Військова агресія РФ. Дефіцит яких продуктів загрожує Україні та Європі?

Як російське вторгнення в Україну впливає на продовольчу безпеку півдня країни? Як українські аграрії готуються до весняних польових робіт в умовах війни? Що буде, якщо цього року на світовому ринку не буде зернових і соняшника з України? Чи загрожує голод іншим країнам світу через російську агресію проти України? Всі ці питання намагалися з’ясувати в новому випуску програми проєкта Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

• Через російське вторгнення в Україну аграрії не можуть вчасно засіяти зерно. Сільгоспугіддя в місцях бойових дій потребують розмінування.
• На окупованих територіях фермери скаржаться на відсутність пального і потрібних добрив. Фахівці стверджують, що російський напад на Україну вже має наслідки на ринку продовольства у світі. Разом з цим, порти України заблоковані.
• Експерти Київської школи економіки кажуть, що від поставок зерна з України залежать понад 400 млн людей у світі.
• За даними Bloomberg, рекордно високі світові ціни на продовольство можуть зрости ще на 22% внаслідок початку Росією війни проти України.
• Аби не допустити продовольчої кризи та підтримати аграріїв під час посівної, український уряд затвердив зміни щодо надання фінансової державної підтримки, інформує Мінагрополітики. За оцінками міністерства, загальна потреба в коштах для проведення таких робіт становить близько 100 млрд грн.
• У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку значущих мінеральних добрив уряд України запроваджує нульову квоту для їхнього експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив з України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив.
• Радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко цього тижня повідомив, що в низці регіонів України є загроза мінувань російськими окупантами сільськогосподарських угідь. За його словами, «активна фаза по розмінуванню буде справді тривати як мінімум кілька років».

Херсонщина засіває поля

Люди в Херсоні повідомляють, що в місті вже тиждень зберігаються черги за продуктами. Проте ситуація стабільна завдяки фермерам, які стали привозити свої овочі. Про це, зокрема «Новинам Приазов’я» розповіла мати трьох дітей Олександра Жовтюк: «Зараз фермери почали привозити свої товари. Маю на увазі картоплю, моркву, цибулю. Якщо, наприклад, днів 5 тому, коли були морози, дуже мало хто привозив до Херсона картоплю і черги були дуже великі, люди могли стояти по 4 години. То зараз трохи легше, бо більше продавців привозять товари на ринок. Проблемним залишається молоко, його складно знайти. Воно буває через день. В супермаркетах зовсім немає. Його можна знайти тільки в точках, де продає маслозавод Херсонський і, звичайно, буває домашнє молоко, але черги кілометрові. Я сама вчора стояла півтори години в черзі».

Попри протидію російських окупаційних військових та їхній контроль над більшою частиною Херсонщини, місцеві аграрії проведуть цьогорічну посівну кампанію. Про це «Новинам Приазов’я» розповів голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко.

Він наголосив, що зараз фермерам не вистачає паливно-мастильних матеріалів, вони також не повністю забезпечені гербіцидами та іншими препаратами для сільгоспвиробництва. Тож область розраховує на гуманітарну допомогу Європи.

«Якась кількість господарств на сьогодні почали посівну кампанію ярових культур: це пшениця, це ячмінь. найгірше, що ми сьогодні обмежені в паливних матеріалах, що необхідно для цього. Необхідно для гарного початку посівної кампанії – це внесення гербіцидів, які б унеможливили засорення цих земель. Тому я можу сказати, що Херсонщина почала свою посівні кампанію», – сказав він.

Як буде проходити посівна кампанія, на думку Самойленка, буде залежати і від того палива, яке надходить сьогодні до фермерів, і, від того як українські війська будуть впливати на поведінку окупантів.

«Бо ми розуміємо, що більша частина території Херсонщина на сьогодні окупована російськими загарбниками. Якщо казати про потребу, яка сьогодні є в Європі і світі в олійних культурах, і це, я ще раз наголошую, це соняшникова олія, це рапсова олія, це рапсовий шрот, який використовується, це фуражне зерно, яке на сьогодні дуже потрібні Європі. Ми розуміємо, що Європа дійсно потребує, світ потребує того, щоб посівна кампанія в Україні відбулася вчасно, щоб вона відбулася в повному обсязі», – додав Самойленко.

Які прогнози?

Ми поспілкувалися з херсонським аграрієм Сергієм Рибалко, він також є головою депутатської групи аграріїв в обласній раді. В нього є свій прогноз щодо посівної кампанії, забезпечення продуктами українців і можливої продовольчої кризи у Європі: «На щастя, весна цього року починається пізно, і розраховуємо на те, що до того часу, як почнуться основні польові роботи, нам уже буде працюватися вільно».

«Ми господарство, яке займається картоплярством. Якщо ми планували на цей рік 570 гектарів картоплі посадити, тому що ми побудували нове сховище прекрасне, ми вклали дуже великі кошти інвестиційні, близько п’яти мільйонів доларів торік вклали у це сховище, і воно повинно там зберігати 15 тисяч тонн картоплі, і для цього потрібно посадити 570 га картоплі, то ми, можливо, посадимо, 130-150 га – на цьому все. Тобто ми не розуміємо, зможемо ми поливати чи не зможемо, буде наша електроенергія чи щось інше. Ми дуже багато картоплі поставляли компанії PepsiCo – чипси Lays, а зараз ми не розуміємо, чи зможемо ми вести продукт в Миколаїв на фабрику чи не зможемо, тобто, можливо, ми обмежимося невеликою кількістю товарної картоплі – і на цьому все. А все інше засіємо, наприклад, соняшником», – поділився планами аграрій.

Незважаючи на складну ситуацію з продовольством зараз в Україні, за словами заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, голод країні в цьому році не загрожує, бо в минулому році був хороший врожай. Наразі найголовніше, це підтримка з боку держави, каже він.

«Можна сказати, що наш аграрний сектор, завдяки тому, що є в принципі достатньо децентралізованим, тобто не залежить від центрального постачання та якихось централізованих рішень, загалом такі роботи розпочинає. Звичайно, що і надалі можуть виникати проблеми, пов'язані і із пальним, зі структурою посівних площ. Оскільки ми розуміємо, що структура у нас була вельми специфічна, зорієнтована більше на експорт. Зараз є потреба перш за все забезпечення внутрішнього ринку», – зазначив він.

«Скажімо, з озимих посівів, які у нас були зроблені восени минулого року, велику частку скажімо у нас займає ріпак. Він важливий як технічна культура, але для продовольчої безпеки, він непридатний. Тому тут важливо, що потрібно буде коригувати й плани посівів весняних, і можливо навіть десь спробувати пересівати озимі посіви, щоб збільшити частину важливу саме для продовольчої безпеки», – додав експерт.

Голова Української асоціації експортерів Дмитро Крошка в коментарі «Новинам Приазов’я» підкреслив, що тепер ніхто не може зробити тривалий прогноз. Утім, «бомбардування великого олієекстракційного заводу чи підприємства борошномельної галузі призведе до нестачі соняшникової олії та борошна відповідно. І йдеться не лише про дефіцит в Україні, але й світі загалом».

«Станом на сьогодні майже ніяка продукція з України аграрна не експортується. Та продукція, яку ми виростили, виробили у 2021 році, фактично не опиниться, хоча й була запланована, не опиниться на зовнішніх ринках. Тобто ця продукція – це вже буде дефіцит. Яка ця продукція? Це, по суті, все: це олія, це фрукти, це м’ясо, це молочна продукція», – прогнозує експерт.

Другий момент, на якому я експерт робить акцент, це те, що сьогодні під великою загрозою отримання врожаю взагалі у 2022 році.

«Ви бачите: ракети літають по всій Україні. У нас основний експорт з України – це все ж таки сировина: це зерно, це бобові, інша продукція. У цьому Україна завжди була сильною, ми забезпечували переробні господарства, переробні підприємства по всьому світу. Сьогодні світ може зіштовхнутися з дефіцитом сировинних продуктів», – додав він.

Війна в Україні сьогодні – це дефіцит і подорожчання продуктів у Європі та голодні бунти у бідних країнах. Такі результати світ побачить уже протягом року. Про це нам розповіла заступниця директора компанії ProAgro Information Марія Колесник.

«Експорт із портів практично взагалі нульовий. Більше ніж 100 кораблів заблоковані в українських портах. На сьогоднішній день вони вже не можуть відвантажити ту продукцію, яка на них була завантажена до початку воєнних дій. Що стосується нових човнів, вони взагалі не заходять до наших портів, бо є далека блокада. І відповідно, все те зерно, яке на сьогодні Україна намагається експортувати, це завдяки нашій Укрзалізниці. Але це вкрай мало, це близько 20 тисяч тонн на добу – це ні про що у порівнянні з тими мільйонами, які Україна зазвичай експортувала. Ми десь на 10% забезпечуємо світ зерном», – зазначила вона.

За її словами, якщо Україна не посіє, або засіє і збере врожай на 50% менше через війну, яка зараз відбувається, це суттєво вплине на цінову політику.

«Це все буде не про наш ринок. Це все буде про світовий ринок, і тоді вже будуть не лише шалені ціни, а, відповідно, й недоотримання обсягів. У першу чергу це стосуватиметься країн Північної Африки, Азійських країн. І якщо ми згадаємо те, що відбувалося в Єгипті, в Тунісі, коли ми називали «Африканською весною» всі ці африканські революції – вони в першу чергу були простимульовані високими цінами на зерно», – прогнозує Колесник.