
Не минуло й кількох днів після відновлення незалежного статусу антикорупційних структур України, як ці самі структури оголосили про розкриття масштабної корупційної схеми при закупках безпілотників та систем РЕБ для потреб Збройних сил України (ЗСУ). Деталі – в матеріалі ForUA.
Після критики влади Заходом, окрилені його підтримкою з одного боку і «картонним Майданом», з іншого, відновлені у правах антикорупційні органи з подвоєною енергією продовжили свою місію. Зокрема, днями стало відомо про розкриття масштабної корупційної схеми при закупках дронів та систем РЕБ задля потреб нашої армії. Не виключено, що найближчими тижнями з’являться повідомлення про нові розслідування щодо представників вітчизняного істеблішменту.
Про розкриття корупційної схеми Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) у суботу, 2 серпня, повідомив президент Володимир Зеленський. «Ми розраховуємо на справедливі вироки», - сухо констатував глава держави. Пізніше у НАБУ та САП уточнили, що йдеться про закупівлі за завищеними цінами безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби для ЗСУ. За даними слідства, сума відкатів доходила до 30% вартості контрактів.
За даними ЗМІ, один із контрактів на FPV‑дрони нараховував суму близько 10 млн грн, що включало завищення вартості на близько 80 тис. дол. У окремому контракті з виробництва РЕБ «Яструби Перемоги» фігурантам вдалося витягти відкати до 30%, тобто до 1,5 млн грн.
Загалом, в рамках цієї гучної справи було затримано чотирьох людей, у тому числі нардепа від пропрезидентської «Слуги народу» Олексія Кузнєцова. Його, як повідомили в НАБУ, затримали при отриманні хабара: у соцмережах бюро були опубліковані фотографії з пачками грошей у багажнику автомобіля.
Серед інших фігурантів справи – колишній голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай (на момент затримання обіймав посаду голови Мукачівської районної держадміністрації) та голова Рубіжанської міської адміністрації Андрій Юрченко. Особа четвертого затриманого не розкривається. Крім того, під слідством опинилися військовослужбовці Нацгвардії – наразі їх усунуто від виконання обов’язків.
Після оприлюднення інформації про затримання Гайдая та Юрченка їх звільнили, а партія «Слуга народу» призупинила членство Кузнєцова. При цьому, з «зеленої» фракції цього персонажа поки що не виключали, оскільки не було відповідного голосування у будівлі під скляним куполом на Грушевського.
Це – перші затримання високопоставлених осіб після відновлення повноважень антикорупційних структур. Як відомо, днями Верховна Рада під тиском з боку західних партнерів і масових протестів у країні, ухвалила інший, також запропонований президентом Зеленським законопроєкт, що відновлює повноваження антикорупційних структур. «Українська влада, побоюючись стати фігурантами нових справ, таки поступилася на тлі загроз призупиненню фінансової допомоги від Європейського Союзу (ЄС), який був одним із найпослідовніших критиків незалежності НАБУ та САП. Арешти вказаних осіб не стали найбільшою операцією в історії НАБУ та САП, хоч і викликали значний суспільний резонанс», - зазначає видання Politico, прогнозуючи ближчим часом нові «сюрпризи» від силової зв’язки НАБУ/САП.
Хай там як, проте говорити про повне відновлення конструктивних відносин між владою і антикорупційними структурами поки що зарано. Досі ув’язнений Руслан Магамедрасулов – високопоставлений співробітник НАБУ, затриманий Службою безпеки України (СБУ). У відомстві Василя Малюка його звинувачують у зв’язках із країною-агресоркою РФ та приховуванні інформації про те, що його батько має російське громадянство. Проте опоненти Зе-влади вважають, що справжньою причиною заведення справи на Магамедрасулова стало його розслідування щодо давнього соратника президента Зеленського Тимура Міндіча. Той, за даними ЗМІ, міг бути причетний до розкрадання коштів, виділених на будівництво оборонних споруд.
Тим часом експерти активно аналізують уроки нещодавніх «НАБУ-протестів». Приміром викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар акцентує: «Ми в’їхали в повноцінну політичну кризу і ще не вибралися з неї, але зробили перший важливий крок. Парламент, уряд і команда президента відчули громадський контроль та жорстку позицію міжнародних партнерів. Молодь урятувала українську вірність європейському вибору та демократії. Подяка всім народним депутатам, які намагалися загальмувати цю біду, а потім розробляли й вносили законопроєкти на виправлення; усім експертам, які моніторили ситуацію та вивчали альтернативні законопроєкти; усім журналістам, які висвічували хід подій; усім людям, які виходили на площі по всій країні на підтримку європейського курсу та демократії; усім студентським координатор(к)ам, які взяли на себе відповідальність у складний момент. Це не кінець, а початок: ще треба виправити решту поганих правок, які були внесені злощасним законом, а також виконати всі пропущені та прострочені маяки й індикатори реформ, починаючи з БЕБ. Громадянське суспільство та міжнародні партнери послали чіткий сигнал щодо цього. Не треба примушувати підсилювати цей сигнал додатковими акціями».
Констатувавши, що нарешті ми маємо молоде покоління, що відчуває цінність держави й інституцій, аналітик цілком слушно підсумував: «Список того, що треба зробити, не обмежується зобов’язаннями щодо зовнішніх партнерів. Є ще купа питань, вирішення яких потребує національна безпека й оборона. Давайте це робити, бо затримка коштує життів. Вуличні протести в час війни є вкрай небезпечним явищем. Водночас доводиться вдаватися до них, коли інших шляхів немає. Учасники й учасниці протестів виявили мудрість, згуртованість та толерантність, так само позитивно проявилася поліція. Ми пройшли по лезу ножа, але пройшли. Усього цього могло не статися, якби був налагоджений системний (та хай навіть несистемний) діалог між владою та експертними спільнотами й громадянським суспільством. Якщо все залишиться, як є, подальші помилки неминучі». Водночас, на переконання Валерія Пекаря, порівняння нинішньої ситуації з попередніми масовими протестами минулих років показує, як неймовірно виросло наше суспільство.
Автор: Тетяна Мішина