У середу, 12 листопада, завершився дводенний саміт очільників МЗС країн-членів G7 у канадській провінції Онтаріо. Одним із ключових пунктів його порядку денного стали подальші дії західних союзників щодо російсько-української війни. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Забігаючи наперед, зауважимо, що зустріч глав МЗС країн-членів G7, що проходила 11-12 листопада в провінції Онтаріо, завершила рік канадського головування в «сімці», яка зіткнулася з численними внутрішніми проблемами та кризами після повернення до Білого дому Дональда Трампа. «Західні дипломати приватно заявляють, що діяльність G7 дедалі більше визначається згладжуванням непередбачуваності США, а не формуванням колективної глобальної стратегії», - зазначає, посилаючись на поінформовані джерела The Kyiv Post. Як заявив виданню неназваний європейський дипломат, країни G7 очікують від офіційного Вашингтону лідерства щодо мирного врегулювання по Україні, «проте за президента Трампа воно було втрачено».
Посилення стурбованості «сімки-клубу», зазначимо, є небезпідставним, позаяк американський владний кейс дійсно вносить певне сум’яття. У даному контексті принагідно нагадаємо, що червневий саміт лідерів G7 в канадському Кананаскісі, на відміну від попередніх років не дозволив його учасникам прийняти заяву щодо України через відмову американської сторони включити до підсумкового документа однозначно-жорсткі формулювання щодо путінської Росії. В результаті канадська сторона була змушена визнати, що причиною відсутності спільної заяви стали Сполучені Штати, а президент Зеленський тоді достроково залишив зустріч, заявивши, що «дипломатія перебуває у кризі».
Попри те, що з червня до екватору листопада минуло майже півроку, за цей часовий проміжок членам «сімки» так і не вдалося помітно зблизити свої позиції щодо путінської «СВО» з очільником Білого дому. Незважаючи на введення паном Трампом санкцій проти «Лукойлу» та «Роснафти», він все ще не відкидає контакту у форматі face to face з очільником Кремля.
Враховуючи трампівські геополітичні гойдалки, крутитися, як вужам на пательні доводиться й американським високопосадовцям. Так, намагаючись окреслити американський порядок денний на нараді глав МЗС країн G7 12 листопада, представник Держдепу США Томмі Піготт заявив, що «в центрі уваги буде просування мирних ініціатив президента Трампа по Україні та сектору Газа». Спільним же завданням держсекретаря Марко Рубіо, який також взяв участь у зустрічі, за словами Піготта, стало «просування інтересів Америки, що стосуються миру та безпеки, стратегічної співпраці та глобальної стабільності».
Між тим сам Марко Рубіо ще перед зустріччю із західними колегами написав у соцмережі X, що в ході наради глав МЗС G7 він буде обговорювати «багато критично важливих питань, поставивши на чільне місце добробут і безпеку американців». Натомість після зустрічі він зазначив, що США «вичерпали потенціал» щодо антиросійських санкцій. Це – вкрай неприємний для України сигнал.
Вельми і вельми показово, що саме під час зустрічі дипломатів «сімки» в Онтаріо Національний банк України (НБУ) оприлюднив дані закордонної фінансової допомоги Києву за 2025 рік, з яких випливає, що цього року у списку його західних донорів відсутні США. Наразі фактично єдиним джерелом отримання американських грошей Україною залишається фонд Facilitation of Resources for Invest in Strengthening Ukraine Financial Intermediary Fund, створений у грудні минулого року адміністрацією президента Джо Байдена. До середини 2025 року з фонду було виділено понад $3,5 млрд, повний обсяг ($20 млрд), як очікується, буде виплачено Україні до кінця першого півріччя 2026 року. Суттєві надходження до цієї геополітичної проукраїнської скарбнички внесли європейські країни, які не входять до ЄС – Великобританія, Канада та Японія.
Водночас, як повідомило 12 листопада видання New York Times (NYT), Євросоюз не встигає погодити виділення коштів нашій з вами державі в рамках так званого репараційного кредиту з огляду на те, що нова зустріч європейських лідерів запланована на середину грудня, а гроші у офіційного Києва можуть закінчитися вже навесні. Як зазначає NYT, навіть у разі схвалення досягнута ЄС «угода щодо репараційного кредиту буде надто пізньою, оскільки знадобляться місяці на те, щоб провести аспекти домовленості через парламенти європейських країн».
Власне з огляду на вище окреслені обставини, очільниця МЗС Канади Аніта Ананд як господиня міністерської зустрічі 11-12 листопада в Онтаріо наголосила на тому, що фінансова підтримка України має бути пріоритетом G7. Естафету, причому з цілковитою конкретикою підхопила головна дипломатка Великобританії Іветт Купер, яка повідомила про те, що Лондон надасть Києву додаткові 13 млн фунтів стерлінгів як допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури, в той час, як країна-агресорка Росія «намагається занурити Україну у пітьму на порозі холодної зими». Готовність позапланово допомогти Україні висловив і глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль, який повідомив, що напередодні зими Берлін виділить Україні додатково €40 млн на відновлення енергетичної інфраструктури.
Між тим варто окремо зауважити певну зміну настроїв щодо російсько-української війни з боку ще одного члена G7 – Японії. Після того, як уряд у Токіо наприкінці жовтня очолила 64-річна Санае Такаїті, японська позиція зближується з американською і віддаляється від європейської. Більш того, за інформацією Reuters, в ході нещодавніх перемовин з Дональдом Трампом пані Такаїті повідомила йому, що Токіо не зможе відмовитися від поставок нафтогазової продукції з Росії і попросила його з розумінням поставитися до цієї обставини.
Тобто, як не крути, але факт залишається фактом: на відміну від попередніх років «сімка» наразі не одностайна в сенсі підтримки України з одного боку та ізоляції держави-агресорки - з іншого. І це має стати ще одним тривожним дзвіночком для вітчизняної влади. До речі, про неї. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на зустрічі з колегами-дипломатами з G7 в Онтаріо розповів про ситуацію на полі бою, зусилля щодо досягнення миру та боротьбу з корупцією. «Я підтвердив, що всі, хто причетний до корупційних схем, будуть притягнуті до відповідальності - це тверда позиція президента Володимира Зеленського та нашого уряду», - наголосив головний український дипломат. Крім того, глава вітчизняного зовнішньополітичного відомства розповів, що обговорив з європейськими союзниками подальший санкційний тиск на Москву і військову та енергетичну допомогу Україні. «Також я запросив своїх колег відвідати Україну», - додав пан Сибіга.
Тим часом за гарячими слідами зустрічі в Онтаріо у росСлужбі зовнішньої розвідки (СЗР РФ) заявили про те, що наразі країни Євросоюзу опинилися на межі соціально-економічної кризи через «український конфлікт та прагнення завдати поразки Росії». У відомстві попутно пригрозили Бельгії «рішучими наслідками» у разі, якщо вона увімкне зелене світло для передачі Україні заморожених росактивів. «Відповідальність для Бельгії обов’язково настане, і мало не здасться», - без купюр зазначили у росСЗР.
Нагадаємо, що наприкінці жовтня на саміті Євросоюзу (ЄС) Бельгія заблокувала план Єврокомісії щодо експропріації російських активів для видачі кредиту Україні. У Брюсселі побоюються заходів у відповідь з боку Москви і вимагають союзників в ЄС розділити можливі ризики. Саме в бельгійському депозитарії Euroclear зберігається значна частина російських активів. Наразі це питання відкладено до саміту у грудні.
Автор: Тетяна Мішина
