Вибори в Нью-Йорку, Нью-Джерсі і Вірджинії, котрі відбулися 4 листопада, стали тривожним сигналом для республіканців загалом і президента США Дональда Трампа зокрема: всі підтримані ними кандидати з тріском програли, залишившись біля розбитого електорального корита. Водночас перемога соціаліста Зохрана Мамдані у Нью-Йорку поглибила лінію розколу між прогресивним крилом Демократичної партії та центристами. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Ніч із вівторка на середу, 5 листопада стала не найкращою для чинного господаря Білого дому, 79-річного Дональда Трампа, позаяк геть усі підтримані ним на регіональних виборах кандидати програли. Між тим, основна увага була прикута до гонки за посаду мера Нью-Йорка, де розгорнулося жорстке протистояння між прогресивним крилом Демократичної партії з одного боку та демократами-центристами і республіканцями з іншого. Загалом у бюлетенях було три кандидати: демократ-соціаліст Зохран Мамдані, демократ-центрист Ендрю Куомо, який виступав як незалежний кандидат (оскільки програв у демократичних праймеріз) та республіканець Кертіс Слива.
34-річний Мамдані виступав під гаслом «Наш час настав» і у своїй агітаційній кампанії зосередився на боротьбі зі зростанням вартості життя в Нью-Йорку. Зокрема, він обіцяв радикальні заходи щодо контролю за підвищенням орендної плати, значного скорочення бюджету поліції та широкої соціалізації міських служб. Крім того, Мамдані говорив і про необхідність відкриття продуктових магазинів, які мають належати міській владі та продавати дешеві продукти та про відміну плати за проїзд на громадському транспорті. Демократичний партійний істеблішмент сприйняв це як пряму загрозу фінансовій стабільності найбільшого міста США. Нотки занепокоєння наразі лунають і на шпальтах провідних американських медіа. Так, The New York Times обрушилася з критикою на Мамдані: «Його досвід надто мізерний, а програма нагадує посилену версію гнітючого мерства де Блазіо». Порівняння з де Блазіо, який керував Нью-Йорком у 2014-2021 роках, відображає побоювання, що радикальні соціальні ініціативи можуть знову призвести до адміністративного хаосу та подальшого падіння якості життя у місті Великого яблука.
На переконання експертів, успіх 34-річного Мамдані, мусульманина та вихідця з родини іммігрантів, багато в чому пояснюється безпрецедентною мобілізацією молодого електорату завдяки соцмережам. Поствиборча статистика дійсно вражає. Понад 735 тисяч мешканців Нью-Йорка проголосували цього разу достроково, що стало найвищою явкою за всю історію виборів цього міста, не пов’язаних із президентськими. 2 листопада - в останній день дострокового голосування свої голоси віддали близько 151 тисяч осіб. Відповідний сплеск був забезпечений в основному за рахунок виборців віком до 35 років.
Неабияка мобілізація молоді поставила у незручне становище партійний істеблішмент. Національні лідери демократів тривалий час демонстрували нерішучість та неохоче висловлювали публічну підтримку Мамдані. Лідер меншості у Сенаті Чак Шумер так і не оголосив про своє рішення, а очільник демократів у нижній палаті Конгресу Хакім Джефріс підтримав Мамдані лише на фініші виборчого марафону під тиском «прогресивного» крила.
Обережність щодо пана Мамдані з боку демократів-центристів з одного боку і республіканців з іншого призвела до того, що вони почали гуртуватися довкола Ендрю Куомо, який назвав себе «реальною альтернативою лівому крилу», здатною забезпечити місту стабільність та уникнути конфронтації з федеральним центром. Дональд Трамп також публічно заявив, що підтримує Куомо, і натякнув, що непогано було б республіканському кандидату зняти кандидатуру, щоб запобігти «перемозі комуніста». Кертіс Слива, однак, свою кандидатуру знімати відмовився, натомість чинний господар Овального кабінету пригрозив позбавити місто федерального фінансування, якщо переможе демократ-соціаліст.
Зрештою демократ-соціаліст таки переміг з результатом 50,4%. Ендрю Куомо отримав 41,3%, Кертіс Слива - 7,5%.
У своїй переможній промові 34-річний політик заявив: «За часів політичної темряви Нью-Йорк буде світлом». Майбутній мер Нью-Йорка дав зрозуміти, що вважає свою перемогу на виборах поразкою президента США, який закликав мешканців мегаполісу не голосувати за Мамдані.
Дональд Трамп, я знаю, що ти дивишся, у мене є для тебе три слова: «Зроби звук голоснішим!» - сказав Мамдані під схвальні крики натовпу прихильників. «Якщо є спосіб поселити страх у серці деспота, то це усунути умови, які дозволили йому сконцентрувати владу у своїх руках. Так ми зупинимо не лише Трампа, а й його наступника. Ми віримо в необхідність відстоювати інтереси тих, кого ми любимо: іммігрантів, представників трансгендерної спільноти, чорношкірих жінок, звільнених Дональдом Трампом з федеральних посад, матерів-одиначок, які все ще чекають зниження цін на продукти, будь-кого, хто опинився у скрутному становищі. Нью-Йорк більше не буде містом, де можна вигравати вибори, торгуючи загрозою ісламофобії», - додав він. Трамп приблизно в цей час написав у своїй соцмережі Truth Social: «Ну ось, починається!».
Зазначимо, що 34-річний Мамдані стане наймолодшим мером міста більш ніж за 100 років, а також першим мусульманином та вихідцем з Африки (він народився в Уганді), який обійняв цю посаду. Як зазначає Reuters, вибори у Нью-Йорку стали своєрідним барометром того, як американці реагують на «бурхливий початок» другого президентського терміну Трампа.
«Обрання Трампа президентом і Мамдані - мером Нью-Йорка - це дві абсолютні крайнощі, до яких вдалися американці впродовж одного року. Трамп і Мамдані - два краї спектра, абсолютні антагоністи. Це нам ще раз показує, що немає ніяких прогнозованих ліній поведінки виборців навіть у розвинутих громадянських суспільствах. Що вже казати про нерозвинуті… Тік-Ток і печерний популізм - замість будь-яких ідеологій, програм та настанов. Президентом, мером, премʼєром може стати будь-хто і будь-де. Це робить світ веселішим, але наражає на такі ризики, про які ми ще навіть не підозрюємо», - зазначає екснардеп і блогер Віталій Чепинога.
Водночас політолог Віктор Небоженко акцентує: «Америка кидається в крайнощі - від старого та сумбурного президента США Трампа до молодого та сумбурного нового мера Нью-Йорка. Президент Трамп позиціонує себе як християнський націоналіст, патріот та консерватор (МАГА), аматор Ізраїлю. Губернатор Мамдані позиціює себе як ісламський соціаліст та відвертий джихадист. Трампа і Мамдані поєднує жахливий популізм і цинічне використання тієї обставини, що Америка перебуває в політичній кризі, якої не було вже сто років з часів Великої американської депресії. Для Трампа Мамдані гідний противник на відміну колишнього президента Байдена. Америці вже набридла стареча зацикленість Трампа на Байдені - інша річ молодий усміхнений і самовпевнений Мамдані. Нью-Йорк гідний супротивник Вашингтону. Звісно, республіканці скористаються успіхом Мамдані як пугалом для американських виборців на майбутніх виборах. Йому дадуть трибуну і дозволять зробити всі можливі помилки молодого та наївного політика - від першого хабара та обману розчарованих виборців до чорного піару. А Трампу нічого не залишається робити, як послати війська до найбільшого і наймогутнішого міста в Америці - Нью-Йорку, щоб довести країні, що в США може бути лише один переможець, цар чи хазяїн - це президент Трамп. Але цей політичний маятник означає, що Америка уникатиме крайнощів і непередбачуваності Трампа чи Мамдані. Америці доведеться шукати точку стабільності та перспективності. Той політик, який обере політичний центр, буде довго правити після Трампа і Мамдані».
Інші вибори, за якими уважно стежила Америка, - це голосування в Нью-Джерсі, Вірджинії та на Західному узбережжі - у Каліфорнії. У Нью-Джерсі демократка-центристка Мікі Шеррілл боролася із республіканцем Джеком Чіатареллі. Хоча Чіатареллі всіляко намагався скоротити відставання, перемогти конкурентку в традиційно демократичному штаті йому так і не вдалося. Він поступився конкурентці 14,3 процентних пункти, отримавши 42,6%. Дональд Трамп офіційно підтримував Чіатареллі і це змусило республіканців замислитись про причини такого провалу. Чимало опитувань вказувало на те, що фактор підтримки Трампа відігравав на виборах негативну роль. Політикою Трампа, зокрема скороченням держслужбовців, чимало аналітиків пояснюють і провал республіканки Вінсон Ерл-Сірс на виборах губернатора Вірджинії. На 13 пунктів її випередила, набравши майже 57% голосів, демократка Ебігейл Спанбергер. Тим часом, Каліфорнія вирішувала долю пропозиції Proposition 50 про нову схему перерозподілу виборчих округів. За стійкої переваги демократів успіх Proposition 50 здатний принести партії до п’яти додаткових місць у Конгресі. Демократи досягли свого і в цьому випадку.
Загалом, нинішні регіональні вибори стали вкрай гіркою пігулкою для республіканців, але з іншого боку вони можуть свідчити і про істотні демографічні зміни. Виступаючи напередодні в ефірі Fox News, губернатор Флориди Рон Десантіс заявив, що ні Чіатареллі, ні Куомо взагалі не могли претендувати на перемогу, оскільки велика кількість республіканців залишила Нью-Йорк і Нью-Джерсі, «роблячи ці регіони більш демократичними та радикальними». Багато хто з цих людей, за його словами, переїхав до республіканських штатів, таких як Флорида і «тепер ця тенденція буде лише посилюватися».
Автор: Тетяна Мішина
