Сьогодні православні відзначають Водохресний Святвечір

Сьогодні православні відзначають Водохресний Святвечір – приготування перед одним з головних православних свят - Водохреща.

Як і в Різдвяний Святвечір, напередодні Хрещення постять до першої зірки, але подальша трапеза повинна бути набагато скромніша, ніж напередодні Різдва.

Згідно православної традиції, у Водохресний Святвечір постять на згадку про Іоанна Предтече, який хрестив Ісуса і благовістив про Нього, за що був страчений.

За традицією, вся сім'я, як і перед Різдвом, повинна зібратися за столом. Цього вечора подавати слід лише пісні блюда - кутю, овочеві млинці, медові оладі.

До трапези зазвичай прагнули ретельно прибирати житло.

На згадку про Хрещення в храмах проходить освячення води: 18 січня, після вечірньої і в день свята, після літургії, 19 січня.

Узятою з храму святою водою, належало вмиватися й окропити дім. Вважається, що водохресна вода має особливу цілющу силу.

У святковий день вода освячується також на водоймищах, в ополонці - «йордани». Після урочистого молебня батюшка тричі опускає у воду хрест. Після чого віруючі занурюються у воду, вірячи, що таке купання очищає від гріхів і позбавляє від хвороб.

Вважалося, що у водохресну ніч можна загадувати будь-яке бажання, оскільки в цей час небо відкривається, перетворюючись на брами, що ведуть до Господа.

Свято Хрещення також називається святом Богоявління, тому, що під час Хрещення Господа з'явилася миру Пресвята Трійця: «Бог Отець глаголив з небес про Сина, Син хрестився від святого Предтече Господня Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба».

З Водохресним Святвечором пов'язано багато народних прикмет і повір’їв.

Опівночі на Хрещення ходили по воду на річку і ставили чашу з водою на стіл, щоб «побачити» Хрещення. Є повір'я, що в річках у цю ніч вода колишеться і опівночі чаша з водою сама колисатиметься. Якщо опівночі вода в чаші дійсно колисалася, бігли дивитися «розверсті небеса». Вірили, що в Богоявленську ніч небо відкривається, і в цей час треба загадувати бажання. Про що відкритому небу помолишся, те й збудеться.

У селах під Хрещення старі жінки і дівчата збирали сніг із стогів. Старі - для того, щоб вибілювати полотно; вважалося, що лише цей сніг може зробити його білосніжним. А дівчата - для того, щоб вибілювати шкіру і ставати красивішими. Вірили, що, вмиваючись цим снігом, дівчина стає дуже привабливою.

Сніг, зібраний у водохресний вечір, вважали цілющим, ним лікували різні недуги. Були і прикмети на Хрещення: «Якщо цього дня завірюха, сніг або поземка - бути урожаю», «Якщо сніг погне гілля на деревах - буде хороший урожай, бджоли почнуть добре роїтися», «Мало снігу на гілках дерев - влітку ні грибів, ні ягід не шукай», тому і народна подяка «Спасибі, морозе, що снігу наніс».

Якщо у водохресний вечір зірки блищать і горять, то люди похилого віку передрікали родючість ягнят, тоді вони говорили: «Яскраві зірки породять білі яскраві».

За матеріалами «УНІАН», РІА «Новини»