У понеділок, 14 вересня, президент США Дональд Трамп заявив про те, що Україна та Росія начебто домовилися не наносити удари по енергетичним об’єктам. Про те, чи відповідають гучні заяви очільника Білого дому реаліям – далі в матеріалі ForUA.
Про те, що Київ та Москва домовилися про енергетичне перемир’я Дональд Трамп написав як про доконаний факт напередодні у соцмережі Truth Social. «Україна погодилася не завдавати ударів по об’єктах російської енергетики. Росія погодилася вчинити так само! Зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого викликане війною між Росією та Україною, а не Іраном», -зазначив нинішній господар Овального кабінету. На яких умовах, коли і ким було укладено цю угоду, він не пояснив.
Заяву 80-річного американського лідера гранично оперативно прокоментував президент Володимир Зеленський. За його словами, Київ запропонував «партнерам» досягти з Москвою такої домовленості, яка «зупинить знищення критично важливої інфраструктури». Під ними, випливає зі слів глави держави, в Україні розуміють продовольство, енергетику та інші елементи, які забезпечують життєдіяльність громадян. «Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не завдавати ударів по нашій електромережі, іншим нашим енергетичним об’єктам, критичній інфраструктурі, транспортуванню продовольства, то ми, звичайно, готові забезпечити відповідне утримання від наших ударів», - заявив Зеленський. При цьому він додав, що Київ не впевнений у тому, що Москва буде дотримуватися будь-яких домовленостей.
«Війну треба закінчувати. І крок щодо деескалації щодо критичної інфраструктури може стати першим кроком до миру. Очікуємо на партнерів конкретних кроків», - написав Володимир Зеленський у соцмережах. Дещо згодом у своєму вечірньому зверненні президент зазначив, що наразі є «сильна пропозиція США» щодо взаємного припинення ударів між РФ та Україною.
«І якщо це може стати першим деескалаційним кроком, кроком припинення ударів російських по нашій критичній інфраструктурі, і нашої відповіді, то Україна готова підтримати деескалацію», - вкотре повторив глава держави.
Натомість у Кремлі ані повідомлення Трампа, ані меседжі з Печерських пагорбів поки що не коментували. Водночас росЗМІ називають заяву Трампа «експромтом» та «видаванням бажаного за дійсне».
В даному контексті окрему увагу слід звернути на позиційні викрутаси американського президента. Отже, незадовго до того, як оголосити про так зване енергетичне перемир’я, яке наразі поки що видається примарою, Трамп під час свого візиту до Ірландії заявив, що у світі виникає дефіцит дизельного палива через те, що Україна обстрілює російські об’єкти ПЕК і закликав Київ зупинитися. Між тим і українські, і західні експерти в унісон констатують, що світові ціни на нафту та нафтопродукти почали зростати після того, як у лютому цього року США разом із Ізраїлем розпочали війну проти Ірану. З того часу залишається практично заблокованим судноплавство через Ормузьку протоку, через яку раніше проходило близько 25% світових поставок нафти та близько 20% зрідженого газу. Окрім того, вказують профільні аналітики, причиною зростання цін є те, що і нафти, і дизпалива у світі суттєво поменшало.
Наприкінці серпня путінська Росія продовжила до 30 вересня заборону на експорт дизельного палива, яку було введено 8 липня на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах та паливній інфраструктурі. До цього країна-агресорка традиційно була другим за величиною експортером дизельного палива у світі, поступаючись за обсягами постачання лише США.
Як принагідно зазначає Reuters, світ до війни щодня споживав близько 100 млн. барелів нафти і приблизно 30 млн. барелів дизпалива. Через війну в Ірані експорт нафти з країн Перської затоки скоротився щонайменше на 10 млн барелів на день порівняно з минулорічним, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA). Експорт дизпалива зменшився на 1 млн. барелів. Через війну в Україні експорт нафти з Росії за той же час скоротився на 0,6 млн. барелів, а дизпалива - на 0,8 млн. барелів, згідно з даними KSE і Bloomberg. Інакше кажучи, удари по Ірану коштували світу 11 млн барелів нафти та дизеля на добу, тоді як удари України по державі-агресорці РФ - приблизно у вісім разів менше.
Повернімося, втім, до позиції нинішнього очільника Білого дому. Отже наразі він з усіх прасок волає про енергетичне перемир’я, котре зрештою може покласти край путінській «СВО». Водночас на початку липня на полях саміту НАТО в Анкарі Трамп під час публічної частини зустрічі з Зеленським наголошував, що саме українські удари по російських НПЗ є тією ескалацією, яка здатна привести до кінця війни. Таким чином, як бачимо, нинішній господар Овального кабінету з енергією, гідною іншого застосування продовжує проводити свою послідовно-непослідовну лінію, називаючи сьогодні чорне – білим, а завтра – навпаки.
«Всі ці танці з бубнами навколо «енергетичних перемирій» будуть впиратися у статус Криму та ТОТ. Росія буде вимагати, що «перемир’я» повинно розповсюджуватись на «всю їх територію». Україна звісно на це не піде. Тому не вірю, що це чимось закінчиться. Нам треба добивати виробництво дизелю у першу чергу. Без цього їх країна просто не функціонуватиме. Ніхто їм це компенсувати не зможе», - зауважує політолог, керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородний.
Водночас політолог Володимир Фесенко робить наступний акцент: «Трамп знову працює у своєму стилі. Він анонсує «домовленість» до того, як вона узгоджена. Він так робив під час переговорів з Іраном. Зараз по «енергетичному перемир’ю» між Росією і Україною схожа ситуація. Яка ситуація з припиненням війни у Перській Затоці ми теж бачимо. Для Трампа піар і медійний ефект завжди є важливішими за конкретний політичний результат. Як це працювало по Ірану? Трамп оголошував перемир’я, про яке ще не домовились, і ціна на нафту на глобальних ринках починала знижуватись, як правило тимчасово. Це працювало неодноразово. Зараз він розраховує на такий ефект з ціною на дизель в США. Саме це йому важливо перед проміжними виборами до Конгресу США. Ціна на дизпаливо в США стала рекордною і це руйнує шанси республіканців у виборчій кампанії. А якщо демократи візьмуть більшість в обох палатах Конгресу США, то виникає ризик імпічменту Трампа. Ось чому він так метушиться».
Підкресливши, що країна-агресорка РФ не може повністю відмовити Трампу у його ситуативних «хотєлках», експерт констатував: «Нинішній президент США є дуже важливим для Путіна. Тому Кремль може погратися в умовне «енергетичне перемир’я», але суто тактично і лише тимчасово. А може все зірватися під час узгодження домовленостей, як це було в березні минулого року».
Гіпотетичне енергетичне перемир’я, про яке заявив Трамп, не скасовує наші операції з закриття повітряного простору РФ, зауважує військовий аналітик Михайло Самусь і з нотками сарказму додає: «У всякому разі, якщо не можна бити по НПЗ, можна бити по основних аеродромах базування тактичної авіації та запуску дронів на території РФ. Хоча, у цьому випадку Трамп може вийти з заявою, що зниження інтенсивності польотів російської тактичної авіації через удари українських дронів спричинило різке посилення El Niño і катастрофічні наслідки для світової економіки. Та й таке…».
Тим часом Financial Times з посиланням на обізнанні джерела повідомляє про те, що Путін не хоче укладати «енергетичну» угоду до настання зими. Посадовці, які безпосередньо залучені до мирних перемовин між Україною, США та Росією, розповіли FT, що припинення ударів по енергетичних об’єктах певний час обговорювалося сторонами – спочатку під час тристоронніх зустрічей, а після їхнього зриву в лютому – під час окремих переговорів і неофіційних контактів. Зазначається, що протягом кількох місяців Україна закликала Росію погодитися на взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах, а також атак на порти та іншу критичну інфраструктуру. Однак Москва не виявляла зацікавленості та, відхиляючи пропозиції, лише посилювала свої атаки.
Як зазначає FT, особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила, що Київ та Москва наразі відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я. Водночас посадовці, знайомі з позицією РФ, стверджують, що кремлівський диктатор Путін не хоче укладати угоду до настання зими, адже, на його думку, удари по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ та змусити його піти на суттєві поступки.
Автор: Тетяна Мішина
