Київський академічний театр «Золоті ворота» 20 та 21 грудня представить прем’єру вистави «Чорна шаль», створеної за мотивами творів італійського драматурга та нобелівського лауреата Луїджі Піранделло. Це режисерський дебют акторки Христі Любої, інсценізацію підготувала Катерина Пенькова. Ескіз вистави посів друге місце на фестивалі «Митниця. Нова режисура”-2024, а сам проєкт реалізовано за підтримки президентського гранту молодим діячам театрального мистецтва.
«Чорна шаль» порушує тему невидимих людей поруч із нами — тих, хто розчиняється у страхах, аб’юзивних стосунках, виснаженні чи мовчазній самотності. Центральна історія — про Елеонору, яка не може вирватися з кола насильства, та про зустріч із Незнайомцем, що намагається пробудити до життя Белукку — людину, паралізовану рутиною та внутрішнім страхом.
Режисерка наголошує: тексти Піранделло сьогодні звучать особливо гостро, адже в умовах війни багато українців відкладають власні переживання як «несуттєві», що лише посилює невидимі внутрішні кризи.
У постановці беруть участь Анастасія Бабій, Богдан Буйлук, Ірина Гришак, Сергій Кисіль, Назар Мокрій, Андрій Поліщук, Артем Пльондер, Дарʼя Пльондер, Інна Скорина-Калаба та Антон Соловей. Над художнім оформленням працювала Марія Погребняк, музичне рішення створив Богдан Лисенко, проєкції — Дарина Рощук.
Прем’єра відбудеться у театрі «Золоті ворота» (вул. Шовковична, 7а). Тривалість — 120 хвилин, квитки коштують 600–750 грн.
Луїджі Піранделло — постать складна й суперечлива. Він поєднував блискучий психологізм у драматургії з неоднозначними політичними епізодами в біографії, зокрема співпрацею з італійським фашистським режимом на певному етапі своєї кар’єри. Ця контроверсійність робить його творчість особливо цікавою сучасному українцеві: Піранделло досліджував множинність особистості, руйнування людської цілісності, життя у брехні та самообмані — переживання, добре знайомі суспільству, що живе у стані постійної кризи й боротьби за власну суб’єктність. Його драматургія запитує: ким ми є, коли зовнішні обставини стискають до межі, і чи вдається зберегти себе там, де світ намагається позбавити людину голосу.
Фото: Анастасія Мантач
Автор: Богдан Моримух
