Попри традиційно переможні реляції президента CША Дональда Трампа, його близькосхідний бліцкриг з тріском провалився, а з огляду на бажання Білого дому продовжувати іранську операцію у підвішеному стані залишається мирно-перемовний трек щодо України. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
У четвер, 19 березня, стало відомо про те, що Пентагон додатково запросив $200 мільярдів на війну в Ірані, а президент Трамп розглядає можливість розміщення в близькосхідному регіоні ще кількох тисяч американських військовослужбовців.
Цей факт, як принагідно підкреслює Daily Mail, сигналізує про потенційну нову фазу конфлікту.
Зазначимо, що запит на фінансування надійшов після того, як дослідження впливових західних медіа зафіксували, мовляв, США витратили близько $ 3,7 мільярда або 891,4 мільйона доларів на день, на військові потреби протягом перших 100 годин операції «Епічна лють». Витрати на війну збільшилися до 11 мільярдів «зелених» лише за перший тиждень агресії.
Водночас про те, що адміністрація Трампа розглядає можливість відправлення тисяч військовослужбовців для посилення своєї операції на Близькому Сході, повідомили Reuters одразу три джерела, знайомі із ситуацією. «Розгортання військ може надати Трампу додаткові можливості, оскільки він обмірковує розширення операцій США в війні, що триває вже третій тиждень поспіль в Ірані», - зауважує агентство. Зазначається, що ці варіанти включають забезпечення безпечного проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, що, за словами джерел, здійснюватиметься переважно повітряними та військово-морськими силами.
«Адміністрація Трампа також обговорює варіанти відправлення сухопутних військ на іранський острів Харг, через який проходить 90% експорту іранської нафти. Один із чиновників заявив, що така операція була б дуже ризикованою. Іран має можливість досягти острова за допомогою ракет та безпілотників», - резюмує Reuters.
Між тим сам Трамп надвечір четверга, 19 березня в дещо специфічній манері заперечив дану інформацію. «Ні, я нікуди не відправляю війська. Якби я це робив, я б, звісно, вам про це не сказав, але я не відправляю війська», - «туманно» сказав американський лідер CNN.
«Хоча Трамп уже переміг Іран, але у Пентагоні про це не знають, і тому затребують від Конгресу на цю війну додаткові 200 млрд. доларів. Ні секунди не здивуюся, якщо потім ці 200 мільярдів Трамп доплюсує до вигаданих ним раніше 450 млрд. доларів, які, згідно до вказівки голосів у його голові, США витратили на Україну. Не знаю як він це пояснить. Може, що війна проти Ірану почалася, бо «Зеленський не захотів угоду з Путіним», але те, що у нього зрештою будуть у всьому винуваті українці, я не сумніваюсь», - саркастично коментує ситуацію політолог Петро Олещук.
Хай там як, але наразі світла в кінці тунелю американо-ізраїльської операції в Ірані не проглядається днем з вогнем. І на цьому тлі, путінська Росія, яка відхрестилася, попри тематичний «всеохоплюючий» договір щодо взаємної (передусім військової) підтримки від Тегерану, 19 березня вустами речника Кремля Пєскова заявила, мовляв пауза в переговорах між Україною, США та Росією є тимчасовою. Зокрема, за словами «голосу» Путіна, у Москві сподіваються провести новий тристоронній перемовний раунд щойно сторони, насамперед США, погодять свій графік. Тобто, Москва, користаючись тим, що Трамп, який заварив близькосхідну кашу, превентивно не порадившись з союзниками з НАТО, натомість критикуючи їх постфактум за непідтримку Вашингтону, банально плює в обличчя Білого дому, який, на превеликий жаль, усе, що долітає з РФ й досі сприймає за божу росу.
Позиція ж Києва, який на відміну від країни-агресорки чітко, послідовно і не імітаційно повсякчас підтверджував свою готовність до мирного процесу залишається незмінною. При цьому днями Володимир Зеленський заявив, що до країн Близького сходу відправили 201-го військового спеціаліста для допомоги у відбитті дронових атак. «Це військові експерти, спеціалісти, які знають, як захищатися, як допомогти від дронів типу «Шахед». Наші команди вже знаходяться в Еміратах, Катарі, Саудівський Аравії та прямують до Кувейту. Ми співпрацюємо з кількома іншими країнами – угоди вже укладено», - акцентував глава держави.
В цьому контексті слід нагадати про те, що Дональд Трамп днями вкрай різко висловився на адресу свого українського колеги, заявивши, що Штати не потребують його допомоги у протидії іранським атакам. Тобто, стікаюча кров’ю Україна, попри відверту пихатість нинішнього очільника Білого дому, підставляє плече державам Перської затоки, хоча по ідеї це мала б робити саме трампівська адміністрація.
Водночас близькосхідний конфлікт набирає обертів і, на переконання політолога Вадима Денисенка, безпосередньо вплине на наші мирні перемовини.
«Протягом наступних тижнів Трамп прийме рішення: він іде в обмежену наземну операцію в Ірані чи не йде. Іти — значить дуже ризикувати. Не йти — визнати поразку. Навіть, якщо буде оголошена перемога. В цьому контексті гра росіян проста: максимальне затягування війни. Вони вважають, що довга війна не лише ослабить Трампа, але й змусить європейців переглянути санкційну політику щодо енергоносіїв (перш за все газу). Паралельно їм вкрай важливо, щоб показав зуби режим на Кубі. Це все відвертає США від Росії і тримає ціну на енергоносії на комфортному для РФ рівні».
Політолог вважає, що попри все ще «спекотну» близькосхідну ситуацію, ніякого виходу нинішнього господаря Овального кабінету з переговорів по Україні не буде.
«Трамп може й хотів би підіграти Росії, але ситуація така, що без підтримки Конгресу та сенату це неможливо, а підтримки немає. Реальний переговорний процес розпочнеться не раніше кінця квітня — початку травня», - прогнозує Вадим Денисенко.
Натомість економічний експерт Олексій Кущ вважає, що вiйна в Iранi робить наступну зиму для України ще більш проблематичною. Насамперед йдеться про газ, який стає дорожчим і менш доступним — і про цю проблему слід подумати вже зараз, констатує він.
«Ситуація на енергоринках знову ускладнюється. Через загострення на Близькому Сході Європа, а разом з нею і Україна, ризикує зіткнутися з надвисокими цінами, перебоями постачання скрапленого газу і проблемами із заповненням газових сховищ. Це означає, що наступна зима може бути значно нервовішою для всього регіону. На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні приблизно €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі: €60 за МВт·год і вище. Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко», - зазначає Олексій Кущ.
Особливо експерт акцентує увагу на тому, що так, дійсно, можна повсякчас сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, «але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв».
Простіше кажучи, Олексій Кущ навіть ще не на повноцінному в календарному сенсі екваторі весни закликає вітчизняних можновладців «готувати санчата», позаяк, за його прогнозом, росіяни продовжуватимуть атакувати газову та енергетичну інфраструктуру нашої держави доти, доки війна триває.
Тим часом президент Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської ради 19 березня озвучив основні загрози, які можуть посилити суттєво позицію Росії на переговорах щодо миру. «Останні кілька днів ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром поновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде на переговори цього разу? Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно посилилася. І не тільки через ситуацію навколо Ірану, яка спричиняє зростання світових цін на нафту», - зазначив глава держави.
Оцінюючи ситуацію щодо загрози посилення позиції росіян на переговорах, нинішній господар Банкової підкреслив, що, по-перше, в РФ чудово бачать активне використання ракет ППО на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, «і вони можуть подумати, що Україна зіткнеться з нестачею таких ракет». По-друге, за словами Зеленського, 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії у глухому куті. «Він міг би продовжити тиск на Росію, змушуючи її рухатися до реального миру», - сказав діючий гарант української Конституції.
Ще однією загрозою можливого посилення російської позиції Володимир Зеленський назвав те, що Сполучені Штати пом’якшили деякі санкції проти Росії, «і це приносить значні кошти у воєнний бюджет Путіна». По-четверте, вказав президент, вже третій місяць поспіль не працює найважливіша фінансова гарантія безпеки для України від Європи – пакет підтримки на суму 90 мільярдів євро на цей та наступний рік. «А це для нас критично важливо. Це ресурс для захисту життів», наголосив президент України додавши, що наразі невідомо, коли буде розблокована ця допомога і чи буде взагалі.
Автор: Тетяна Мішина
