Аналітика

Уникнення правосуддя і прихована мобілізація: які кроки і чому здійснює країна-агресорка

Уникнення правосуддя і прихована мобілізація: які кроки і чому здійснює країна-агресорка

Цілу низку очевидних та завуальованих законодавчих кроків, котрі прямо та опосередковано стосуються російсько-української війни здійснили останніми днями в РФ. Детальніше про це – далі в матеріалі ForUA.

Російська так звана урядова комісія із законопроєктної діяльності на своєму засіданні  у понеділок, 10 листопада схвалила ініціативу тамтешнього Кабміну, якою пропонується заборонити виконання на території РФ рішень іноземних та міжнародних судів, якщо вони не ґрунтуються на міжнародних договорах Росії чи резолюціях Ради Безпеки ООН. Ініціатори документу пропонують доповнити чинний росфедеральний закон «Про судову систему РФ» положенням, яке говорить: не підлягають виконанню постанови іноземних судів, які отримали повноваження від інших країн без участі Росії, а також рішення міжнародних судів, компетенція яких не підтверджена Радою Безпеки ООН.

Зазначимо, що чинне формулювання передбачає, що обов’язковість для Росії постанов судів іноземних держав, міжнародних судів і арбітражів визначається міжнародними договорами Російської Федерації. Як зазначає з цього приводу агентство Reuters, у разі прийняття (а в цьому не має жодних сумнівів – Ред.) поправок Росія матиме право не виконувати рішення іноземних або міжнародних судів за відсутності відповідного міжнародного договору або рішення Радбезу ООН. Принагідно зазначається, що вказані поправки будуть застосовані, наприклад, для вироків Міжнародного кримінального суду (МКС), рішенням якого, нагадаємо, Путін визнаний міжнародним злочинцем і перебуває у розшуку. Між тим Росія раніше вже відкликала свій намір стати учасником Римського статуту, на підставі якого діє МКС.

Втім, у даному контексті важливо зауважити, що під рособмеження підпадуть не лише рішення МКС, а й інші міжнародні кримінальні суди - наприклад, можливий трибунал щодо України. Нагадаємо, що минулого літа Рада Європи уклала угоду з офіційним Києвом про створення спеціального трибуналу проти путінської Росії. При цьому, не далі як у жовтні 2025-го голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас повідомила, що стати учасниками цього трибуналу зобов’язалися 25 держав-членів Євросоюзу (ЄС), також було оголошено про виділення на його створення 10 млн євро. На болотах таку ініціативу легітимною не визнають і, як бачимо, штампують все нові та нові «законопроєкти», які дозволятимуть Москві відхрещуватися від дії міжнародної Феміди. Таким чином Росія не має наміру виконувати рішення органів міжнародної кримінальної юстиції, якщо не брала участі в їх створенні (на договірній чи іншій основі) і не бере участі в їхній діяльності. Як діяти цивілізованому світу в умовах, коли агресор з високої башти відверто плює на встановлені правила - поки що не зрозуміло.

Тим часом того ж таки 10 листопада російський Мінюст вийшов з ініціативою заборонити депортацію іноземців, які беруть участь у путінській «спецоперації». Таким чином, іноземців, які брали участь у бойових діях у складі ЗС РФ чи інших військових формуваннях, не можна буде депортувати з Росії або видати іншим країнам. Крім того, іноземцям, які воювали за країну-агресорку, не можна буде відмовити у видачі дозволу на тимчасове проживання та посвідки на проживання у РФ. Заборонено і анулювати ці документи. На переконання експертів, ключова мета ініціативи - захистити іноземців від ймовірного кримінального переслідування у себе на батьківщині.

Намагаючись захистити чужинців, країна-агресорка паралельно проводить наразі і приховану мобілізацію власних «визволителів». РосЗМІ та пабліки про цей тематичний кейс зі зрозумілих причин не пишуть, але на даний факт і його ймовірні наслідки в загально воєнному контексті вказує політолог Вадим Денисенко: «Цими днями стало відомо, що одразу в 20 регіонах Росії почали набирати, так званих, резервістів для «охорони значимих обʼєктів». Простіше кажучи, скрита мобілізація стартувала. Поки складно говорити про масштаби і кількість цих самих резервістів. Зараз можу лише висловити гіпотезу, що головна задача - протягом зими накопичити додатково 110-150 тисяч. Але повторюся - це гіпотеза. Головне питання на яке нема відповіді - на скільки провисатиме набір на контракт. Виходячи з цієї цифри, ми зможемо дати відповідь на питання: «Це накопичення додаткових ресурсів чи поповнення втрат від недобору?». Я схиляюся до того, що ми побачимо відносно невелике накопичення додаткових ресурсів. Але повторюся - це поки гіпотеза. Відповіді ми матимемо протягом максимум двох місяців».

На переконання експерта, наразі не потрібно жодним чином сумніватися у тому, що всі ці «резервісти» з лагом в кілька місяців опиняться на фронті. «Система побудована так, що ніяких бунтів ми не побачимо в принципі. Зараз російське законодавство робить безправним ухилянта (блокування карточок, водійських прав і т.д). Вони два роки виписували повну архітектуру цих мобілізаційних змін і були готові запустити цю саму мобілізацію ще з травня. Але Путін чекав. Що стало тригером? На мою думку, причиною стало зменшення бажаючих йти на контракт. Паралельно з цією мобілізацією йде зменшення виплат контрактникам в ряді регіонів. Досі ця війна була виключно про гроші (гроші в обмін на смерть). Зараз гроші різко зменшилися. Це буде приводом для бухтіння, але не виступів», - аргументує політолог.

Загалом, оцінюючи владні тіло рухи у країні-агресорці Вадим Денисенко окрему увагу звертає на те, що ця прихована мобілізація буде вимивати значно ясніший людський ресурс. «Якісніший у значенні, кваліфікації, соціального становища (простіше кажучи не алкоголіки). Це точно серйозно вдарить про трудовому потенціалу», - констатує експерт, прогнозуючи при цьому, що накопичувальний ефект ми побачимо не раніше аніж через 12 місяців.

Автор: Тетяна Мішина

Теги: