Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження режиму припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, починаючи з вівторка, 24 червня. Втім перемир’я піддалося неабиякій перевірці на міцність у перші ж години. Деталі – далі в матеріалі FOR-UA.
Власне про старт припинення вогню між Ізраїлем та Іраном Дональд Трамп оголосив у ніч проти 24 червня. У Truth Social старий-новий очільник Білого дому поінформував, що сторони збройного конфлікту погодилися на «режим тиші», який мав набути чинності майже через шість годин після його посту в соцмережах, а саме о 7:00 за ізраїльським часом (цілком збігається з київським). Першим, пояснив господар Овального кабінету, має зупинити свої напади Іран, після чого половину дня, тобто, до 19.00 вівторка буде відведено на завершення геть усіх бойових місій Армії оборони Ізраїлю. Повне припинення вогню має запанувати лише в середу, 25 червня, випливало із заяви головного республіканця.
Вельми і вельми показово, що введення паном Трампом так званого режиму тиші стало можливим лише після того, як Ірану дозволили завдати в понеділок, 23 червня символічного ракетного удару по американських військових базах у Катарі та Іраку - як «помсту» за масовану атаку США на іранські ядерні об’єкти, що відбулася в ніч проти 22 червня. Найбільше ракет було випущено по найбільшій у регіоні американській військово-повітряній базі «Аль-Удейд», що розташована в Катарі. Як повідомила катарська сторона, їх було 19, але лише одна з них досягла території бази, де вибухнула на відкритому просторі. Деталі удару розкрив сам Трамп. «Я хочу подякувати Ірану за те, що він направив нам раннє повідомлення-попередження, що дало нам можливість не втратити жодного життя і не допустити жодного поранення серед американського військового персоналу», - написав 47-й президент США у соцмережах. Поряд з тим офіційний Тель-Авів вирішив довести до кінця свою операцію проти Ірану. Зокрема, в ніч на 24 червня 50 винищувачів ізраїльських ВПС випустили понад сто ракет по «десяткам цілей у Тегерані».
Після того, як господар Овального кабінету оголосив про припинення вогню, першим готовність зупинити бойові дії висловив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. У соцмережі X він повідомив, що жодної формальної угоди про припинення конфлікту з Ізраїлем укладено не було, проте збройні сили Ісламської Республіки готові припинити удари по єврейській державі. «Остаточне рішення про припинення наших військових дій буде ухвалено пізніше», - додав Аракчі.
Майже через п’ять годин після твіту головного іранського дипломата зі своєю заявою виступила і канцелярія прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. «У зв’язку з досягненням стратегічних цілей операції «Народ як лев», розпочатої 13 червня і при повному узгодженні з президентом Трампом Ізраїль прийняв його ініціативу про двостороннє припинення вогню», - йдеться в заяві канцелярії глави ізраїльського уряду. Проте ізраїльська влада наголосила, що зберігає за собою право «відповідати з максимальною рішучістю на будь-яке порушення умов перемир’я» з боку супротивника.
Вранці вівторка, перш ніж режим припинення вогню почав діяти для іранської сторони, Тегеран спробував запустити близько двадцяти ракет по Ізраїлю, повідомили в ЦАХАЛі. І не всі з них вдалося перехопити. Одна з ракет потрапила до житлового будинку в районі населеного пункту Беер-Шева, внаслідок чого загинули четверо місцевих мешканців. Крім того, Тегеран зробив як мінімум два залпи балістичними ракетами в перші години після початку «режиму тиші». Це -інформація ізраїльської сторони. Натомість Іран це заперечує.
Відверте нехтування посередницькими зусиллями США дуже не сподобалося Трампу. «У нас є дві країни, які воюють так довго і так завзято, що вони не розуміють, якого біса вони творять!», - заявив президент Сполучених Штатів, вирушаючи на саміт НАТО в Гаагу. І хай би якою пафосною не видавалася б риторика пана Трампа, втім повноцінну акцію відплати з боку Ізраїлю він таки унеможливив. Як розповіли джерела Axios, Трамп терміново зв’язався телефоном з ізраїльським прем’єром і переконав його скасувати подальші удари по Тегерану. Проте пан Нетаньягу відповів, що повністю скасувати план удару не можна: Тегеран, за його словами, має нести відповідальність за порушення «режиму тиші». «Зрештою за підсумками телефонної розмови було вирішено значно скоротити масштаби удару, скасувати атаку за великою кількістю цілей і завдати удару тільки по одній станції радіолокації за межами Тегерана», - проінформував співрозмовник Axios.
Вже у середу, 25 червня, переконує Дональд Трамп, запанує «тотальне припинення вогню». «Якщо сіоністський режим (керівництво Ізраїлю – ред.) не порушить режим припинення вогню, Іран теж не порушуватиме його», - зазначив президент Ірану Масуд Пезешкіан. Хай там як, але 90-мільйонному Ірані вважають, що війна закінчилася, і ввечері вівторка в тамтешніх іранських містах розпочалося масове святкування «перемоги над Америкою та сіоністським утворенням». Втім, очевидно, що Іран, який зображає з себе переможця у явно нерівній сутичці, насправді отримав достатньо сильний удар, від якого він не факт, що одужає. Власне цей удар, вважають експерти, може стати для нинішньої влади в Тегерані початком її кінця.
Ну, а що стосується Трампа, то 79-річний американський лідер наразі тріумфує: скинувши на ядерні об’єкти Ірану 14 тринадцяти тонних бомб, він зробив серйозну заявку на Нобелівську премію миру. В цьому контексті важливо зазначити, що рішення атакувати Іран не було санкціоноване ні Радбезом ООН, ні Конгресом США, тобто господар Білого дому тут дійсно проявив індивідуальну рішучість і готовність пройтися босоніж по лезу. Разом з Дональдом Трампом переможцем може проголосити себе й ізраїльський прем’єр Нетаньягу, хоча й Ізраїль одне з ключових своїх завдань – знищити іранський режим – так і не вирішив.
Серія авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану стала на сьогодні найгучнішим та найризикованішим зовнішньополітичним рішенням трампівської адміністрації. Між тим, втручання офіційного Вашингтону у близькосхідний конфлікт, серед іншого, спровокувало хвилю обговорень усередині самих США. У зв’язку з цим на тлі наближення виборів до Конгресу, запланованих на листопад 2026 року, в однопартійців Трампа стали виникати побоювання щодо того, чи зможе правляча партія відстояти свою більшість в обох палатах Конгресу.
Річ у тім, що історично військові акції США часто негативно впливають на політичні позиції правлячої політсили. Напевно найпоказовішим прикладом тут є невдала спроба спецоперації зі звільнення американських заручників, захоплених в Ірані у далеких вже 1979-1980 роках. Це суттєво підірвало позиції тодішнього президента-демократа Джиммі Картера та стало однією з ключових причин перемоги на виборах республіканця Рональда Рейгана. Є й два більш сучасні приклади – війна в Іраку за Джорджа Буша-молодшого і війна у Лівії за Барака Обами. У першому випадку - в міру зростання втрат та відсутності доказів наявності у Іраку зброї масової поразки – електоральна підтримка президента США розвіялася, як ранковий туман, хоча він таки зміг переобратися. Але в 2006-му невдоволення населення дозволило демократам взяти під контроль обидві палати Конгресу, а у 2008-му – виграти і президентські вибори.
Натомість лівійська військова кампанія демократа Барака Обами, за його ж власним зізнанням, виявилася «найгіршою помилкою». Опоненти 44-го президента успішно використали цю «помилку», як аргумент проти Демократичної партії. В результаті Трамп тоді зумів перемогти на президентських виборах колишнього держсекретаря Гілларі Клінтон.
Є й ще одна ложка дьогтю. Її Трампу насипали американські ЗМІ.
CNN та New York Times опублікували розвіддані, що заперечують його слова про повне знищення ядерної програми Ірану внаслідок американських ударів. Так, згідно з даних Розвідувального управління Міністерства оборони США, американські удари по ядерних об’єктах Ірану заблокували входи до двох із них, але не призвели до руйнування їхніх підземних будівель.
Трамп влаштував бурхливу істерику. За словами американського президента «фейкові новини» CNN і «провальне» New York Times нібито намагаються «принизити одну з найуспішніших військових операцій в історії».
«Ядерні об'єкти в Ірані повністю знищені! І [New York] Times, і CNN зазнають жорсткої критики від громадськості!» — додав Трамп.
Проблема полягає в тому, що якщо інформація ЗМІ підтвердиться, у господаря Білого дому виникне подвійна проблема. Мало того, що він влаштував військовий конфлікт, так ще й нічого не досяг, а Іран далі продовжуватиме розробку ядерної зброї.
Автор: Тетяна Мішина
