Країни НАТО вкрай стурбовані активністю збройних сил РФ у Балтійському регіоні. У суботу, 20 вересня, Міноборони країни-агресорки спростувала заяву Естонії про порушення російськими МіГами повітряного простору цієї країни. Проте Таллінн вважає за потрібне активувати четверту статтю статуту НАТО, яка передбачає консультації з союзниками у разі загрози безпеці, а лідери Литви та Чехії закликали збивати російські винищувачі. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Інцидент із трьома російськими винищувачами МіГ-31, який ще більше розпалив відносини Росії та НАТО після нещодавньої історії з безпілотниками в повітряному просторі Польщі, стався 19 вересня. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомив, що три МіГ-31, які пролетіли над Фінською затокою, «перебували в повітряному просторі Естонії 12 хвилин». «Винищувачі НАТО відреагували, і російські літаки були змушені залишити повітряний простір Естонії», - додав очільник естонського уряду.
У зв’язку з інцидентом у МЗС Естонії було негайно викликано тимчасового повіреного у справах РФ. Крім того, Таллінн вирішив задіяти четверту статтю статуту НАТО, яка передбачає можливість консультацій із союзниками по Альянсу у разі виникнення загрози безпеці одному з членів цього військово-політичного блоку. Про це заявив глава МЗС Естонії Маргус Цахкна.
Вельми показово, що речниця НАТО Алісон Арт, не ховаючись за дипломатично-абстрактними словесними конструкціями, прямо звинуватила Росію в порушенні повітряного простору Естонії.
Чітко і однозначно висловилося і керівництво Євросоюзу (ЄС). «Європа підтримує Естонію. Ми рішуче реагуватимемо на кожну провокацію, одночасно зміцнюючи східний фланг. У міру зростання загроз посилюватиметься і наш санкційний тиск на Росію», - зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Водночас голова Євроради Антоніу Кошта пообіцяв, що країни ЄС «до дрібниць» обговорять колективну відповідь на дії Москви на неофіційному засіданні Європейської ради у Копенгагені 1 жовтня.
Між тим у заяві росМіноборони вказується, що політ трьох російських винищувачів проводився у «суворій відповідності до міжнародних правил використання повітряного простору над нейтральними водами». «Під час польоту російські літаки від погодженої повітряної траси не відхилялися та повітряний простір Естонії не порушували. Маршрут польоту літаків пролягав над нейтральними водами акваторії Балтійського моря на відстані понад три кілометри від острова Вайндло», - спробували відхреститися від інциденту у відомстві Бєлоусова. Втім, дешева «відмазка» Міноборони РФ анітрохи не охолодила пристрасті. «Ми маємо діяти всерйоз. Анкара показала приклад десять років тому. Є над чим замислитися», - написала у соцмережі Х глава Міноборони Литви Довіле Шакалене, нагадавши про те, як у 2015 році Туреччина на кордоні із Сирією збила російський Су-24. Апелюючи до цього прикладу десятирічної давнини, глава Міноборони Литви де-факто закликала збивати російські винищувачі, якщо Північноатлантичний Альянс розцінить їхні польоти як порушення повітряного простору країн-членів НАТО.
Своєю чергою президент Чехії Петр Павел звинуватив РФ в умисній ескалації та посиленні напруженості в Європі. Він наголосив, що НАТО не може собі дозволити не відповідати на цілеспрямовані дії путінської Росії. На запитання, якою може бути ця відповідь, чеський лідер заявив: «У тому числі й військовою. Росія дуже швидко зрозуміє, що припустилася помилки і перейшла межі дозволеного. На жаль, вона балансує на межі конфлікту, але поступатися злу просто неможливо». За словами пана Павела, порушення повітряного простору, яке допустила Росія, це привід для активації механізмів захисту союзниками по НАТО «і, отже, для збивання такого літака». «Росія надалі поводитиметься так, як ми їй дозволимо», - констатував президент Чехії, недвозначно натякаючи на те, що безкарність апріорі породжує вседозволеність.
Очевидно, що в ситуації, коли всередині НАТО звучать подібного штибу заклики, багато що залежатиме від того, чи підтримає таку позицію низки європейських членів НАТО президент США Дональд Трамп. Перша реакція очільника Білого дому на інцидент у Фінській затоці свідчить про те, що пан Трамп наразі тримає паузу. «Мені це не подобається. Мені не подобається, коли таке трапляється. Це може обернутися великими проблемами», - зазначив він у суботу, 20 вересня. Втім вже наступного дня старий-новий господар Овального кабінету сказав, що США допоможуть Польщі та країнам Балтії, якщо Росія продовжить ескалацію. У чому полягатиме допомога, головний республіканець не уточнив.
«Памʼятаймо, Естонія протягом останніх років передала велику кількість власного озброєння Україні. В тому числі, частину наявних систем ППО. І Естонія продовжує кожного року надавати нам допомогу зброєю та коштами.
Тому давайте правильно ставити питання не «чому Естонія не збила?» а «чому протоколи поліцейської місії краін НАТО, яка зараз розгорнута в Естонії не дають змогу оперативно їх захистити?» Може НАТО варто нарешті переглянути свої протоколи і у разі повторення ситуації починати активно захищати своїх союзників? Я переконаний, що якби італійські F-35 збили б російські МІГи то у відповідь Росія б нічого не зробила. І саме початок перегляду протоколів дій і статусів місій має стати результатом зустрічі, яку Естонія ініціювала на підставі п.4 Статуту НАТО», - вельми слушно зауважує політолог-військовослужбовець Віктор Таран. Між тим наразі цього не відбулося. Принаймні публічно про таке доречне рішення, яке точно вгамувало б провокаційні витівки Москви, не заявлялося.
Тим часом Der Spiegel з посиланням на інформовані джерела в НАТО повідомило, що щонайменше п’ять російських безпілотників, які нещодавно вторглися до Польщі, були націлені на аеропорт та логістичний центр у місті Жешуві. За інформацією видання, дрони, що прилетіли з території Білорусі, нібито були оснащені вибухівкою і являли собою російські копії іранської моделі безпілотника «Шахед». Винищувачі F-35 ВПС Нідерландів атакували саме ці безпілотники, які летіли до Жешува. Цей аеропорт є одним із ключових логістичних центрів постачання зброї та боєприпасів в Україну.
19 вересня генсек НАТО Марк Рютте повідомив про початок операції «Східний страж» на східному фланзі Альянсу. Її метою було заявлено «усунення конкретних загроз, пов’язаних із використанням безпілотників». Глава польського уряду Дональд Туск повідомив, що до цієї операції вже приєдналося десять країн. «Про додаткову допомогу Польщі після атаки безпілотників заявили Франція, Великобританія, США, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Чехія, Португалія та Італія», - написав пан Туск у соцмережах. Крім того, до Польщі вже прибули три французькі винищувачі Rafale, Чехія направила низку штурмових вертольотів Мi-171S, а Великобританія анонсувала перекидання винищувачів Typhoon.
Тобто, так чи інакше союзники по Альянсу ворушаться – щонайменше показово «грають м’язами». Але загалом польський, а тепер вже й естонський інцидент продемонстрували слабку реакцію Заходу. Очевидно, що Кремль зайде настільки далеко, наскільки це йому дозволять, тому не потрібно ходити до гадалки, щоб розуміти: російських літаків і дронів над країнами НАТО буде більше. Як вже зазначалося вище, 10 років тому Туреччина в аналогічному випадку без зайвих слів просто взяла та збила російський Су-24. Путін тоді так образився, що на певний час заборонив мешканцям країни-агресорки їсти турецькі помідори, але свої «сушки» до турків більше не направляв від слова взагалі.
Автор: Тетяна Мішина
