В період запровадження карантину з боку влади почали з'являтися логічні побоювання щодо можливого погіршення платіжної дисципліни населення.
Сумніви підсилилися після внесення змін, якими було тимчасово пом'якшено відповідальність за несплату комуналки. І хоча в документі не було слів «за послуги ЖКГ можна не платити», велика кількість українців трактувала нововведення саме таким чином.
Насправді ж на період дії карантину та протягом 30 днів після його скасування змінами заборонялося стягнення штрафів та припинення надання комунальних послуг.
Таким чином відстрочка, на яку отримали право громадяни, все одно ляже на їхні плечі в майбутньому, і сподіватися на те, що «держава все спише», не доводиться.
Як населення розраховувалося за комуналку в період карантину, що влада планує робити з багатомільярдними боргами за попередні періоди та чи варто українцям боятися за своє житло, в матеріалі ЕП.
Багатомільярдні борги
На кінець березня загальна заборгованість населення зі сплати житлово-комунальних послуг становила рекордні 66 млрд гривень, свідчать дані Держстату.
Найбільше – 27,3 млрд гривень – споживачі винні за постачання та розподіл газу, ще близько 5,7 млрд гривень – за електроенергію. За ці напрямки відповідають Міністерство енергетики та «Нафтогаз України».
Ще 22,3 млрд гривень українці заборгували за постачання теплової енергії та гарячої води, 5, 5 млрд гривень за централізоване водопостачання та водовідведення, близько 5,6 млрд гривень за управління багатоквартирними будинками та вивезення сміття. Цими платежами опікується Мінрегіон.
Зрозуміло, що така заборгованість не могла сформуватися за короткий період часу, однак саме в останні декілька років її рівень зріс майже вдвічі.
При цьому, як свідчать дані Держстату, в період поточного опалювального сезону і після запровадження карантинних обмежень платіжна дисципліна населення була на неочікувано високому рівні.
Підтверджують це і у Мінрегіоні. «За січень-квітень поточного року споживачі в цілому по Україні за всі житлово-комунальні послуги розрахувалися на 99,7%. Це включаючи природний газ та спожиту електроенергію», - каже заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.
Якщо говорити про послуги, якими опікується Мінрегіон (усі зазначені вище крім газу та електроенергії – ЕП.), то рівень розрахунку за цим напрямком становить 94%, у той час як минулого року цей показник становив лише 89%.
Найкраще розрахувались за спожиті послуги споживачі Вінницької, Сумської і Черкаської областей: загальний рівень розрахунків в цих регіонах перевищував 100%. Найгірше – Харківська та Закарпатська області.
«Карантин не став фактором накопичення боргів, навпаки рівень розрахунків підвищився, якщо порівнювати із минулим роком. В період дії карантину – майже на 2 млрд борги за теплову енергію і постачання гарячої води скоротились», - додає Хоцянівська.
З чим пов'язаний такий рівень розрахунків в період карантину? Співрозмовник ЕП в Нацкомісії з тарифів бачить дві ключові причини.
«Зараз субсидії стали грошовими, тому у незахищених верств населення не було приводів для несплати комуналки. Тому виплати здійснювалися вчасно», - кажуть в НКРЕ.
Другий ключовий момент – ціна на газ зменшилася, що також позитивно вплинуло на розрахунки з початку року.
Не дивлячись на непогану платіжну дисципліну населення в 2020 році, проблема багатомільярдної заборгованості попередніх років досі залишається актуальною і потребує негайного вирішення.
Операція «реструктуризація»
Одним з шляхів виходу з кризи в Мінрегіоні бачать ухвалення проекту закону, який серед іншого дозволить реструктурувати борги споживачів, які виникли на перше травня 2020 року на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян.
Крім можливості провести реструктуризацію, законопроект містить ще декілька важливих змін, які, на думку розробників, дозволять наблизитися до вирішення боргового питання.
По-перше, пропонується у всіх інстанціях звільнити від сплати судового збору проведення розглядів щодо питань стягнення заборгованості підприємствами. Чому важливо реалізувати це законодавчо?
«На сьогодні є досить велике навантаження на підприємства. Для того, щоб скласти і подати позовну заяву до суду на стягнення заборгованості зі споживачів, підприємство за одним тільки позовом має заплатити понад 2 тисячі гривень», - пояснюють в Мінрегіоні.
«Цілком зрозуміло, що це навантаження має лягти на плечі всіх споживачів комунальних послуг по конкретному підприємству. Відповідно ті, хто добросовісно сплачує, повинні додатково понести витрати оплативши судові збори за стягнення заборгованості і зі свого сусіда, який не розраховується за спожиті комунальні послуги», - додають в міністерстві.
Іншим важливим елементом цього проекту закону є пропозиція щодо запровадження обмежувальних заходів до боржників.
Це стосується обмеження права виїзду за межі України, керування авто, користування зброєю та обмежень щодо отримання дозвільних документів на полювання.
«Хочу акцентувати увагу, що такими моментами як виїзд за кордон або керування транспортним засобом в першу чергу користуються забезпечені споживачі, які могли б і не допускати заборгованості за комунальні послуги», - заявила Хоцянівська.
Законопроект уже проходив погодження з центральними органами виконавчої влади, однак у зв'язку з нещодавньою зміною складу Кабінету міністрів, його необхідно повторно узгодити по всій складній і тривалій процедурі. Вже після цього за документ візьметься парламент.
Чи можуть забрати житло за борги
Очільник Центрального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко зазначає, що у Законі України «Про виконавче провадження» є обмеження: квартиру можна забрати і продати на аукціоні тільки у двох випадках.
Перший – якщо у боржника є інше житло. Другий – якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат, тобто понад 94 тисячі гривень.
«Борг рахують за попередні три роки, тож для арешту єдиної квартири в середньому щомісяця потрібно накопичувати 2,6 тисячі гривень заборгованості. В інших випадках ніхто не має права позбавляти житла», - пояснює Міненко.
За словами Хоцянівської, стягнення житла у боржника може відбуватися тільки за рішенням суду.
«Але таких прецедентів не було, принаймні до міністерства не надходила інформація, що таке відбувалося. Скоріш ми чули, що житло забиралося за несплату іпотечних кредитів, але ніяк не за комунальні послуги», - каже заступник міністра.
При цьому вона радить подивитися на питання заборгованості трохи з іншого боку. «Люди побоюються, що боржників можуть виселити, а чому ми не піклуємося про споживачів, які вчасно сплачують за спожиті послуги? Через те, що його сусід не платить, він має все менше і менше надії на покращення якості послуг», - заявила Хоцянівська.
Погоджується з нею і член НКРЕ Ольга Бабій. «Якщо говорити з точки зору надавачів послуг, то через низький рівень розрахунків вони не зможуть повноцінно виконувати свою роботу. У підсумку це відображається на якості послуг для споживачів, несвоєчасній виплаті зарплат, неможливості проводити поточні ремонти тощо», - підсумувала Бабій.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
