«Не хочемо медичної поліції!», «Знімайте маски!», «Корона» - це вигадка, ми не «ковідіоти»!»
Із такими гаслами європейськими вулицями крокують сотні, а то й тисячі людей - без масок та дотримання дистанції, від найменших до найстарших.
Різноманітні прапори, барвисті плакати з гаслами, іноді кумедні костюми та музичні інструменти. І, звісно ж, негречні карикатури на політиків та Білла Гейтса.
Приблизно так виглядають акції «коронаскептиків» у багатьох країнах Європи.
Подекуди вони переростають у сутички з правоохоронцями - зі штовханиною, петардами, сльозогінним газом та затриманнями.
У кожній країні протести мають свої особливості.
Об’єднує їх одне: втома та роздратування від нескінченного карантину, підсилені недовірою до влади.
Ще пів року тому, зіткнувшись із першою хвилею пандемії, Європа майже одночасно пішла на безпрецедентні обмеження для своїх громадян.
І якщо переважна більшість громадян ЄС сприйняли вірус як серйозну загрозу та погодилися з обмеженнями, частина ще від початку поставили під сумнів його небезпечність. А хтось і зовсім вважає епідемію вигадкою, повіривши численній дезінформації та «теоріям змови», що ширяться соцмережами.
Перші нечисленні акції «коронаскептиків» почалися ще навесні. Влітку, коли епідемія, здавалось, відступила, а втома від карантину ще більш зросла, вони здобули нових прихильників.
Нинішні протести, викликані рішеннями урядів про повернення до жорсткіших обмежень, стали справді помітними вже у низці країн.
Тож де і як відбуваються «коронавірусні» протести та хто виходить на них?
«Ковідіоти» у законі
Чи не найбільше облетіли заголовки «коронавірусні» протести у Німеччині, основним ідеологом яких став рух Querdenken 711 та його лідер Міхаель Балльвег.
І якщо перші акції привернули увагу здебільшого всередині країни, то наймасовішу, 29 серпня, не міг не помітити увесь світ - тисячі людей перед Бранденбурзькими воротами, штурм Рейхстагу, бійки з поліцією, сотні затриманих...
На вулицях того дня зібралося понад 30 тисяч осіб - строката компанія з «коронаскептиків», «втомлених від карантину», антивакцинаторів, та - несподівано - представників руху «рейхсбюргерів», які заперечують легітимність сучасної німецької держави і прийшли на протест з імперськими прапорами.
Саме вони і спробували штурмувати парламент та влаштували сутички з поліцією.
Реакція влади виявилася максимально рішучою.
Найактивніших учасників сутичок - близько 300 осіб - затримали, а штурм парламенту зустрів категоричний осуд від усіх топ-посадовців.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр назвав те, що відбулося перед парламентом, «нестерпним нападом на серце нашої демократії».
«Те, що певні сіячі хаосу та екстремісти зловживають демократією для власних цілей - неприйнятно. Різноманітність думок є ознакою здорового суспільства. Однак свобода зібрань має свої межі - державні правила не можна топтати ногами», - наголосив міністр внутрішніх справ Горст Зеєгофер.
«Прапори Німецького Рейху перед нашим парламентом - це ганьба», - заявив міністр закордонних справ Гайко Маас.
Хоча лідер «коронаскептиків» відмежувався від радикалів, які штурмували Рейхстаг, цей інцидент не міг не стати репутаційним ударом для протесту.
Настільки ж масових виступів у Берліні більше не було, але дрібніші акції тривають і далі у низці міст. Іноді організаторам вдавалося зібрати і тисячі людей - як у Констанці на початку жовтня.
Що стосується громадської думки - за даними соцопитування, проведеного на замовлення видання Spiegel, три чверті мешканців Німеччини не розуміють протестів «коронаскептиків», та близько 21% - більшою чи меншою мірою розуміють їх.
До речі, у день наймасштабнішої акції «коронаскептиків» проходив і протест проти їхнього протесту - з гаслами на підтримку карантинної політики уряду та з критикою праворадикалів.
Із курйозів: німецька прокуратура постановила, що людей, які протестують проти чинних карантинних обмежень та відмовляються носити маски, можна називати «ковідіотами» - відхиливши скарги на співголову Соціал-демократичної партії Німеччини, яка назвала цим словом протестувальників.
«Усі ненавидять комендантську годину»
Не відстають від Німеччини й інші країни.
Свої «коронаскептики» знайшлися в Італії та Іспанії, які навесні найбільше постраждали від епідемії.
16 серпня на площі Колон у Мадриді близько 3000 людей зібралися протестувати проти маскового режиму та посилення обмежень.
Один з лідерів протесту - Фернандо Віскаїно, тренер йоги з Валенсії. Він переконаний, що епідемію коронавірусу вигадали правлячі еліти у змові з медіа, щоби «залякати людей, замкнути нас та позбавити прав і свобод», а смерті від коронавірусу насправді зумовлені побічними ефектами вакцини від грипу.
«Ми не злочинці, ми хочемо дихати», «Вірусу не існує», «Це фейкові тести і фальшиві «позитивні», «Що насправді вбиває - це 5G», - цитують медіа гасла протестувальників.
Поліція не розганяла людей, обмежившись закликами вдягти маски і дотримуватись дистанції, але після акції почали розслідування - через те, що вона пройшла з порушенням заходів безпеки.
Протест спричинив обурення у соцмережах лікарів та медсестер, які увесь цей час рятували хворих на коронавірус.
«Останні шість місяців були найважчими у моєму житті. Нам довелося стримувати сльози і страх, ми переживали справжній жах. Ми лікували, допомагали і втішали. Боляче бачити таке ставлення і такий егоїзм», - написала одна з лікарок.
У Римі 5 вересня висловити своє невдоволення зібралися близько 1500 людей зі схожими гаслами - проти масок і дистанції, проти примусової вакцинації від коронавірусу у майбутньому, проти «диктатури охорони здоров’я»...
«Ці люди вірять, що вірусу не існує, але ми можемо у відповідь показати їм статистику», - обурився прем’єр Італії Джузеппе Конте, а глава МЗС Луїджі ді Майо закликав коронаскептиків «принаймні проявити повагу до загиблих та їхніх рідних».
26 вересня тисячі людей зібралися на Трафальгарській площі у Лондоні, протестуючи проти точкових «локдаунів», масової вакцинації, маскового режиму та інших обмежень.
Протест ініціювала група коронаскептиків Save Our Rights UK - з нагоди півріччя акта, який надав уряду право запроваджувати надзвичайні карантинні заходи. Люди прийшли з плакатами «Свободи!», «Думайте, поки це не заборонили», «Ми не згодні» тощо.
За деякий час після початку акції поліція Лондона заявила, що зібрання створює серйозні ризики для поширення вірусу. Спроби зупинити акцію переросли у сутички, за підсумками яких 16 осіб затримали за різні правопорушення.
Мер Лондона Садік Хан у своєму Twitter спершу просив мітингувальників розійтися та не ставити під загрозу здоров’я людей у місті, а після розгону засудив їх за безвідповідальність та опір поліції.
«Ми не можемо звести нанівець ціну, яку вже заплатили мешканці Лондона, такою безвідповідальною поведінкою меншості», - заявив він.
18 жовтня кілька тисяч коронаскептиків знову вийшли на вулиці, вигукуючи антивакцинаторські гасла, «Знімайте маски» та «Ми - це 99%». Були і плакати, на яких появу коронавірусу пов’язують з технологією зв’язку 5G.
Несподівано, проте одним з лідерів протестів став Пірс Корбін, брат колишнього лідера Лейбористської партії. Штраф на 10 тисяч фунтів стерлінгів - максимальна санкція - за участь у попередніх акціях його не зупинив.
Низка антикарантинних протестів відбулися у Франції. Так, у Марселі наприкінці вересня кількасот людей зібралися перед місцевим судом, протестуючи проти рішення про закриття ресторанів та барів.
Поштовху протестам додало рішення президента Еммануеля Макрона про запровадження комендантської години з 9 вечора до 6 ранку у низці міст, де ситуація найгірша.
У відповідь 17 жовтня десятки людей влаштували демонстрацію та навіть барикади на вулицях Парижа.
Акцію ініціювала група коронаскептиків «Знімайте маски» («Bas les masques»). Люди вигукували «Усі ненавидять комендантську годину», «Свободи!» тощо. Того вечора обійшлося без сутичок.
Водомети проти COVID
Найближче до України масові протести проти нових обмежень пройшли у столицях Чехії і Словаччини. Вони ж виявилися найгарячішими - для їхнього розгону поліція використала водомети й сльозогінний газ.
18 жовтня на Староміській площі Праги висловити своє невдоволення «спантеличуючими» коронавірусними обмеженнями зібралися близько 2000 осіб, з яких близько 400 - радикальні футбольні фанати, тоді як заходи за участі більше 500 осіб вже були заборонені.
Люди здебільшого ігнорували вимоги про маски і дистанцію, тому мерія Праги за пів години після початку акції вирішила припинити її.
Коли учасники не захотіли розходитися, поліція застосувала водомети і сльозогінний газ. У відповідь деякі мітингувальники спробували прорватися через кордон поліції і кидали петарди. У підсумку затримали близько 140 осіб.
Прем’єр Андрей Бабіш висловив обурення такою поведінкою у час, коли рекорд добових заражень в країні перевищив 11 тисяч випадків (населення Чехії - близько 10,7 млн).
У Братиславі того ж дня, що й у Празі, під будівлею уряду зібралося біля 500 людей. Протестувати проти карантинних обмежень прийшли футбольні фанати та «котлебівці» - прихильники праворадикальних поглядів, чийого лідера днями засудили за чек на 1488 євро.
У натовпі лунали вульгарні образи на адресу прем'єр-міністра Ігоря Матовича. Кільком протестувальникам вдалося кинути фаєри в будівлю уряду, деякі почали кидати в поліцейських каміння і пляшки. Поліція застосувала сльозогінний газ, а згодом і водомет.
Глава МЗС Словаччини пізніше похвалив поліцію за дії, заявивши, що жоден з демонстрантів не відповів на заклики розійтися в зв'язку з оголошеним надзвичайним станом і забороною на зібрання - наразі обмеження становить 6 осіб.
* * * * *
Чи можуть подібні протести початися і в Україні?
Як свідчить вересневе опитування групи «Рейтинг», на той час 18% українців вважали запроваджені урядом обмежувальні заходи надто жорсткими («оптимальними» - 45%, «надто м’якими» - 23%).
При цьому 61%, оцінюючи ризики від епідемії, відповіли, що більше бояться її економічних наслідків, аніж захворювання.
Відтак цілком імовірно, що у разі нового жорсткого «локдауну» готовими до протестів виявиться значно більше громадян, ніж ті, хто виходив на акції, коли їхні міста вносили до «червоної зони».
Та якими можуть стати гасла цих протестів - насамперед економічними, чи знайдеться місце і для «коронаскептиків»?
Соцопитування від Research & Branding Group, проведене на початку жовтня, свідчить, що реальність небезпеки коронавірусу визнають 68% українців.
Це - більшість. Але кількість тих, хто вважає загрозу вірусу перебільшеною, також значна: 5% вважають, що небезпека «дуже перебільшена», ще 11% - «швидше перебільшена».
Разом це - 16% «коронаскептиків». Стільки ж, 16%, поки не визначилися зі своєю думкою.
Не менш показова ще одна цифра: 34% вважають, що офіційна статистика перебільшує кількість хворих.
Тож підґрунтя для протестів у разі посилення карантину є - як з економічними, так і «коронаскептичними» мотивами.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що попри новий рекорд заражень - вперше понад 7 тисяч хворих - суворого карантину в Україні запроваджувати не планують.
Але не виключено, що після місцевих виборів 25 жовтня ці плани швидко зміняться. І точно нікуди не дінеться зростаюча статистика заражень та смертей від COVID0.
Тож суттєве посилення карантину, схоже, - питання найближчих тижнів. А за ним потенційно можливі й перші «коронавірусні» протести.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
