Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вкотре заявив про можливе припинення постачання енергоносіїв в Україну. Водночас він наголосив, що Будапешт утримується від такого кроку нібито через “жалість до українських дітей”.
Про це він розповів в інтерв’ю Harcosok órája.
За словами Сійярто, саме на неї припадає від 30% до 40% українського імпорту. Сійярто поцікавився, які наслідки для країни матиме відключення такої частки енергопостачання, натякаючи на готовність Будапешта вдатися до цього важеля.
При цьому він додав, що енергетична співпраця нібито не стосується українського уряду чи президента, а безпосередньо впливає на життя звичайних людей.
“Ми не хочемо, щоб в українській квартирі, де живуть маленькі діти, не було опалення, бо ці маленькі діти не можуть відповідати за те, як поводиться колишній актор, а нині їхній президент”, – заявив міністр.
Ці погрози пролунали на тлі нещодавніх атак Збройних сил України по російській енергетичній інфраструктурі. Зокрема, 13 та 18 серпня українські дрони вразили нафтопровід “Дружба”, що спричинило пожежі та змусило Росію тимчасово зупинити перекачування нафти. Це стало одним із факторів загострення у відносинах між Києвом та Будапештом, який традиційно займає проросійську позицію у європейській політиці.
Раніше, словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар заявив, що атаки України по російському нафтопроводі “Дружба” не лише суперечать інтересам Братислави, а й шкодять Києву.
Варто зазначити, що українські безпілотники вразили стратегічний об’єкт на території Росії – нафтоперекачувальну станцію в місті Унєча Брянської області. Об’єкт входить до системи нафтопроводу “Дружба”.
Пізніше міністр закордонних справ Петер Сійярто знову заявив про атаку на нафтопровід “Дружба”, що спричинила зупинку постачання російської нафти до його країни.
До слова, глави МЗС Угорщини та Словаччини закликали ЄС гарантувати енергетичну безпеку країн-членів союзу через удари по РФ.
Як повідомляв ForUA, Україна має всі підстави сприймати дії Угорщини як ворожі. Скажімо, 14 березня 1939 року угорська армія розпочала вторгнення до Карпатської України. 18 березня війська завершили окупацію, встановивши контроль над усією територією краю. В ході вторгнення угорські війська жорстоко придушували організований опір, що чинили загони Карпатської Січі. Угорські війська розстрілювали полонених, зокрема коменданта Волівської Січі Степана Фігуру.
Генеральний штаб мадярської армії проводив бойові операції з "очищення" Карпатської України від "чужих елементів", що означало репресії проти українського населення.
А під час Другої світової війни угорські каральні загони брали участь у Корюківській трагедії 1943 року - одному з найбільших злочинів проти цивільного населення на території України. Угорщина ніколи офіційно не засуджувала ці воєнні злочини, а винні не постали перед військомим трибуналом.
Нагадаємо, що в лютому 2022-го, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Будапешт стягнув війська до українського кордону: за даними українських джерел, розглядалася можливість введення угорських сил у Закарпаття в разі падіння уряду в Києві. Ці факти підживлюють підозри щодо справжніх намірів Будапешта та його позиції у відносинах з Україною.
Автор: Богдан Моримух
