Центр Разумкова оприлюднив часткові результати загальнонаціонального опитування «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», яке проводили з 11 по 18 листопада.
Респондентів попросили оцінити напрям розвитку подій в Україні. 32,5% опитаних вважають, що події розвиваються у правильному напрямі, 48% — у неправильному, ще 19,6% не змогли визначитися з відповіддю.
Соціологи зазначають, що частка позитивних оцінок істотно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії — з 20% у грудні 2021 року до 51% у вересні–жовтні 2022-го, досягнувши піку на початку 2023 року на рівні 61%. Водночас із другої половини 2023 року і до середини 2024-го цей показник знижувався, що автори дослідження пов’язують передусім із тривалістю війни.
У тексті опитування наголошується, що оцінка розвитку подій напряму корелює з довірою до влади: від 19% серед тих, хто зовсім не довіряє українській владі, до 51,5% серед тих, хто їй повністю довіряє.
Найвищий рівень довіри серед суспільних інституцій мають Збройні сили України — повністю або скоріше довіряють їм 92% опитаних, а також Державна служба з надзвичайних ситуацій — 86%. Переважну довіру також висловили волонтерам 81%, добровольчим формуванням 78%, Національній гвардії 72%, Головному управлінню розвідки 71%, прикордонникам 70,5%, Службі безпеки України 65%, церкві 65%, громадським організаціям 64%, Міністерству оборони 63% та Національному банку 54%.
Водночас рівень довіри до президента України статистично майже не відрізняється від рівня недовіри — відповідно 48% і 45%. Аналогічна ситуація з українськими медіа та Державним бюро розслідувань.
Традиційно низькою залишається довіра до Верховної Ради — 76% респондентів переважно або взагалі їй не довіряють. Також високі показники недовіри зафіксовані щодо державного апарату 75%, уряду 73%, політичних партій 71,5%, судів 66%, прокуратури 60%, політичної опозиції 59% та української влади загалом 57%.
Думки опитаних розділилися щодо Національної поліції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, де рівні довіри і недовіри залишаються близькими.
Соціологи нагадують, що у перші місяці повномасштабної війни довіра до більшості владних інститутів зросла на тлі необхідності національної консолідації. Згодом вона знизилася, однак щодо багатьох інституцій усе ще перевищує довоєнні показники, насамперед це стосується органів, відповідальних за оборону країни. Вищим, ніж до війни, залишається й рівень довіри до президента, волонтерів, громадських активістів, омбудсмана та банківської системи.
За даними опитування, протягом останнього року найбільш помітно зросла довіра до антикорупційних інституцій, що автори пов’язують із викриттям корупції у вищих ешелонах влади, хоча загальний баланс довіри там і надалі залишається негативним.
Серед ключових викликів сьогодення респонденти найчастіше називали війну 68%, корупцію 45%, руйнування житла внаслідок російських атак 40%, руйнування інфраструктури 38%, перебої з електропостачанням і зв’язком 30%, низькі зарплати й пенсії 29% та інфляцію 27%.
Опитування провели у більшості областей України, участь у ньому взяли 2008 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Повні результати дослідження Центр Разумкова планує оприлюднити в січні.
Автор: Богдан Моримух
