У той час, як після чергових жорстких обстрілів Росією України у вівторок, 23 грудня, Київ б’є в геополітичний набат, західні союзники у кращому випадку вмикають черговий сеанс вічного «занепокоєння», а в гіршому – як от США взагалі ігнорують сигнали «SOS». Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів посилити тиск на Росію для примусу її до миру після чергового обстрілу ракетами й дронами території України. «Основними цілями стали енергетична система та критична цивільна інфраструктура. Москва не приховує своїх геноцидних намірів, навмисно готуючи удари по енергетичній інфраструктурі, коли температура падає», - заявив очільник зовнішньополітичного відомства.
Як відомо, на світанку 23 грудня по всій території України, а також у Румунії, було оголошено повітряну тривогу. Країна-агресорка здійснювала комбіновану атаку із застосуванням крилатих ракет та ударних безпілотників. Сусідня Польща при цьому вкотре піднімала у повітря авіацію. Втім, ані Варшава, ані Бухарест так і не прокоментували черговий акт тероризму з боку Москви.
Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що тиск міжнародної спільноти на Росію має не тільки зберігатися, а й посилюватися. «У святковий сезон, який має об’єднувати людей у роздумах і доброзичливості, Росія продовжує ескалацію своїх атак проти України, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та навмисно наражаючи на небезпеку невинних цивільних осіб, які просто намагаються провести час зі своїми родинами. Ці злочини не залишаться без відповіді», - зазначив він.
Солідарність з Україною після масованого російського обстрілу висловила й міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже: «Росія означає війну, а не мир. М’ясник у Кремлі не змінив своїх цілей. Дезінформаційні кампанії про пошуки миру не можуть приховати справжні дії Росії. Ми продовжимо підтримувати Україну».
Ось власне і вся реакція цивілізованого світу на дикунську лінію Кремля щодо України. Таким чином, на превеликий жаль, можна констатувати, що терористичні обстріли Росією нашої держави стали для світу буденністю чи то пак – навіть нормою буття.
Якщо ж говорити власне про так звані мирні перемовини, до яких апелювала пані Браже, то слід зазначити, що не далі як 23 грудня Володимир Зеленський заслухав доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова та начальника Генерального штабу Збройних Сил України (СУ) генерал-лейтенанта Андрія Гнатова щодо результатів зустрічей з американською перемовною командою. В даному контексті президент наголосив, що наразі є документи щодо гарантій безпеки для України, а також «відносно відновлення та щодо базової рамки для закінчення цієї війни». «Пункти на сьогодні зафіксовані так, щоб це відповідало завданню реального закінчення війни та необхідності не допустити третього російського вторгнення. Кожен раунд перемовин і зустрічей додає забезпеченості українським інтересам, і саме так конструктивно ми продовжимо цю роботу», - резюмував, не вдаючись у жодні деталі нинішній господар Банкової.
Прокоментував напередодні переговори щодо мирного врегулювання і Дональд Трамп. Зокрема, він висловив надію на їх успішне завершення, враховуючи, що «обидві сторони втомилися від конфлікту». Нову заяву про перемовини щодо російсько-української війни президент Трамп зробив у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, куди він прилетів з Вашингтона на Різдво.
«Переговори щодо України та Росії тривають. Переговори йдуть добре. Я сподіваюся, нам вдасться це зробити», - зазначив господар Овального кабінету, відповідаючи на запитання про перспективи мирної угоди за посередництва США. «Я думаю, що вони всі втомилися від цього», - продовжив він, визнавши, що «між президентом Путіним і президентом Зеленським величезна ненависть».
Між тим питання про те, якою має бути роль Вашингтону у мирному врегулюванні, залишається предметом гострої внутрішньополітичної дискусії у США, градус якої підтримують провідні американські медіа.
На відміну від Трампа, який під тиском медіа змушений повсякчас коментувати перемовини щодо України, російська сторона поки не сформулювала своє ставлення до мирного плану президента США в його новій, видозміненій редакції. Як заявив 23 грудня речник Кремля Пєсков, Москва за підсумками нещодавніх контактів у Маямі путінського спецпредставника Дмитрієва має оцінити, наскільки внесені зміни до мирного плану Трампа відповідають домовленостям, досягнутим у ході російсько-американського саміту на Алясці. «Це робочий процес. Найголовніше було отримати від американців інформацію про результати їхнього напрацювання з європейцями та українцями. І залежно від цього вже зрозуміти, наскільки ці напрацювання відповідають духу Анкоріджу», - констатував він.
Коментуючи заяву віце-президента США Джей Ді Венса про переговори щодо України, в якій прозвучало слово «прорив», Пєсков заявив: «Я не зовсім, чесно кажучи, розумію, що мається на увазі. І взагалі – в публічному режимі навряд чи можна врегулювати таку складну проблему».
«З урахуванням руїн, у яких залишила наші відносини адміністрація Байдена, їх нормалізація вимагатиме чималого часу, справжньої зацікавленості з обох боків та колосальної праці», - продовжив тему, виступаючи у міжнародному дискусійному клубі «Валдай», заступник глави росМЗС Рябков. «Щодо останньої серії контактів у Маямі, я впевнений, що після доповіді президенту відповідні оцінки будуть дані дещо згодом. Продовжуватимемо. Адміністрація Трампа демонструє готовність до вироблення таких рішень, які будуть адресовані першоджерелам і причинам конфлікту та носитимуть стійкий характер», - додав він, що в перекладі на людську мову означає відсилання трампівської миротворчої діяльності за відомим курсом російського корабля.
В ситуації, коли в українських, американських і російських офіційних повідомленнях зберігається помітний розкид оцінок, доволі гучну заяву про ситуацію в переговорному процесі зробив напередодні той, хто має особливо теплі стосунки з паном Трампом – президент Фінляндії, 57-річний Александр Стубб. «Ми наразі дійшли до двох ключових висновків. Перше: Європа, Україна та США єдині у своєму прагненні досягти міцного та справедливого миру, працюючи разом. Друге – це ідея гарантій безпеки для України. Отже, ми майже досягли мети, але, здається, залишаються найскладніші 5%», - заявив фінський лідер, відповідаючи на запитання телеканалу Fox News. При цьому президент Стубб зазначив, що сторони конфлікту, «ймовірно, ближче до мети, ніж будь-коли», фактично повторивши наратив очільника Білого дому. На цьому тлі видання Politico нагадує про те, що час працює проти Києва і російсько-українська війна може закінчитися у 2026-му на «вкрай невигідних» для нас умовах.
Автор: Тетяна Мішина
