The Wall Street Journal: Економіка Росії починає зазнавати краху

Через війну і введені проти Росії санкції економіка Росії починає зазнавати краху.

Про це пише The Wall Street Journal. Видання зазначає, що перші місяці російського вторгнення в Україну минулого року спричинили зростання цін на нафту і природний газ, що принесло Москві величезні прибутки, проте ці дні минули.

Війна триває вже другий рік, а західні санкції стають дедалі жорсткішими, державні доходи Росії скорочуються, а її економіка перейшла на траєкторію нижчих темпів зростання, ймовірно, на довгострокову перспективу.

Найбільші експортні товари країни – газ і нафта – втратили основних клієнтів.

У той же час рубль впав більш ніж на 20% з листопада по відношенню до долара.

Робоча сила скоротилася, оскільки молодь йде на фронт або тікає з країни через побоювання бути призваною до армії. Також невизначеність стримує інвестиції в бізнес.

"Російська економіка вступає в довгострокову регресію", – прогнозує Олександра Прокопенко, колишній чиновник Центрального банку Росії, яка залишила країну невдовзі після вторгнення.

Російський мільярдер Олег Дерипаска попередив цього місяця, що в Росії закінчуються гроші. "Наступного року грошей не буде, нам потрібні іноземні інвестори", – заявив сировинний магнат на економічній конференції.

Через втрату європейського ринку і вихід західних інвесторів Москва стає все більш залежною від Китаю.

"Незважаючи на стійкість Росії в короткостроковій перспективі, довгострокова картина є похмурою: Москва буде набагато закритішою і надмірно залежною від Китаю", – сказала Марія Шагіна, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.

Президент Росії Володимир Путін розраховував використати російські поставки енергоносіїв для обмеження підтримки України з боку Західної Європи.

Натомість європейські уряди не зменшили підтримку Києва, а почали швидко шукати нові джерела природного газу та нафти.

Більшість потоків російського газу до Європи припинилися, і після початкового стрибка світові ціни на газ різко впали. Зараз Москва заявляє, що скоротить видобуток нафти на 5% до червня порівняно з попереднім рівнем. Вона продає свою нафту за зниженими цінами у порівнянні зі світовими.

Як наслідок, за перші два місяці цього року енергетичні доходи уряду РФ впали майже наполовину порівняно з минулим роком, а бюджетний дефіцит поглибився.

За перші два місяці фіскальний розрив сягнув 34 мільярдів доларів, що еквівалентно більш ніж 1,5% від загального обсягу економічного виробництва країни. Це змушує Москву глибше занурюватися у свій суверенний фонд, один з головних антикризових буферів.

Уряд все ще може позичати на внутрішньому ринку, а в суверенному фонді все ще є 147 мільярдів доларів.

У матеріалі зазначається, що Росія знайшла способи продавати свою нафту до Китаю та Індії. Натомість Китай почав постачати багато деталей, які раніше Росія отримувала із Заходу.

Російські посадовці визнають труднощі, але кажуть, що економіка швидко адаптувалася. А Путін заявив, що його уряд ефективно протидіє загрозам для економіки.

Протягом більш ніж 20 років правління Путіна високі доходи від нафти і газу лежали в основі суспільного контракту, згідно з яким більшість росіян переважно трималися осторонь опозиційної політики та протестів в обмін на підвищення рівня життя.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, потенційний темп зростання Росії – темп, з яким би вона могла зростати, не боячись інфляції, – становив близько 3,5% до 2014 року, року, коли вона захопила Крим. Деякі економісти кажуть, що зараз цей показник впав до 1%, оскільки продуктивність праці знижується, а економіка стає технологічно відсталою і більш ізольованою.

"Для такої економіки, як російська, 1% – це ніщо, це навіть не рівень підтримки", – сказала Прокопенко.

Падіння експорту, обмежений ринок праці та збільшення державних витрат погіршують інфляційні ризики, заявив цього місяця центральний банк Росії.

За даними московського Інституту економічної політики імені Гайдара, промисловість країни переживає найсильніший дефіцит робочої сили з моменту початку спостережень у 1993 році.

За даними російського центрального банку, відтік мізків після вторгнення і 300-тисячна військова мобілізація минулої осені призвели до того, що близько половини підприємств зіткнулися з нестачею робочих рук.

Видання вказує й на те, що Росія намагалася здійснити імпортозаміщення – замінити іноземні товари вітчизняними – протягом багатьох років до запровадження нинішніх санкцій, але з обмеженим успіхом. Значна частина телекомунікаційного обладнання та сучасного програмного забезпечення для буріння нафтових свердловин імпортується.

З усіма змінами російська економіка стає все більш залежною від держави, – ідеться в матеріалі.

Значна частина зростання промислового виробництва зараз відбувається за рахунок заводів, які виробляють ракети, артилерійські снаряди і військовий одяг. За словами Путіна, деякі заводи працюють у кілька змін, щоб задовольнити попит.

Хоча офіційна статистика не виокремлює військове виробництво, випуск "готових металевих виробів" – стаття, яка, на думку аналітиків, включає в себе зброю і боєприпаси, – минулого року зріс на 7%.

Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції – ще одна стаття, яка, як кажуть, включає військову продукцію – зросла на 2% за рік і на 41% у грудні порівняно з листопадом. На противагу цьому, виробництво автомобілів впало приблизно на 45% в річному обчисленні.

Минулого року Росії вдалося уникнути найгірших прогнозів, чому спочатку сприяли високі світові ціни на енергоносії. Валовий внутрішній продукт впав на 2,1%, згідно з офіційними даними, що набагато менше, ніж деякі ранні прогнози про падіння на 10-15%.

Експорт газу до Європи почав скорочуватися лише минулого літа. Заборона ЄС на постачання російської морської нафти та обмеження цін на неї країнами "Великої сімки" почала діяти лише у грудні.

Санкції на нафтопродукти, такі як дизельне паливо, набули чинності минулого місяця.

За даними МВФ, ці затримки сприяли зростанню доходів від продажу енергоносіїв і допомогли уряду розгорнути величезний фіскальний стимул у розмірі близько 4% ВВП у 2022 році, пише "Українська правда".

Однак у січні та лютому цього року податкові надходження від нафтогазової галузі, які становлять майже половину всіх доходів бюджету, впали на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як державні витрати підскочили більш ніж на 50%.

За оцінками аналітиків, беззбиткова ціна на нафту для Росії – ціна, яка необхідна для збалансування бюджету – зросла до понад 100 доларів за барель, оскільки витрати на війну обтяжують бюджет.

При цьому в лютому ціна на російську нафту коливалася від 49,56 до 80 доларів за барель.