Свiт

Росія відчуває зростаючу ціну вторгнення: падіння споживання, дефіцити й рецесійні ризики

Росія відчуває зростаючу ціну вторгнення: падіння споживання, дефіцити й рецесійні ризики

Росіяни все частіше стикаються з наслідками розв’язаної Кремлем війни — як у сфері безпеки, так і в економіці, повідомляє Bloomberg.

У десятках регіонів центральної та південної частини РФ регулярними стали удари дронів, які пошкоджують об’єкти енергетики та житлову інфраструктуру. Сирени повітряної тривоги лунають майже щоночі, нагадуючи про затягування конфлікту.

Поза прифронтовою зоною, включно з Москвою, росіяни дедалі більше відчувають економічні проблеми. Домогосподарства скорочують витрати, а ключові підприємства — від металургії до енергетики — зіштовхнулися зі зниженням попиту та високими витратами. Економіка, яка певний час утримувалася за рахунок великих державних фінансових вливання та високих енергетичних доходів, проходить нову фазу випробувань.

За оцінками аналітиків, ці труднощі не зіставні з тим, що переживає Україна, і не виглядають достатніми, щоб спонукати російську владу завершити війну. Водночас вони демонструють зростання ціни, яку Росія платить за повномасштабне вторгнення, розпочате у 2022 році.

Економічні проблеми загострилися саме тоді, коли США намагаються зменшити доходи РФ від продажу енергоносіїв. За даними Bloomberg, переговори щодо можливого перемир’я перемістилися до Москви, а контакти між США та РФ тривають у закритому форматі.

Директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв зазначив, що “за сукупністю економічних показників Росії було б вигідно завершити війну вже зараз”, однак, на його думку, для зміни політичних рішень потрібне більш глибоке усвідомлення масштабів проблем.

На початку війни російський ВВП зростав завдяки величезним військовим замовленням, які спричинили майже 20-відсоткове зростання зарплат у 2024 році. Це стимулювало споживання, але одночасно прискорювало інфляцію. Центральний банк РФ підвищив ключову ставку до рекордних 21% у жовтні минулого року, щоб охолодити економіку.

Попри подальше зниження ставок, в економіці проявляються накопичені дисбаланси. Інфляція на початку листопада знизилася до близько 6,8%, але це стало наслідком падіння споживчого попиту. За даними SberIndex, росіяни зменшують витрати на продукти харчування. «Коммерсант» повідомляє, що продажі молока, свинини, гречки й рису у вересні та жовтні впали на 8–10%.

Найбільша продуктова мережа РФ X5 Group продемонструвала зростання виручки через інфляцію, але її чистий прибуток скоротився майже на 20%.

Роздрібна торгівля переживає значні скорочення: у третьому кварталі 45% закритих магазинів становили магазини одягу. Ринок електроніки фіксує найглибше падіння попиту за 30 років. Продажі автомобілів за дев’ять місяців зменшилися майже на чверть — через високі відсоткові ставки та підвищення утилізаційного збору.

Ситуацію погіршили атаки українських дронів по російських НПЗ та портах, що спричинило стрибок цін на пальне наприкінці літа. Попри незначне зниження вартості бензину у листопаді, дефіцит пального досі відчутний у частині регіонів.

Аналітичний центр при уряді РФ 18 листопада заявив, що країна має “мінімальні шанси уникнути рецесії”: виробництво впало в понад половині галузей.

У сталеливарній промисловості споживання сталі знизилося на 14%, у будівництві — на 10%, у машинобудуванні — на 32%. Вугільна галузь демонструє найгірші показники за останні десять років.

Банківський сектор також зазнає тиску: частка проблемних корпоративних кредитів зросла до 10,4%, а в роздрібному сегменті — до 12%.

Економічне зростання у третьому кварталі уповільнилося до 0,6%. Дефіцит бюджету в жовтні досяг 1,9% ВВП, а Мінфін РФ прогнозує до кінця року збільшення дефіциту до 2,6%. Доходи від нафти й газу за десять місяців зменшилися більш ніж на 20% — до 7,5 трлн рублів.

Уряд РФ реагує збільшенням внутрішніх запозичень та запровадженням нових податків.

Автор: Богдан Моримух

Теги: