У середу, 3 вересня, сплинув дедлайн президента США Дональда Трампа, який він публічно у якості головного миротворця давав на організацію зустрічі лідерів України та РФ. Між тим, жодних зрушень у даному напрямку наразі не спостерігається. Більше того, з різних куточків світу лунають різні, часто – суперечливі думки з цього приводу. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Президент США Дональд Трамп, спілкуючись у ніч на середу, 3 вересня за Києвом, з журналістами у Білому домі, заявив, що уважно стежить за діями України і Росії і вкотре повторив, що хоче припинити загибель людей. Коли у чинного господаря Овального кабінету запитали, чи спілкувався він з правителем Росії минулого тижня, той зауважив наступне: «Ні, не спілкувався, але я дізнався цікаві речі, гадаю, в наступні кілька днів ви теж про все дізнаєтесь».
Крім того, у глави Білого дому запитали про можливі наслідки у зв’язку з відсутністю поступу щодо зустрічі президентів Зеленського та Путіна. «Ми подивимося, що вони робитимуть і побачимо, що трапиться. Я стежу дуже пильно. Минулого тижня вони втратили 7 тисяч солдатів між двома країнами без жодної на те причини. Я хочу, щоб це закінчилося», - у притаманному стилі резюмував головний республіканець.
Водночас генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні заявив, що дипломатичні зусилля щодо України наразі зосереджені на двох напрямках: організації зустрічі по лінії Зеленський-Путін і гарантіях безпеки для України.
Зокрема, у коментарі The Guardian очільник Альянсу, похваливши президента США Дональда Трампа за «виведення ситуації з глухого кута», додав: «Але погана новина полягає в тому, що ми все ще перебуваємо на початковому етапі всього цього. Втім, ведеться велика робота, щоб, коли Україна вступить у ці двосторонні або тристоронні переговори, вона мала непохитну підтримку, і таким чином було забезпечено, що Росія дотримуватиметься будь-якої угоди, яка буде укладена, і ніколи більше не загрожуватиме українській території після укладення угоди».
Між тим, за словами президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, Путін і Зеленський «ще не готові» до особистої зустрічі. Про це пан Ердоган сказав 2 вересня у розмові із журналістами на борту літака, повертаючись з саміту ШОС, який пройшов у Китаї. Як зазначив турецький президент, у КНР на зустрічі з Путіним та у телефонній розмові із Зеленським він обговорював шляхи припинення війни в Україні, яку розв’язала РФ. За його словами, переговори між українськими та російськими офіційними особами в Стамбулі, які відбулися в останні місяці, показали, що шлях до миру залишається відкритим. «Поступове підвищення рівня переговорів є тим шляхом, якого ми прагнемо. Надію на мир необхідно перетворити на конкретні результати, орієнтовані на вирішення проблеми. Для цього ми маємо розглянути це питання на рівні лідерів», - акцентував президент Туреччини. Водночас, додав Ердоган, вони (Путін і Зеленський. - Ред.) ще не готові до цього».
Не оцінюючи готовність чи не таку очільників Банкової та Кремля до рандеву у форматі face to face, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує Женеву як місце проведення переговорів між лідерами Росії та України. Він рекомендуватиме швейцарське місто як місце проведення такого саміту на конференції «коаліції рішучих» в четвер, заявив напередодні Мерц після зустрічі з президенткою Швейцарії Карін Келлер-Зуттер у Берліні.
Тим часом прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який 2 вересня провів зустріч з Путіним у Пекіні, хоче передати Зеленському «кілька послань». Крім того, Фіцо заявив, що говоритиме з президентом України (зустріч має відбутися у прийдешню п’ятницю в Ужгороді – Ред.) про удари по російській енергетиці.
Власне після Фіцо з господарем Кремля провів зустріч сербський президент Александар Вучич, який поскаржився на те, що через розв’язану РФ війну проти України Сербія «перебуває у вкрай складній ситуації».
«Сербія перебуває у складній ситуації, намагаючись впоратися з тиском, але нам все ж вдалося зберегти нашу принципову позицію щодо Російської Федерації, і ми продовжимо боротися за незалежність Сербії, а також постараємося боротися за те, щоб залишитися єдиною країною в Європі, яка не ввела санкції проти РФ», - підлабузнюючись до Путіна, додав він. До слова, вищезгаданий німецький канцлер Фрідріх Мерц назвав Путіна «можливо, найсерйознішим воєнним злочинцем нашого часу». «І ми просто зобов’язані чітко знати, як поводитися з воєнними злочинцями. Тут немає місця для поблажливості», - заявив він. Слід зауважити, що на посаді канцлера Мерц вже звинуватив Росію в «надзвичайно серйозних воєнних злочинах» і «тероризмі проти цивільного населення». Однак його особиста характеристика російського правителя як «можливо, найсерйознішого воєнного злочинця нашого часу» є новою.
Вельми і вельми показовою у даному контексті є свіжа соціологія з країни-агресорки. Виявляється, за минулий рік понад 60% опитаних росоціологами володарів паспортів з двоголовим орлом стали більше пишатися Росією. Про це свідчать опубліковані 1 вересня результати дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД). При цьому почуття гордості за країну в них найчастіше пробуджує її політичне керівництво, армія та народ.
Якщо деталізувати у цифрах, то картина виглядає наступним чином. 61% росреспондентів зізналися, що за останній рік стали більше пишатися Росією. Найбільше нових приводів для гордості знайшла молодь віком від 18 до 24 років (71%). Відповідаючи на запитання про те, що саме пробуджує в них відповідне почуття, опитані найчастіше згадували історію країни (90%), її культуру (88%) та природні багатства (87%). А ось рівень (якість) життя поки що не викликає у росіян теплих почуттів: пишатися ним готові лише 40% респондентів проти 48% незадоволених.
Назвали Росію загалом «великою та сильною країною» (13%), згадували про російську армію та озброєння в позитивному ключі – 8%. Окремо серед приводів для гордості рос респонденти називали російський народ (13%), його єдність та згуртованість (11%), а також президента та уряд (11%).
Приєднання Криму серед «значних досягнень та успіхів» РФ за останні 10-15 років назвали 6% опитаних, а 3% згадали зі знаком плюс включення до складу РФ «ЛДНР» та «СВО» загалом.
При цьому 51% опитаних не змогли пригадати конкретні досягнення Росії за 2024 рік, а 7% прямо заявили, що таких не було.
Цілком зрозуміло, що російська соціологія – це, м’яко кажучи, не істина останньої інстанції, проте, попри все загальний «діагноз по палаті» вона таки фіксує. І в цьому сенсі свіжий електоральний анамнез народонаселення РФ наочно демонструє, що, пишаючись очільником Кремля, росіяни підтримують криваву війну проти суверенної України.
Автор: Тетяна Мішина
