Комахи і рослини, що закаменілі в бурштині, можуть зберігатися в камені, не піддавшись діям середовища. Таким же чином, в стародавніх мінералах можна знайти не тільки великі біологічні зразки (про що багато говорили раніше) або скам'янілості, але навіть окремі біомолекули. Цю ідею Джеффрі Бада, професор Скріппського Інституту Океанографії, вирішив запропонувати для пошуку слідів життя на Червоній планеті.
"На Марсі, — говорить учений, — сонячна радіація робить млявим метровий шар поверхні". Проте деякі залишки стародавніх живих організмів могли зберегтися в мінеральних відкладеннях, що сформувалися при швидкому висиханні. Оскільки на Марсі поклади деяких мінералів групи сульфатів (наприклад, гіпсу) вже були виявлені, то природним чином професор зробив висновок, що якраз в них і варто шукати амінокислоти, які могли б свідчити про минулу біологічну активність, передає «Мембрана».
Щоб з'ясувати, чи може органічний матеріал зберігатися в таких умовах, Бада з співробітниками зібрали і дослідили зразки п'яти сульфатних мінералів з Каліфорнії і Канади, вік яких складав від декількох мільйонів років до десятків мільйонів років.
У вивчених екземплярах були знайдені аміни — продукти розпаду амінокислот. У земних сульфатах амінокислота може проіснувати десять мільйонів років, а оскільки Марс набагато холодніший за Землю, то там, як сподіваються Бада і його колеги, органічні залишки можуть проіснувати в сотні разів довше.
Втім, ці висновки надихають далеко не все наукове співтовариство. Так, професор Дон Самнер з Університету Каліфорнії в Девісі говорить, що вік розглянутих зразків міг бути просто невірно визначений.
Проте, колектив Бада не втрачає упевненості в своїй правоті. Більше того, вони сподіваються застосувати отримані дані для вдосконалення свого детектора органіки Марса, який вони незабаром сподіваються відправити до Червоної планети.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
