Президент США Дональд Трамп знову активно увімкнувся в кейс російсько-української війни, проводячи комунікацію, так би мовити на два фронти – з агресором РФ і її жертвою в обличчі України. Детальніше про те, на якій стадії наразі перебуває дипломатичний трек і чого очікувати найближчим часом, читайте в матеріалі ForUA.
З’явилися нові деталі телефонної розмови, яку у четвер, 16 жовтня, провів президент США Дональд Трамп з правителем Росії Путіним. Зокрема, The Washington Post пише, що очільник Кремля вимагав, щоби офіційний Київ віддав повний контроль над Донеччиною як умову для припинення війни. За словами співрозмовників видання, в обмін на контроль над усім Донецьким регіоном, Путін заявив, що готовий відмовитися від частин Запорізької та Херсонської областей, які частково окуповані російськими військами. Зазначається, що деякі посадовці Білого дому назвали це «прогресом». Натомість європейський дипломат зазначив, що українці навряд чи розцінять це так само. «Це як продати їм їхню власну ногу в обмін на нічого», - сказав він у розмові з WP.
Публічно спростував таку схему Дональд Трамп. «Ми вважаємо, що вони повинні просто зупинитися на лініях, де вони знаходяться», – сказав Трамп журналістам. Водночас він заперечив, що пропонував Зеленському віддати Росії весь Донбас.
Як відомо, наступного дня після телефонної розмови з Путіним – у п’ятницю, 17 жовтня, господар Овального кабінету провів у Вашингтоні переговори з президентом Володимиром Зеленським. Постфактум американський лідер заявив, що бачить шанс досягти домовленості про припинення російсько-української війни найближчим часом. «Якщо проявити гнучкість, думаю, у нас дуже гарний шанс покласти край цій війні», зазначив пан Трамп. На його думку, Путін також прагне завершення війни, тому Росії і Україні слід домовлятись.
Американський президент написав у своїй соцмережі Truth Social, що зустріч з президентом України була «дуже цікавою і сердечною». «Але я сказав йому, і так само наполегливо пропонував президенту Путіну, що пора припинити убивства і домовлятися про угоду. Вже достатньо крові пролито… Вони мають зупинитися там, де є. Хай обидві сторони кажуть про перемогу, хай історія розсудить. Більше не буде стрілянини і смертей, і не будуть витрачатися нереальні суми грошей», - акцентував президент Сполучених Штатів.
Водночас Володимир Зеленський після зустрічі з американським колегою не став сперечатися з його думкою, що Україні і Росії «треба зупинитися там, де є» і починати домовлятися – але принагідно нагадав, що війну починала не Україна, а відтак «зупинитися» має не вона. «Я думаю, що ми маємо зупинитись там, де ми зараз знаходимось – і тут президент Трамп правий. Ми маємо зупинитись там, де ми є. Важливо це зупинити, а потім вже почати розмову (про завершення війни)... Але, між нами кажучи, питання в Путіні – бо не ми розпочинали цю війну», - аргументував нинішній господар Банкової. Дещо згодом у Білому домі заявили, що президент США продовжує «посилено» працювати над досягненням миру, однак терпіння Вашингтона щодо війни РФ проти України «вичерпується».
Одразу кілька співрозмовників американського телеканалу CNN розповіли, що розмова лідерів України та США за зачиненими дверима, у присутності топрадників, була «напруженою, щирою та місцями некомфортною». Телеканал також повідомив, що Трамп у закритій розмові з Володимиром Зеленським дав зрозуміти, що поки не розглядає надання Україні ракет Tomahawk. При цьому глава української держави підкреслив, що питання щодо продажу Києву ракет Tomahawk не закрите остаточно: «Добре, що президент Трамп не сказав «ні», але на сьогодні не сказав і «так».
Після зустрічі з президентом США Володимир Зеленський провів розмову з очільниками країнам, що входять до так званої коаліції рішучих.
Як повідомив офіційний представник уряду Німеччини Штефан Корнеліус, у груповій телефонній розмові брали участь канцлер Фрідріх Мерц, низка інших європейських лідерів, генсек НАТО Марк Рютте. За його словами, партнери «підкреслили невідкладність зусиль щодо досягнення справедливого та міцного миру для України». При цьому вони пообіцяли Зеленському розширити свою підтримку, щоб спонукати Росію до серйозних переговорів. «Це включає посилення санкційного тиску в рамках 19-го пакету санкцій ЄС і використання заморожених російських державних активів», - зазначив представник німецького уряду. Своєю чрегою британський прем’єр Кір Стармер закликав європейських лідерів розробити спільно зі США проєкт мирної угоди щодо російсько-української війни на кшталт плану щодо припинення конфлікту в Газі.
Зазначимо, що президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним оголосив, що вони планують зустріч у Будапешті – що стало б першою появою очільника Кремля у столиці країни ЄС за роки повномасштабної війни та потребує його прольоту над територією інших держав-членів Євросоюзу. Володимир Зеленський під час зустрічі з Дональдом Трампом сказав йому, що готовий приєднатися до майбутньої зустрічі лідерів у Будапешті.
Між тим Путіну буде непросто дістатись до Будапешта через ризики, пов’язані з перетином повітряного простору європейських країн. До речі, у пресслужбі Білого дому вульгарно відповіли на звичайне питання журналістів про те, чому лідери США і РФ обрали місцем зустрічі саме Будапешт.
«HuffPost запитав Білий дім, хто обрав Будапешт. Прес-секретарка Білого дому Керолайн Лівіт через кілька хвилин відповіла фразою «Твоя мама», - розповіли американські колеги-журналісти. Комунікаційний директор Білого дому Стівен Ченг пізніше повторив те ж саме.
Власне, задавшись питанням, чому саме Будапешт, політолог Олег Постернак констатував: «Тут чиста геополітика переходить у формат символічних комбінацій. По-перше, угода Трампа і Путіна в столиці Угорщини автоматично буде сприйнята із відсилкою до «Будапештського меморандуму» 1994 року - символу обману, нікчемності та кон’юнктурності зобов’язань Росії та США по Україні. Громадська думка через асоціативність із «Будапештом-1» автоматично підхопить тренд критики цих домовленостей, що і потрібно Путіну, який через потяг до історичних аналогій досягне сприйняття зустрічі як своєї чергової «перемоги», навіть якщо вони будуть передбачати більшу поступливість Росії. Російській аудиторії Путін зможе продати компромісність як формалізм, адже РФ в 1994 році теж зобов’язалась поважати український територіальний суверенітет, але у 2014 нахабно «забрала своє слово». Так само може бути і з новою домовленістю. По-друге, Угорщина стане третьою країною-учасницею Римського статуту після Монголії та Таджикистану, яка не виконає зобов’язання арештувати Путіна. А той смачно витре ноги об Міжнародний кримінальний суд та загалом міжнародну юстицію. Це буде великий бенефіс Путіна в його бажанні показати себе вищим за правову систему і зробить він це ще й в одній з країн ЄС, яким він виставить немічним і нездатним в захисті цінностей та правил. По-третє, Трамп і Путін створюють для Орбана привід для передвиборчого екстазу і вирівнювання електоральних можливостей. Наразі орбанівський Fidesz відстає від опозиційної Tisza на 10%. Орбану потрібне свіже позиціонування і тут виявляється блискуча нагода: угорський прем’єр, який приносить мир в Європу, приймаючи друга Трампа і забезпечивши прихильність Путіна. Трамп прямо підтримав Орбана в своїх коментарях і це має своє пояснення. Штатам орбанівська Угорщина потрібна як черв’як, який дозволить впливати на Брюссель та у потрібний момент блокувати геополітичну суб’єктність ЄС. Для Путіна Орбан - спосіб дезорганізації ЄС, створення проблем на шляху до євроінтеграції України, Молдови та інших країн, поширення проросійських наративів».
На переконання експерта, наразі Путін продовжує жити в концепті «неоялтинського обміну» і хоче від Трампа розподілу сфер впливу: Україна – в зону інтересів РФ, Європа – в зону інтересів США. «Будапешт постає уявним контурним кордоном цього розмежування, такою собі «серединною» країною, що балансує Схід та Захід. Путін, зустрічаючись із Трампом щодо долі європейської України на території Європейського Союзу, демонструє десуб’єтивацію ЄС, виходить із міжнародної ізоляції на Заході через «задню точку» Європи», - резюмує Олег Постернак.
Водночас його колега по експертному цеху, очільник Інституту світової політики Віктор Шлінчак робить наступний акцент: «З подій останнього тижня випливає єдине: ми знаходимось у черговій фазі загострення уваги до нас. І вимоги до нас можуть бути більшими, аніж ті, які публічно проголошені Трампом. Бо для Путіна важлива не просто фіксація замороженої лінії, одночасно він хоче перезапуск внутрішньоукраїнських процесів, які будуть здатні доламати втомлене війною суспільство. Це і визнання російської як офіційної, і статус російських попів, і допуск проросійських партій на вибори. А також амністія певних політичних персон. Потенційне громадянське протистояння всередині країни на тлі потенційних виборів і величезної кількості зброї на руках - ось де план «Б» у Путіна. Тому він і наполягає на ідеологічних підходах до завершення війни, бо знає, що цим він відкриє смертоносну «скриньку Пандори».
Наголосивши на тому, що президенту Трампу «начхати на усі ці нюанси», експерт підсумував: «Президенту США потрібен результат «зупинки». Він вірить у те, що в Будапешті Путін просто не зможе сказати йому щось інше, ніж «я згоден на мирний договір». Але так було перед Туреччиною, перед Аляскою і зараз це вже третій похід по колу. Бо після фрази «я згоден» завжди йде «але».
Якщо правдою є те, що Путіну досі носять папки з планами обвалити українську оборону до кінця року, він петлятиме до останнього. І, можливо, в намічені дати ніякого Будапешту не відбудеться, якщо американці проявлять не тиск на перемовинах очільників зовнішньополітичних відомств, а загравання. І Бог з тими Томагавками. Є чимало видів інших ракет, які літають хоч і на менші відстані, але можуть бути досить ефективними уже зараз. Питання: де вони? Те саме питання і до Європи, яка, схоже, знову зависла в нерішучості: то що, треба щось робити, чи вже можна видихати і повертатися в стан до 2022-го? Дивні люди, дивні вчинки, дивні висновки…».
Президент України під час розмови з журналістами теж відреагував на чергову еквілібристику з боку Білого дому. За словами Володимира Зеленського, Трамп дав Путіну ще один шанс. Водночас президент озвучив перед журналістами іншу фразу: «Ми наблизились до можливого закінчення війни. Я точно вам кажу». Чи не надто обнадійливим є такий оптимізм, буде видно уже дуже скоро.
Автор: Тетяна Мішина
