Кремлівський речник Пєсков у неділю, 2 листопада, заявив що Росія наразі не зацікавлена у зустрічі на найвищому – президентському рівні з американським лідером Дональдом Трампом відносно встановлення миру в Україні. Про те, чим керується Росія, проводячи відверто деструктивну дипломатичну лінію і до чого це зрештою призведе – далі в матеріалі ForUA.
Президент Володимир Зеленський напередодні повідомив, що протягом минулого тижня Росія використала майже 1500 ударних дронів, 1170 керованих авіаційних бомб і понад 70 ракет різних типів, б’ючи по звичайних житлових будинках, цивільній інфраструктурі та енергетиці. «Активно працюємо, щоб забезпечити надійну підтримку нашої енергетики цієї зими. Вже є предметні домовленості з нашими партнерами», - зазначив глава держави. Він також додав, що внесками у Фонд підтримки енергетики або необхідним обладнанням Україну вже підтримують, Норвегія, Німеччина, Нідерланди, Канада, Великобританія, Італія, Японія, Литва, Данія, Швеція, Естонія, Іспанія, Єврокомісія та Сполучені Штати.
До речі, лідер США Дональд Трамп після нещодавньої зустрічі з Сі Цзіньпінем заявив, що вона принесе «вічний мир»: «Моя зустріч рівня G2 з президентом Китаю була дуже вдалою для обох наших країн. Ця зустріч приведе до вічного миру та успіху. Нехай Бог благословить Китай і США».
Очевидно, що, окреслюючи зустріч як переговори рівня G2, пан Трамп має на увазі формат, у якому США і Китай виступають як дві провідні глобальні держави, що фактично визначають основні правила світової економіки і політики. Якщо говорити саме про політичну складову, то тут «вічного миру» не спостерігається днем з вогнем. По-перше, попри оптимістичні заяви Трампа про те, що Сі допомагатиме йому припинити російсько-українську війну, Пекін і досі не озвучив щодо цього своєї чіткої позиції. По-друге, в країні-агресорці у неділю, 2 листопада вустами путінського речника Пєскова заявили, що станом на зараз немає необхідності в зустрічі лідерів США та РФ для врегулювання війни в Україні. «Гіпотетично міркуючи, вона (зустріч – Ред.) можлива, та на цей момент у ній немає необхідності. На цей момент є необхідність дуже копіткої роботи над деталями проблеми врегулювання», - сказав він.
Водночас міністр закордонних справ Турції Хакан Фідан заявив про готовність його країни провести раунд мирних переговорів між Україною та Росією, а також потенційний саміт лідерів у Стамбулі. Дипломат підкреслив унікальне положення Турції як країни, що «підтримує конструктивні відносини з обома сторонами», що раніше дозволило реалізувати стамбульський мирний процес. Принагідно нагадаємо, що нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що вірить у здатність турецького лідера Реджепа Тайїпа Ердогана допомогти з урегулюванням російсько-української війни, бо «його поважає Росія».
«Прийшов листопад, і за логікою, мали б розпочатися мирні переговори. Адже Росія не змогла досягти за літо-осінь жодних стратегічних цілей, тож нема підстав сподіватися, що зможе досягти надалі. Тим часом санкції посилюються, буде тільки гірше, і логічно було б вийти на перепочинок (такий потрібний Росії) тоді, коли ще все не так погано, коли ще не пізно. Але переговори не розпочнуться, тому що діє інша логіка. По-перше, неможливо просто припинити війну. Мільйон контрактників не можна залишити на лінії бойового зіткнення без дії, не можна повернути на пункти постійної дислокації (бо їх не існує), не можна просто повернути додому (бо вони знесуть всю Росію, як у 1917). По-друге, не можна завершити війну, не досягнувши хоч якихось «цілей СВО», що б це не означало і як би вони не мінялися черговий раз. Щось треба пред’явити масам та елітам, щоб було видно, що цар є переможцем. І щось треба робити з розкочегареною машиною військово-промислового комплексу, бенефіціарами якої є всі вищі еліти країни. Тож надалі триватиме все те, що вже було влітку й на початку осені», - прогнозує викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.
На його переконання, Росія наразі все ще сподівається на ймовірний фронтовий прорив і на те, що вдасться залишити українські міста без світла й тепла, «і тоді українське суспільство вимагатиме мирної угоди на будь-яких умовах, а Трамп черговий раз купиться на російські обіцянки суперпроєктів».
Натоміть офіційний Київ на даному етапі, вважає експерт, сподівається на те, що російська економіка стрімко летить у прірву і санкції щоразу зменшують спроможність Росії вести війну.
«А на що сподівається Європа? На те, що Україна виграє час. На розгортання власного виробництва та збройних сил. На збільшення європейської єдності. На що сподіваються США? На те, що розпочнуться перемовини з Китаєм, предметом яких буде новий світовий порядок. І тоді мир у ключових точках планети стане наслідком встановлення цього порядку. У тому числі Китай допоможе вгамувати Росію. На що сподівається Китай? На те, що Росія з її величезними ресурсами потрапить йому в руки без жодного пострілу. І в сценарії консолідації влади в Москві, коли імперія перетворюється на тоталітарну державу, і в сценарії колапсу влади в Москві, коли все розпадається хаотично, - в обох сценаріях все потрапляє в руки Пекіна. На те, що контроль над Арктикою зробить Китай безумовним лідером перегонів. На що сподіваються всі інші? Що якось минеться. От з такими сподіваннями світ входить у листопад», - підсумовує Валерій Пекар.
Своєю чергою політолог Вадим Денисенко робить наступний акцент: «Сьогодні вперше за 25 років можемо говорити про ознаки неадекватності сприйняття реальності Путіним. Поки це гіпотеза, яка підтвердиться або спростується в найближчі місяці. Але з точки зору інформаційної війни у нас є унікальний шанс змінити уявлення про Путіна і в світі, і в Росії. Історія з запрошенням журналістів подивитися на оточення в Покровську та Купʼянську абсурдне по своїй суті. Якщо ви уявляєте собі лінію фронту, то не складно здогадатися: побачити оточення як таке неможливо. Іншими словами Путін запропонував провести неможливу піар-акцію. Більше того, всі розвідки світу розуміють, що ніякого оточення там не існує, а отже Путін або неадекватно сприймає ситуацію або оточення йому бреше. Обидва варіанти є проблемними для Путіна, але, на жаль, інформаційна компанія по висвітлення цих ознак неадекватності Путіна – мінімальна. А така компанія, якраз могла б витісняти Путіна в негативне інформаційне поле навіть в тих територіях, де Росія вважається другом».
Окреслюючи подальшу траєкторію розвитку подій, політолог резюмував: «Протягом наступних місяців ми зможемо зрозуміти чи справді Путін все більше сприймає реальність у викривленому стані. Якщо ситуація буде повторюватися, протягом приблизно 6 місяців неадекватність Путіна стане загальнозрозумілою для російських еліт і еліт всього світу. Я далекий від ідеї перевороту (до цього дуже далеко), адже перевороти в Росії трапляються тоді, коли хтось із оточення починає відчувати загрозу своєму життю. А Путін поки достатньо обережний, щоб цього не допустити. В той же час створення іміджу неадекватного в прямому значенні цього слова лідера, якому бреше оточення – це унікальний шанс делегітимізації Путіна в Росії. І я можу стверджувати, що він так підставився вперше в своїй президентській карʼєрі. Головне нам цей шанс не проґавити».
Автор: Тетяна Мішина
