З 6 червня 2025 року Європейський Союз відновив дію умов «Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі» (DCFTA) з Україною, скасувавши дворічний безмитний режим. Це означає, що українські експортери тепер знову зіштовхнуться з довоєнними обмеженнями у вигляді митних квот на низку товарів, що може суттєво вплинути на обсяги та вартість експорту.
"Торговий безвіз" з 2022 року давав українському бізнесу можливість вільно експортувати продукцію до країн ЄС без сплати мит. Це стало значною підтримкою для економіки України під час повномасштабної війни. Однак, тепер ЄС повертає квоти на 30 груп товарів, зокрема на зернові, молочні продукти, м'ясо птиці та іншу сільськогосподарську продукцію.
Як працюватимуть нові обмеження?
Квоти діятимуть з 6 червня до 31 грудня 2025 року і становитимуть 7/12 від річних обсягів, оскільки до кінця року залишилося сім місяців. Мито в межах квот становить 0 євро, а розподіл здійснюватиметься за принципом "перший прийшов – перший отримав". Для деяких товарів, таких як пшениця, ячмінь, кукурудза, яловичина, свинина, молоко, масло, яйця та м'ясо птиці, встановлено конкретні обсяги квот. Наприклад:
- Пшениця та продукти з неї: 583 333 тонн
- Кукурудза: 379 167 тонн
- М'ясо птиці: 52 511 тонн
Для деяких товарів також запроваджено підперіоди ("червень-вересень" і "жовтень-грудень") для забезпечення рівномірності поставок протягом року.
Економічні наслідки та прогнози
За оцінками Національного банку України, у другій половині 2025 року Україна може недоотримати близько 800 млн доларів валютної виручки через завершення "торгового безвізу". Проте, цю ситуацію поки що не вважають критичною.
Водночас, за розрахунками Інституту економічних досліджень та німецьких партнерів з проєкту German Economic Team, якщо ЄС поверне всі тарифні квоти, передбачені Угодою про асоціацію, загальні втрати України в експорті до ЄС можуть сягнути 1,5 мільярда доларів. Найбільше це позначиться на експорті пшениці, на яку припадає майже 940 млн доларів з цієї суми. Хоча українська пшениця, ймовірно, буде переорієнтована на інші ринки (Африка, Азія), це може призвести до втрат у ціні та ускладнення логістики.
Серед інших категорій, які можуть суттєво постраждати, – м'ясо птиці та цукор. Якщо для м'яса птиці Україна має ширшу географію експорту, то з цукром ситуація складніша, оскільки мито на цукор в ЄС поза квотою становить 47%.
Що далі?
Попри відновлення квот, Європейський Союз раніше на три роки продовжив призупинення захисних заходів щодо імпорту заліза та сталі з України. Крім того, Україна та ЄС планують відновити переговори в межах статті №29 «Угоди про асоціацію» щодо подальшої лібералізації торгівлі. Ці перемовини розпочалися ще у 2021 році, але були перервані повномасштабним вторгненням. Відновлення діалогу дає надію на пошук нових шляхів для розширення торговельних відносин між Україною та ЄС у майбутньому.
Автор: Галина Роюк
