Президент и СБУ обвиняют руководство крупного предприятия, входящего в международный холдинг, в сознательном пренебрежении безопасностью окружающей среды и здоровья людей. На Криворожстали и в бизнес-кругах говорят о давлении на одного из крупнейших инвесторов и налогоплательщиков (Укр.)

Проблема, що «живе і народжується у Кривому Розі»

12 липня президент Зеленський провів неочікувану нараду щодо екологічної ситуації у Дніпропетровській області. Вона відбулася у Кривому Розі, де народився і виріс президент.

«Я тут народився і не зі ЗМІ знаю, що таке головна екологічна проблема в Україні, адже ця проблема живе і народжується у Кривому Розі», - заявив президент.

Пан Зеленський розкритикував найбільшого роботодавця міста і одного з найбільших платників податків в Україні - гірничо-металургійний комбінат «ArcelorMittal Кривий Ріг».

Він звинуватив керівництво підприємства у невиконанні зобов'язань щодо поліпшення екології в місті, а також закликав надати адресну допомогу тим, хто захворів від шкідливих викидів металургійного гіганта. За словами президента Зеленського, за останні 5 років у Кривому Розі додалося близько 25 тисяч нових онкохворих.

Президент сказав, що ще у 2016-2017 роках підприємство мало вивести з експлуатації мартенівський цех.

«Я розумію, що податки і таке інше, але скільки коштує людське життя? Чому кількість ракових захворювань у Кривому Розі має залежати від ваших стратегічних планів?» - запитав президент, додавши, що виконання екологічних норм не повинно відбуватися за рахунок скорочення робочих місць.

Крім того, пан Зеленський згадав і про випадки, коли на підприємство не допускали представників природоохоронного контролю.

Про це раніше повідомляло і міністерство екології, керівника якого, щоправда, на нараді не було.

16 липня СБУ порушила провадження за статтею 441 – «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологіч­ну катастрофу і караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років» - «екоцид».

Ще за тиждень, в суботу, на яку за збігом обставин припав День металурга, СБУ провела обшуки на підприємстві.

СБУ повідомила, що «співробітники СБ України локалізували потенційну загрозу поширення радіації у Кривому Розі».

«Правоохоронці виявили на підприємстві прилад, який випромінював у п'ять разів більшу дозу радіації ніж передбачено нормативними документами», - твердять у відомстві.

В.о. голови СБУ Іван Баканов заявив, що претензії правоохоронців стосуються дій менеджменту підприємства, а не його міжнародного інвестора-власника.

Він запевнив, що відкриття справи і обшуки на не свідчать про тиск на інвесторів:

«Припускаю, що власники товариства навіть не знали про екологічні порушення, які допустили найняті менеджери. Інвесторам в нашій країні нічого не загрожує, натомість держава допомагає їм дотримуватись закону».

Втім, з «локалізацією потенційної загрози» справа не завершилася. «У межах розпочатого кримінального провадження встановлюються посадовці підприємства, причетні до створення небезпечної ситуації», - повідомили в СБУ.

Драма чи фарс?

«Я би теж посміявся разом з усіма, але мені якось сумно. Мені вся ця драма нагадує якийсь фарс», - каже про свої враження від того, що відбувається в.о. гендиректора «ArcelorMittal Кривий Ріг» Олександр Іванов.

Він каже, що з такою ситуацією зіткнувся вперше за свою понад 20-річну кар'єру у металургії.

Після обшуків на підприємстві заявили, що інтерес правоохоронців поширювався лише на цілком сучасний, щойно збудований об'єкт - третю машину безперервного лиття, на якій вже провадили випробування.

«Все, що ми робили, ми робили відповідно до затвердженого проєкту. Ця технологія використовується у всьому світі. І скрізь використовують подібні джерела радіаційного випромінювання «Кобальт-60», - пояснює Олександр Іванов.

Крім того, як твердить головний юрисконсульт підприємства, Артем Філіп'єв, навіть у протоколі обшуку СБУ, який він продемонстрував під час конференції, зафіксовано, що рівні радіації не перевищують допустимі норми.

Нині всі роботи на об'єкті припинені, обладнання - арештоване, хоч і надалі перебуває там, де й було, а компанія починає підраховувати втрати, які, за словами гендиректора «ArcelorMittal Кривий Ріг», можуть до кінця липня сягти 1 млн доларів. Загалом цей модернізаційний проєкт коштує 150 млн доларів.

Як твердить пан Іванов, це викликає занепокоєння міжнародних інвесторів, а також партнерів підприємства, наприклад, ЄБРР, кошти якого мали іти на модернізацію підприємства.

Керівник підприємства також не виключає, що «ArcelorMittal Кривий Ріг» буде змушене захищати свої інтереси в суді.

Компанія вже звернулася до посольств країн G7, Європейської бізнес асоціації та Американської торговельної палати «допомогти забезпечити конструктивну співпрацю міжнародного бізнесу і влади».

Цю заяву на своїй сторінці у Facebook прокоментував секретар РНБО Олександр Данилюк: «Тривожний виклик. Розбираюся».

На підприємстві кажуть, що були заскочені звинуваченнями в «екоциді».

У заяві на сайті компанії йшлося про те, що досі жодне українське підприємство не звинувачували за статтею 441, «хоча наше підприємство принципово не відрізняється від інших у галузі за технологіями виробництва залізорудного концентрату, чавуну і сталі, а також за впливом на довкілля». За низкою показників, йшлося також у заяві, «ArcelorMittal Кривий Ріг» навіть випереджає інші українські підприємства.

Там нагадали, що після того, як міжнародний холдинг ArcelorMittal придбав Криворізький металургійний комбінат за 4,8 млрд доларів, операційні і капітальні витрати склали 4,4 млрд доларів, а загальні інвестиції в Україну перевищили 9 млрд доларів.

При цьому від 2006 року підприємство сплатило податків на 60 млрд грн.

Олександр Іванов каже, що будь-яке сталеливарне виробництво не може бути абсолютно екологічно чистим, але загалом, за його словами, «ArcelorMittal Кривий Ріг» виконало левову частку планів з модернізації. За 13 років, що минули після зміни власника підприємства, викиди в атмосферу були скорочені на 48%, а забруднення стічної води зменшилося на 80%.

У наступні 5 років «ArcelorMittal Кривий Ріг» планує інвестувати у виробництво 1,8 млрд доларів додатково.

У компанії звертають увагу, що виробничий комплекс із безперервного лиття сталі мав вже незабаром замінити сумнозвісний мартен, який згадував і президент. Тепер, коли роботи з пуску комплексу зупинені, ці плани можуть зірватися. А, як каже юрисконсульт підприємства Артем Філіп'єв, це може потягти за собою питання виконання «ArcelorMittal Кривий Ріг» інвестиційних зобов'язань перед державою, взятих новими власниками після покупки підприємства. За цими зобов'язаннями, зокрема, криворізький мартен має бути зупинений у 2020 році.

«Те, що відбувається, це або «перегибы на местах», або цілеспрямована політика, яка посилає сигнал іноземним інвесторам про те, що в країні скоро розпочнеться реприватизація, або це означає, що в країні відбувається деіндустріалізація і такі великі промислові підприємства як «ArcelorMittal Кривий Ріг», країні просто не потрібні», - вважає Артем Філіп'єв.

Корпорація Mittal Steel придбала 93,02% акцій ВАТ «Криворіжсталь» на відкритому конкурсі восени 2005 року за 4,8 млрд доларів при стартовій ціні у 2 млрд доларів.

Досі цей продаж називають найкращим прикладом приватизації в Україні, який відбувся цілком прозоро і приніс державі чималі кошти.

Власне, підприємство - флагман металургії ще з часів СРСР, - було продано повторно після першої приватизації та реприватизації.

Після зміни власника меткомбінат перейменували в «Mittal Steel Кривий Ріг», пізніше - в «ArcelorMittal Кривий Ріг» потому, як у 2006 році Mittal Steel поглинув Arcelor.

ArcelorMittal, штаб-квартира якої розташована у Люксембурзі, є провідним виробником сталі у світі. Підприємства холдингу, на яких працює понад 200 тисяч робітників, виробляють понад 100 млн тонн сталі на рік.

Родина Лакшмі Міттала, голови правління і засновника, британського бізнесмена індійського походження, контролює близько 40% акцій компанії.

Компанія має підприємства у Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Африці.

Одним із гасел компанії є «безпечне і стале виробництво сталі». Днями компанія випустила свій перший Звіт про дії щодо змін клімату, оприлюднивши свої цілі щодо скорочення викидів до 2050 року в рамках Паризької кліматичної угоди.

Анастасия Зануда , ForUm

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

высокая мода/лето
2182 грн.
180
Теги