Україна намагається через ООН конфіскувати російські активи за збитки

Україна лобіює в Генеральній асамблеї ООН ухвалення резолюції, яка стане основою для створення міжнародного механізму компенсації, який може призвести до арешту російських державних активів за кордоном на суму до $300 мільярдів.

Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, повідомляє "Європейська правда".

За даними видання, заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра минулого тижня була в Лондоні, щоб обговорити це питання з МЗС Британії після лобіювання в Комітеті міністрів Ради Європи в Страсбурзі разом з Оленою Зеленською, дружиною президента України Володимира Зеленського.

Також повідомляється, що Мудра очолювала детальні юридичні та політичні дискусії щодо репарацій, проводячи переговори в Німеччині, Парижі та Брюсселі та з помічником міністра фінансів США Елізабет Розенберг.

Минулого тижня Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо забезпечення відповідальності Російської Федерації за агресію проти України. У заяві комітет "із зацікавленістю відзначив пропозиції України щодо створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України та комплексного міжнародного механізму компенсації, включаючи, як перший крок, міжнародний реєстр збитків".

У червні Міністерство юстиції США заявило, що США та їхні союзники заморозили активи російської еліти на суму $30 мільярдів доларів і активи російського центрального банку на суму 300 мільярдів доларів, які зберігаються за кордоном.

Санкційне законодавство Британії та ЄС дозволяє державам заморожувати активи російського центробанку та деяких олігархів, але не передбачає остаточного арешту, не кажучи вже про їхню односторонню передачу до фонду для відновлення України.

Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що репарації будуть незаконними згідно з чинним законодавством США. Однак, є думка, що США можуть застосувати Закон про торгівлю з ворогом або Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження.

Репарації підтримали у спільній заяві міністрів фінансів Естонії, Латвії, Литви та Словаччини. Ліз Трасс як міністр закордонних справ Британії раніше висловлювала принципову підтримку ідеї, але останнім часом не повторювала цю пропозицію.