим питанням має зайнятися РНБО, розробивши чіткий алгоритм дій для обласних адміністрацій та споживачів на випадок таких атак.
Електроенергія: чого чекати влітку 2025 року
Повертаючись до теми електроенергії, нардеп зауважив, що "Енергоатом" ідеально відпрацював усю зиму на дев'яти блоках, що стало основним фактором стабільності. Однак навесні та влітку "Енергоатом" планово виводитиме частину блоків у ремонт, що зменшить обсяг стабільної базової генерації.
Хоча сонячні електростанції добре працюють вдень, вони не генерують у вечірні години пік, коли зростає споживання (зокрема, через кондиціонери). Вітрова генерація також нестабільна. Без промислових накопичувачів енергії, які акумулюють енергію ВДЕ, ці джерела не можуть повноцінно покривати вечірній дефіцит.
"Тому влітку, ввечері, якщо буде достатньо спекотно і споживання наше буде в рази збільшуватись, ми, скоріш за все, будемо мати певний дефіцит в енергосистемі", – спрогнозував Нагорняк. Покрити його можна за рахунок імпорту. Для цього регулятору (НКРЕКП) необхідно підняти так звані "прайс-кепи" (цінові обмеження), щоб приватні трейдери могли купувати дорожчу електроенергію в Європі в години пік і продавати її на внутрішньому ринку. Інший варіант – зобов'язати державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго" імпортувати електрику в пікові години, навіть якщо її доведеться продавати населенню дешевше, аби уникнути відключень.
Тарифи на світло без змін у 2025 році, проблема ХАЕС та Болгарії
Народний депутат заспокоїв споживачів щодо тарифів на електроенергію. Уряд продовжив дію спецобов'язків на "Енергоатом" та "Укргідроенерго", зафіксувавши тариф для населення на рівні 4 гривні 32 копійки до кінця жовтня 2025 року. Нагорняк вважає малоймовірним зміну тарифу до весни 2026 року.
Щодо переговорів з Болгарією про закупівлю корпусів реакторів для добудови Хмельницької АЕС, Нагорняк повідомив, що вони тривають, але не інтенсивно і питання "зависло". За його словами, після рішення українського парламенту болгарська сторона, ймовірно, відчула сигнал і, можливо, під впливом проросійських політиків, почала вигадувати причини, чому їм потрібні ці корпуси. Нардеп не виключає, що Росія могла пообіцяти болгарам викупити обладнання за дорожчою ціною, щоб перешкодити Україні завершити будівництво.
Він підкреслив важливість фіналізації цієї угоди або пошуку альтернативних постачальників (французьких, південно-корейських, японських компаній), оскільки добудова нових атомних блоків є критично важливою для довгострокової енергетичної безпеки України та заміни старих енергоблоків, термін експлуатації яких рано чи пізно закінчиться.
