Аналітика

Велика рокіровка у Кабміні: хто піде, хто залишиться і чому

Велика рокіровка у Кабміні: хто піде, хто залишиться і чому

Перезавантаження уряду готується не лише як заміна прем’єра. У центрі — нова конфігурація під Юлію Свириденко, звільнення токсичних фігур і створення "економічного монстра". Які кадрові зміни готує Банкова — від Міноборони до Мінкульту, читайте у матеріалі FOR-UA.

Рік тривав марафон підготовки Юлії Свириденко до посади глави уряду. Після тривалих консультацій, дипломатичних поїздок і активної присутності у внутрішньому політичному житті, Банкова ухвалила остаточне рішення: Свириденко — наступна прем’єрка.

Її підвищення збіглося в часі з конференцією в Римі щодо відновлення України — подія, яку політично та медійно "записали в її актив". Водночас Денис Шмигаль погодився перейти на іншу посаду — очолити Міноборони, яке, ймовірно, об’єднають із Мінстратегпромом.

Таку рокіровку на Банковій називають "переконфігурацією під час війни" — потрібна людина, яка зможе втримати складні оборонні й промислові процеси в межах одного кабінету і при цьому мати стовідсоткову довіру від Зеленського й Єрмака.

Уряд під Свириденко: хто прийде

Під нову прем’єрку формується наступна вертикаль:

  • Костянтин Мар’євич, заступник держсекретаря КМУ, стане міністром Кабінету міністрів.

  • Олексій Соболев, перший заступник Свириденко, очолить нове супер-міністерство, створене шляхом об’єднання Мінекономіки, Мінекології та Мінагро.

  • Тарас Качка, ще один заступник, може замінити Ольгу Стефанішину на посаді віцепрем’єра з євроінтеграції.

Це дозволить Свириденко отримати повний контроль над економічним блоком та зовнішньоекономічною політикою.

Водночас значна кількість старих міністрів ідуть зі своїх посад:

Рустем Умєров — міністр оборони. Його відправлять послом у США, офіційно — через "перемовний талант", неофіційно — через критику й хаос у МОУ.

Ольга Стефанішина — віцепрем’єрка, яка втратила вплив після скандалів. Її переведуть послом України при ЄС.

Оксана Жолнович, міністерка соцполітики — піде через невиконані очікування Зеленського щодо підвищення пенсій. Кандидата на заміну поки не визначили.

Оксен Лісовий, міністр освіти — йде на тлі критики за оптимізацію шкіл та вишів. Його замінить заступник Андрій Вітренко, наближений до Єрмака.

Герман Галущенко, міністр енергетики — попри вплив і контроль над енергоринком, втрачає посаду через токсичність. Його ймовірна наступниця — Світлана Гринчук, нині очільниця Мінекології. Щоправда, Галущенка розглядали головою Мінюсту, але це питання наразі досі не вирішене.

Олексій Чернишов, міністр нацєдності — втрачає не лише крісло, а й відомство, яке ліквідують після корупційного скандалу.

Микола Точицький, міністр культури і стратегічних комунікацій — повертається до дипломатії як представник України в Раді Європи. На його заміну розглядаються культурні діячки Вероніка Селега або Ольга Вієру.

Хто ж залишиться на своїх посадах?

Михайло Федоров (Мінцифри) — не тільки лишається, а й може стати першим віцепрем’єром.

Сергій Марченко (Мінфін), Віктор Ляшко (МОЗ), Ігор Клименко (МВС) — зберігають позиції.

Олексій Кулеба (міністр розвитку громад), Андрій Сибіга (МЗС), Наталія Калмикова (ветерани), Матвій Бідний (спорт) — теж залишаються в уряді.

Формат урядової перебудови Зеленського нагадує сценарій з 2020 року, коли Шмигаль замінив Гончарука, а разом із ним оновився уряд. Різниця в тому, що цього разу Банкова підійшла до ротації системно: підготувала фігуру, побудувала політичну конструкцію, підібрала лояльні кадри й підготувала історію для суспільства — "нам потрібен уряд, здатний воювати, відновлювати і контролювати". Єдине питання поки лишається відкритим: чи підтримає ці кадрові рішення Верховна Рада.

Автор: Тетяна Мішина

Теги: