Абсолютна більшість українців (80%) упевнені, що жодні територіальні поступки для досягнення миру не є припустимими, зазначено у звіті за підсумками опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненому в п'ятницю.
"Порівняно з травнем 2023 року з 10% до 14% зросла частка тих, хто готовий погодитися на територіальні поступки для досягнення миру та збереження незалежності України. Водночас абсолютна більшість населення - 80% (у травні 2023 року - 84%) – зберігає упевненість, що жодні територіальні поступки не є припустимими, навіть якщо через це війна триватиме довше та будуть інші загрози", - йдеться у звіті.
Зазначається, що в регіональному розрізі настрої жителів заходу та центру країни практично не змінилися, тоді як серед жителів півдня кількість тих, хто готовий до територіальних поступок, зросла з 8% до 21%, а серед жителів сходу - з 13% до 28%.
"Утім, попри зазначені тенденції для жителів півдня та сходу, серед них все одно переконлива більшість (74% на півдні та 73% на сході) виступає проти будь-яких територіальних поступок", - наголошують аналітики.
Серед російськомовних громадян дещо більше тих, хто готовий до територіальних поступок (27% проти 15% серед тих, хто однаковою мірою користується українською та російською мовами, і проти 11% серед тих, хто користується українською мовою), проте серед усіх категорій більшість проти будь-яких територіальних поступок, зокрема й проти поступок 65% російськомовних громадян.
"Окрім цього, треба зважати на те, що більшість російськомовних громадян проживають на півдні та сході України, які ближче до лінії фронту і найбільше потерпають від російської навали. Дані наших інших досліджень показують, що суттєвим чинником, який впливає на схильність до компромісів, є відчуття ризику для свого життя та життя близьких людей. Тобто значною мірою різниця на графіку зумовлена регіоном проживання (а мова має менший вплив)", - зазначено у звіті.
"Можливо, знайдуться прихильники "теорії зрад", які виключно песимістично трактуватимуть зростання готовності до територіальних поступок. Однак ми наголошуємо, що для інтерпретації важливо враховувати контекст. Між нинішнім і попереднім опитуванням минуло майже чотири непростих місяці з кривавими битвами та руйнівними обстрілами (і, крім цього, із внутрішнім політичним напруженням через корупційні питання та зі складнощами у відносинах із закордонними друзями). Найімовірніше, у багатьох українців до початку літа очікування щодо початку осені 2023 року були більш оптимістичними. Однак, попри всі ці чинники, абсолютна більшість українців не падає духом і зберігає впевненість у важливості продовжувати боротьбу з ворогом", - прокоментував заступник директора КМІС Антон Грушецький.
Опитування проводили з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1 010 респондентів, які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включали жителів територій, тимчасово неконтрольованих владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема якщо у травні 2022 року серед усіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то нині через вимкнення окупантами телефонного зв'язку до вибірки не потрапив жодний респондент, який наразі проживав би в окупованих населених пунктах (водночас із-поміж усіх 1 010 респондентів 22 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, що наразі є окупованим). Зазначається, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить схожі. Тобто неможливість нині опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів. Є й інші чинники, які можуть впливати на якість результатів в умовах "воєнного часу", які КМІС наводив раніше.
Загалом отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом