Сусідня Польща просить у союзників додаткові системи протиповітряної оборони і технології боротьби з безпілотниками, а також збирається перейняти досвід України. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Польща обмежила авіарух вздовж кордону з Україною і Білоруссю після вторгнення російських дронів 10 вересня. Обмеження запроваджено до 23:59 9 грудня. Крім того, як пише Bloomberg, Польща попросила у союзників додаткові системи протиповітряної оборони і технології боротьби з безпілотниками, щоб краще захиститися від російських БПЛА. Тим часом члени НАТО у четвер, 11 вересня вкотре обговорили цей інцидент після того, як Польща застосувала статтю 4 договору про Альянс, яка ініціює консультації і може відкрити шлях до скоординованих дій між союзниками. Зазначається, що Варшава, можливо, вже отримала деякі пропозиції. Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив у своєму дописі на X, що у розмовах з лідерами Франції, Великої Британії, України, Італії, Німеччини і Нідерландів він «прийняв не лише висловлювання солідарності з Польщею, але передусім пропозиції щодо конкретної підтримки протиповітряної оборони нашої країни».
До слова, напередодні Генштаби України та Польщі обговорили співпрацю у боротьбі з безпілотниками. За даними Reuters, польські військові невдовзі поїдуть в Україну, щоб навчитися збивати дрони.
Між тим Україна, Польща та Литва, які входять до формату взаємодії під назвою Люблінський трикутник, оприлюднили 11 вересня спільну позицію щодо вторгнення дронів РФ, в якій наголосили, що тільки спільні скоординовані дії можуть гарантувати безпеку громадян цих трьох країн. Серед іншого, вони закликали суспільства трьох держав залишатися пильними та усвідомлювати зловмисні спроби дезінформації з боку країни-агресорки Росії. Міністр внутрішніх справ Польщі Марчин Кервінський також закликав не використовувати атаку російських дронів для поділу суспільства: «Ті, хто використовує атаку російських безпілотників для знищення спільноти, сіючи дезінформацію, в кращому випадку є корисними ідіотами Кремля».
Ставлячи «діагноз» прильоту дронів у сусідню Польщу, Володимир Зеленський заявив, що характер провокації нагадує йому те, як починалась окупація Росією Криму у 2014 році. «На мій погляд, найстрашніше – що ця атака схожа на Крим. Психологічно – а чим це відрізняється? Зараз технологічна війна, не потрібні якісь люди у формі, «зелені чоловічки», які зайшли на вашу територію. Сьогодні ту саму роль на території Польщі виконали безпілотники російського виробництва», - зауважив глава держави. За його словами, найнебезпечніше – це коли хтось, США, як у нас було з Кримом, чи інші партнери передають сигнали, що «головне не довести до війни». «Я вважаю, що це схоже на «репетицію». Меседжі Путіна є у медіа, вони відкриті, вони завжди були – про ті чи інші частини Польщі, які Польщі у свій час «подарував» Радянський Союз. Тобто риторика та сама», - резюмував нинішній господар Банкової,припустивши, що одним із завдань провокації з російськими БПЛА над Польщею було сповільнення постачання засобів ППО Україні.
На тлі інциденту з російськими дронами над Польщею офіційний Київ пропонує партнерам започатковувати проєкти спільного фінансування та виробництва дронів-перехоплювачів. До речі, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічному програмному зверненні «Про становище Союзу» , яке проголосила 11 вересня, оголосила про концепцію «Якісної військової переваги» України (Qualitative Military Edge), яка передбачає системну підтримку інвестицій у спроможності ЗСУ. За її словами, Європа створює спільно з Україною «Альянс дронів», який допоможе масштабувати українські інновації до рівня промислового виробництва. «Україна має винахідливість. Те, що їй зараз потрібно – це масштаб. І разом ми можемо його забезпечити: щоб Україна зберегла свою перевагу, а Європа зміцнила власну», - заявила фон дер Ляєн.
Натомість міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив сподівання, що президент США Дональд Трамп врешті зрозуміє безперспективність спроб «по-доброму домовитись» з кремлівським диктатором та змінить підхід. Втім, судячи з трампівської риторики наразі такого розуміння ще не має, оскільки Дональд Трамп заявив, мовляв, вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі могло бути «помилкою». На відміну від Трампа, більш адекватно оцінює ситуацію його спецпредставник Кіт Келлог, який 11 вересня прибув з візитом до Києва.
«Значна увага була приділена нападу росіян на Польщу. Все вказує на те, що запуск російських дронів на територію Польщі через повітряний простір України та Білорусі був навмисним і аж ніяк не випадковим. І союзники це розуміють. Також предметно обговорили тиск на росіян і те, що можемо зробити разом із партнерами в тарифно-санкційній політиці, щоб якомога швидше була можливість зустрітися на рівні лідерів і закінчити цю війну. Тристоронній формат лідерів, безперечно, найбільш ефективний», - розповів за підсумками перемовин з відставним генералом Володимир Зеленський.
До речі, якраз напередодні у Конгресі США схвалили оборонні витрати на 2026 рік з $400 млн для України- це на $100 млн менше, ніж було в законопроєкті, який у липні схвалив Комітет із питань збройних сил американського Сенату. Втім, як зауважує з цього приводу видання Politico, «за президентства Трампа Києву й «обрізана» допомога за щастя».
Якщо говорити конкретно про пана Трампа, то політолог Володимир Фесенко вважає реакцію очільника Білого дому на «дронову» польську історію неадекватною ситуації. «Реакція на цей інцидент була, як і раніше, надто повільна та надто обережна. А з боку США якоїсь чіткої та відчутної реакції на цей інцидент взагалі немає. Дивний пост Трампа у соціальній мережі навряд можна вважати такою реакцією. Але хай там як, військам країн НАТО треба не заплющувати очі на порушення Росією повітряного простору країн НАТО, а негайно збивати російські дрони та ракети, у тому числі й на території України, у регіонах, прикордонних із країнами НАТО. І слід, нарешті, жорстко попередити Росію, що неприпустимо атакувати українські території, що межують із країнами НАТО. НАТО має демонструвати Росії силу та рішучість. Інакше будуть не просто повторення інциденту, що стався із прильотом російських дронів до Польщі. Виникне ризик реальних військових атак Росії, у тому числі гібридних, на окремі воєнні об’єкти в країнах НАТО. Зрештою, очевидно, що треба посилювати військову підтримку Україні, зокрема й засобами ППО», - наголошує експерт.
На його переконання, крім усього іншого, повітряний інцидент з російськими дронами в Польщі був використаний Росією для спроби нагнітання антиукраїнських та антивоєнних настроїв у сусідній державі.
Автор: Тетяна Мішина
