У понеділок, 15 вересня, Кабмін ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік і одразу ж передав його на розгляд Верховної Ради. Про те, які цифри закладені у документ і коли його ухвалять «під ключ» - далі в матеріалі ForUA.
Про готовність головного фінансового документу країни - проєкту бюджету-2026 повідомила напередодні очільниця уряду Юлія Свириденко. «Зараз вся Україна має бути у війську або для війська. Це відображає і державний бюджет 2026», - принагідно наголосила вона.
Отже закладені урядом видатки держбюджету складають 4,8 трлн гривень (+415 млрд гривень від 2025). Натомість доходи – 2 трлн 826 млрд грн (+446,8 млрд грн або 18,8% від 2025). Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9 відсоткових пункти до 2025 року). Потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн.
На оборону передбачено 2,8 трлн грн (27,2% ВВП). Це плюс 168,6 млрд грн до 2025 року. На виробництво зброї передбачено щонайменше 44,3 млрд грн – на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.
На науку закладено 19,9 млрд грн (+5,4 млрд до 2025 року), у тому числі – на фінансування для підтримки проєктів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, створення центрів оборонних досліджень, виконання розробок на замовлення бізнесу.
Очікується, що загальні доходи громад складуть 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн).У тому числі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам з загального фонду держбюджету у 2026 році становитимуть 289,3 млрд грн.
Бюджетна підтримка бізнесу складе 41,5 млрд грн, повідомила пані Свириденко. «У проєкті є доступні кредити «5-7-9%», забезпечення українців житлом за програмою «єОселя», індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників, а також продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій», - додала прем’єрка.
Водночас агропромисловий комплекс отримає 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн до 2025 року). Сюди входить продовження програми грантів та компенсації відсотків за кредитами виробникам сільськогосподарських товарів за програмою «5-7-9%», 200 млн грн на державну дотацію аграрним виробникам як компенсація до половини витрат на будівництво та реконструкцію систем зрошення.
Публічні інвестиції для відновлення та модернізації України складуть 45,9 млрд грн (+12,4 млрд грн до 2025 року).
Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що непокрите зовнішнє фінансування дефіциту держбюджету на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково покриватиметься сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування.
Як зазначив екс-прем’єр, а нині – міністр оборони Денис Шмигаль, з потреб ЗСУ у 2026 році $120 мільярдів, лише половину профінансує держбюджет. З урахуванням того, що зараз витрати офіційного Києва на війну, включаючи недавнє збільшення, становлять близько $60 млрд, передбачається їхнє дворазове зростання. Водночас, за словами пана Шмигаля військову складову бюджету вітчизняний уряд покриє лише наполовину – решта 50% - фінансова підтримка іноземних партнерів.
Між тим з цією опцією можуть виникнути неабиякі проблеми. Річ у тім, що в попередні роки повномасштабної війни Київ отримував безоплатну військову допомогу як від США, так і від Європи. У поточному році ця тенденція збереглася, але лише за рахунок пакетів американської допомоги, затверджених ще за президентства Джо Байдена. Натомість Дональд Трамп уже заявив, що передавати безкоштовно зброю Україні більше не буде. Для потреб ЗСУ у США озброєння можуть закуповувати інші країни НАТО, більшою мірою європейці.
Таким чином саме євро союзники у 2026-му мають передбачити кратне збільшення підтримки України власним коштом. Чи здатні вони до такого фінансового стрибка наразі достеменно невідомо, хоча пошук відповідних грошових алгоритмів триває. Зокрема, задля збільшення відповідного фінансового показника пропонується використати заморожені російські активи. Втім остаточних рішень щодо цього поки немає. До речі, деякі експерти припускають, що у разі, якщо Європа не зможе забезпечити необхідні обсяги допомоги, то курс гривні можуть опустити до рівня, при якому бюджет стане, скажімо так, більш збалансованим. Проте тут питання у розмірі дефіциту: якщо цей показник де-факто виявиться надто великим, то девальвація його не покриє, оскільки курс гривні опускати не вийде через сильну залежність Києва від імпорту.
Тим часом Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що потреби України у зовнішньому фінансуванні можуть бути на 20 мільярдів доларів вищими, ніж їх оцінює український уряд.
Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, які знайомі з перебігом дискусій між представниками української влади та МВФ про обговорення зовнішнього фінансування на 2026 та 2027 роки. Узгодження розбіжностей має вирішальне значення, перш ніж МВФ розгляне запит України на нову кредитну програму. «Оскільки війна йде вже четвертий рік і кінця їй не видно, зростають побоювання, що країна може зіштовхнутися з труднощами у покриванні своїх зростаючих військових потреб», - зазначає Bloomberg.
Наразі Україна дотримується своїх попередніх прогнозів, згідно з якими їй необхідно близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги, тоді як МВФ оцінює, що загальна сума буде на $10-20 мільярдів доларів вищою, сказав один із чиновників Фонду, знайомий з перемовинами. Більша частина фінансування з поточного пакета МВФ у розмірі 15,5 мільярдів доларів вже виплачена. Загалом, програма, яка закінчується у 2027 році, передбачала завершення війни цього року.
Окремо Bloomberg вказує на те, що Україна неохоче збільшує податкове навантаження, попри рекомендації МВФ. Фонд планує «підштовхнути українську владу» до скорочення обсягів тіньової економіки, які, за, даними джерел Bloomberg, становлять понад 30% ВВП.
Хай там як, але остаточну бюджетну крапку наразі ставити ще зарано, адже презентований Юлією Свириденко документ - фундамент, багато чисельні цеглинки якого до остаточного схвалення можуть змінювати свій грошовий розмір. До речі, вельми детально про подальший бюджетний рух у календарно-процедурному вимірі розповів нардеп від опозиційної Євросолідарності Олексій Гончаренко: «До 5 днів (починаючи від 15 вересня – Ред.) - Мінфін/уряд офіційно представляє проєкт у Раді. Тобто десь в кінці тижня це має бути. Далі – до 1 жовтня – депутати подають свої пропозиції, Рахункова палата дає висновок. До 15 жовтня – бюджетний комітет готує Бюджетні висновки ВР. До 20 жовтня – перше читання. До 3 листопада - уряд подає доопрацьований текст під друге читання. До 20 листопада – друге читання. Можуть одразу ухвалити в цілому. За потреби – третє читання, але думаю цього не буде. Крайній строк – закон про бюджет має бути ухвалений до 1 грудня».
Деякі політтехнологи, аналізуючи бюджетну чернетку, особливу увагу звертають на суттєве збільшення освітніх видатків, натякаючи, що у повітрі, мовляв, запахло виборами. Зокрема, уряд передбачає, що у 2026 році по всій країні в школах буде безкоштовне харчування для школярів 1-11 класів, також на 50% (у два етапи) зростуть середні зарплати вчителям і удвічі зросте рівень стипендій для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026 року. Загалом, у проєкті бюджету на освіту буде витрачено 265,4 млрд гривень (+66,5 млрд гривень в порівнянні з поточним роком).
Між тим, попри дійсно відчутне збільшення фінансування освітнього напрямку, у країні діє і систематично продовжується військовий стан, в умовах якого проведення жодних виборів апріорі є неможливим. До речі, чинне законодавство тут корелюється з суспільною думкою: згідно з опитуваннями вітчизняних соціологічних служб (КМІС, Центр Разумкова) від 63 до 67% українців не підтримують ідею проведення виборів до завершення війни. А війна, на превеликий жаль, триває.
Автор: Тетяна Мішина
