У Казахстані п'ятий день тривають масові демонстрації. На вулиці вийшли сотні тисяч людей.
Палять поліцейські машини, штурмують місцеві адміністрації, чути вибухи.
Поліція розганяє протести сльозогінним газом, а вогнепальну зброю, як це було у 2011 році, не застосовують. Поки що.
Мітингувальників по всій країні обурило значне підвищення цін на газ у країні, багатій цими ресурсами.
Але економічні вимоги переросли у заклики до політичних змін і повалення президента.
Чому розгорілися протести у Казахстані, що відбувається зараз в цій країні і чим це все може закінчитися, розповідає кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов.
Чому протести почалися саме зараз?
Тригером ситуації, звісно, стало різке підняття у два рази цін на скраплений газ, яким більшість казахів заправляють свої авто. Але це більше привід, ніж причина.
Невдоволення владою у населення накопичувалося давно.
Після того, як у 2019 році пішов у відставку Нурсултан Назарбаєв, який незмінно правив країною 30 років, багато хто сподівався на зміни. Вірили, що прийдуть нові обличчя, що стане більше свободи.
Але новим президентом стала людина з оточення Назарбаєва, тодішній спікер сенату Касим-Жомарт Токаєв.
Одним з перших його кроків було перейменування столиці Астани у Нур-Султан на честь попереднього президента. Це був сигнал, що та вся система, яку вибудував Назарбаєв, продовжує жити.
За три роки правління Токаєва у країні не відбулося жодних реформ. І люди цим дуже розчаровані.
Чим невдоволені казахи?
Невдоволення зростало через економічні причини та пандемію. Економіка - у стагнації, а враховуючи величезні запаси нафти та газу, якими володіє Казахстан, населення сподівалося на хоча б якийсь розвиток. Очікували, що країна має прогресувати. Але цього не сталося.
Ціни росли, а зарплати ні. Рівень життя падав. Це і підштовхнуло людей вийти на вулиці.
Тобто економічна складова протестів дуже сильна. Але після кількох днів мітингів протестувальники перейшли від економічних вимог до політичних.
Вчора і сьогодні вже звучать гасла, що президент Токаєв має піти геть. Демонстранти не вірять, що влада виконає обіцянку знизити ціни на газ. Сподіваються, що лише серйозні політичні зміни можуть гарантувати справжні реформи у житті країни.
Символічно, що протести почалися на заході країни у маленькому місті Жанаозен. У 2011 році там теж виходили на вулиці люди. Це були працівники нафтогазових структур, зарплати яких були низькими у той час, як край є дуже багатим на запаси нафти й газу.
Але тоді влада застосувала проти мітингувальників зброю. Протест жорстко придушили. Загинуло 16 людей, понад 100 постраждали.
Жанаозен став символом протесту. От і цього разу перші демонстрації пройшли саме там. Згодом вони поширилися на всю Мангістауську область і на всю країну.
Протестувальники обурені: "Ми одна з найбагатших нафтою і газом областей, а ви підіймаєте нам ціни".
Чому ціни на газ підвищили зараз і чому це так важливо?
Раніше ціни на газ субсидіювалися державою і газ був дешевшим. Зараз газ почали продавати на біржі і ціну вже визначає ринок.
Скраплений газ - це основне паливо для авто у Казахстані, тому підвищення цін у два рази є таким чуттєвим для населення.
Казахстан - це величезна країна, відстані між містами й селами там значні.
Багато людей живуть за рахунок свого транспорту. Різке підвищення цін на газ викликає такий ланцюг змін, що решта цін теж буде зростати. Це впливає на все життя.
У 2011 протести розстріляли. Чи може повторитися цей сценарій у 2022?
Хоча у багатьох містах відбуваються зіткнення правоохоронців і мітингувальників із застосуванням сльозогінного газу, протестувальники захоплюють та підпалюють поліцейські машини, але зброю, як це було у 2011 році, силовики не застосовували відразу.
На деяких відео видно, що правоохоронці досить лояльні до протестувальників, лунають заклики "поліція з народом".
Чи означає це пом'якшення політики влади?
2-3 січня протести справді майже не розганяли. Влада більше спостерігала.
Наслідки придушення протестів 2011 року влада відчувала ще довго. Тоді ситуацію дійсно взяли під контроль, але популярність влади різко впала. У Жанаозені розстріляли людей і про це знали у всій країні. Невдоволення владою тільки наростало.
Є версія, що Токаєв не хоче повторення Жанаозена. Зараз для нього легітимність грає величезну роль. Він не може собі дозолити розтратити ту невелику популярність, яку має. Токаєва і так не дуже люблять у країні. Тому будь-які жорсткі силові заходи можуть коштувати йому місця президента. Можливо, саме тому влада така обережна.
Але протестувальників затримують, акції розганяють гумовими кулями й газом. На численних відео лунають вибухи. Не можна сказати, що влада пішла на зустріч мітингувальникам.
Чи здатна влада заспокоїти протести зниженням цін на газ?
Уряд вже пішов у відставку, а президент пообіцяв стримувати ціни на газ.
Але скоріш за все протестувальники їм не повірять. Навряд чи ці обіцянки заспокоять людей і знімуть напругу.
Зіткнення тривають. Ситуація загострюється дуже швидко.
Я думаю, що найближчим часом протести триватимуть. І анонсовані урядом економічні заходи навряд чи на них вплинуть.
На вулиці вже закликають скинути президента і взагалі весь режим. Думаю, що можна очікувати на ще більші зіткнення.
Як можуть закінчитися протести? Чи втратить Токаєв владу?
Після відставки Назарбаєва Токаєв три роки займався тим, що консолідував владу у своїх руках. Назарбаєв хоч і пішов зі сцени, але його вплив ще відчувався, хоча значно менше.
Тому для Токаєва так важливо не втратити підтримку. Ці протести - серйозний виклик для нього. Це найбільший виклик за весь час його президенства.
Я не думаю, що демонстрації призведуть до повалення Токаєва. Скоріш за все, він залишиться. Але перші політичні кроки зробили - уряд пішов у відставку.
Можливо, пообіцяють ще реформи, а можливо, будуть більш жорсткі придушення.
Але до такої жорстокості, як у 2011 році, навряд чи вдадуться.
Навіть, якщо мітинги придушать зараз, то протестні настрої нікуди не дінуться і все може вибухнути через деякий час знову.
Хто і як може скористатись протестами? Чи можуть бути міжетнічні зіткнення?
У Казахстані велике російськомовне населення, а в протестах частіше беруть участь етнічні казахи. Цей фактор викликає острах стосовно ймовірних міжетнічних зіткнень.
Лунають побоювання, що масові протести можуть до цього призвести. Але прямих гасел про права російськомовного населення немає.
Про те, хто може скористатися цією ситуацією, чи може тут бути якийсь міжнародний вплив, говорити поки що рано.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
