Слідом за Сполученими Штатами, які вперше з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому, увімкнули санкційний антиросійський маховик, новий пакет рестрикцій проти країни-агресорки ввів і Євросоюз (ЄС). Детальніше про відповідні кроки об’єднаного Заходу – далі в матеріалі ForUA.
З моменту другого президентського терміну Дональда Трампа Сполучені Штати не вводили жодних санкцій проти путінської Росії, пояснюючи це тим, що такі кроки перешкоджають дипломатії, пропускаючи повз вуха наполегливі прохання України та Євросоюзу (ЄС), які доводять, що саме економічний тиск на країну-агресорку змусить її стати більш зговірливою і сісти врешті решт за мирно-перемовний стіл.
Але на поточному тижні американська позиція змінилася на 180 градусів: Вашингтон вніс до чорного списку дві найбільші російські нафтові компанії - «Роснефть» і «Лукойл», оскільки, як пояснив міністр фінансів США Скотт Бессент, Москва не виявила серйозної прихильності до мирного процесу. «Я просто відчув, що настав час», - мотивував напередодні це рішення сам пан Трамп на зустрічі в Білому домі з генсеком НАТО Марком Рютте.
Крім того, господар Овального кабінету зазначив, що на наступному тижні, коли буде у Південній Кореї на саміті АТЕС, в кулуарах якого у Трампа запланована зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном, він намагатиметься переконати китайського лідера перестати купувати російське чорне золото. «Я говоритиму з ним про те, як ми можемо закінчити війну між Росією та Україною: чи то через нафту, чи то через енергію, чи через щось інше. І я думаю, що він буде дуже прихильним до того, щоб знайти ефективне рішення»,- припустив очільник Білого дому, який, як відомо попередньо скасував зустріч із Путіним у Будапешті.
Нагадаємо, тиждень тому Дональд Трамп та кремлівський диктатор провели двогодинну телефонну розмову, за підсумками якої домовилися провести другу після Анкориджу особисту зустріч в угорській столиці, причому протягом кількох тижнів. Однак після телефонної розмови глави росМЗС Лаврова з держсекретарем США Марко Рубіо, на яких і було покладено завдання організувати зустріч лідерів, стало очевидно, що щось пішло не так. Згідно із заявами американської сторони, країна-агресорка відмовилася від пропозиції США піти на припинення вогню та заморозити конфлікт уздовж нинішньої лінії зіткнення.
«Раптові санкції проти «Роснефти» та «Лукойл» - певним чином рубікон та ознака того, що росіянам пробити Україну через американців не вдасться. Тепер росіяни будуть гратися в ескалацію і питання часу - чи витримають вони? Разом із нами» - зауважує політолог Олег Постернак.
Між тим, на фоні того, що між Вашингтоном та Москвою пробігла чорна кішка, в американських медіа почали з’являтися повідомлення про те, що Дональд Трамп знову повертається обличчям до України. Зокрема, за даними The Wall Street Journal, Білий дім дав добро Україні на використання американських розвідданих для націлювання на російські об’єкти далекобійних ракет Storm Shadow, поставлених офіційним Лондоном. Проте сам Трамп пізніше у соцмережах назвав цю публікацію «фейковою новиною». «США не мають жодного відношення до цих ракет, звідки б вони не прилетіли і до того, що з ними робить Україна!», - зазначив він. Більше того, 79-річний американський лідер фактично виключив можливість постачання Києву ракет Tomahawk для завдання ударів углиб Росії. Відзначивши на вищезгаданій зустрічі з генсеком Рютте, що ця зброя «дуже складна» і вимагає не менше року «інтенсивної» підготовки, головний республіканець резюмував: «Ми знаємо, як ним користуватися, але ми не збираємося навчати інших». Водночас президент Зеленський, коментуючи американські санкції, попутно зазначив, що кейс «Томагавків» для України насправді незакритий остаточно. Натомість, Путін, реагуючи на даний меседж очільника Банкової, пообіцяв «дуже серйозною і приголомшливою» відповіддю на удари далекобійною зброєю вглиб території Росії.
Тим часом загальна зміна настроїв у Вашингтоні та особливо санкції проти РФ явно підбадьорили європейських союзників України. У четвер, 23 жовтня сам Євросоюз на саміті лідерів схвалив давно обіцяний 19 санкційний пакет щодо Росії. У ньому ЄС запровадив заборону на імпорт російського зрідженого природного газу з січня 2027 року і заборонив фінансові операції з «Роснефтью» та «Газпром нафтою» . При цьому «Лукойл» Брюссель чіпати не став через компроміс з Угорщиною та Словаччиною, які продовжують купувати російську нафту у цієї компанії.
Крім того, ЄС вніс до чорного списку чергові судна з «тіньового флоту» російських нафтових танкерів. Загалом, під нові рестрикції підпали 117 нових танкерів, які вважаються частиною «тіньового флоту», а також компанії третіх країн (зокрема, з Китаю, Таїланду та Індії), які, за версією Євросоюзу, допомагають російським військовим та перевозять роснафту з порушенням встановлених обмежень цін на неї.
Зрештою, нові антиросійські євро санкції обмежують пересування росдипломатів через безвізову Шенгенську зону. Таким чином, відтепер співробітники російських дипломатичних та консульських представництв, включаючи адміністративний і технічний персонал, а також членів їхніх сімей будуть зобов’язані повідомляти про свій намір відвідати або проїхати транзитом іншу державу-член ЄС, крім приймаючої країни, не менш ніж за 24 години до прибуття та з викладенням усіх деталей подорожі. При цьому приймаюча країна матиме можливість відмовити у проїзді. Як принагідно зауважили в Європейській службі зовнішніх зв’язків, обґрунтовуючи ідею таких обмежень, російські дипломати «часто беруть участь у діяльності, що сприяє агресії Росії проти України, зокрема поширюючи російську риторику про причини війни, її хід та роль ЄС».
Важливо зауважити, що схвалення 19-го пакету всіма країнами-членами ЄС вдалося досягти практично в останню мить. Новий санкційний пакет довго блокувала Словаччина, вимагаючи надання їй гарантій компенсації високих цін на енергоносії та підтримки промисловості, зокрема автомобілебудування. І лише у середу, 22 жовтня, отримавши бажане, Братислава нарешті сказала своє «Так».
Між тим з іншими темами, які були винесені на обговорення а це, серед іншого, надання Україні у вигляді «репараційного кредиту» заморожених російських активів, чому давно й наполегливо чинить опір Бельгія як головний депозитарій цих грошей, вийшло не все так гладко. Питання поки що «зависло». Принагідно зауважимо, що нинішній план ЄС полягає у наданні Україні безвідсоткового кредиту на 140млрд євро, забезпеченого замороженими росактивами, що зберігаються в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. Така схема потребує додаткового забезпечення державними гарантіями, і саме тут виникає складність, вважають експерти, позаяк для держав ЄС із високим рівнем боргового навантаження, зокрема для Франції, додаткові умовні зобов’язання можуть становити ризик для кредитного рейтингу, а відповідно, потенційно матимуть істотний вплив на обслуговування держборгу. Таким чином, надання кредиту офіційному Києву залежить від того, наскільки в подальшому вдасться переконати країни-члени Євросоюзу у тому, що рейтингові агентства не розцінюватимуть їхні гарантії як збільшення їхнього ж боргу. Отже, важливо, щоб передбачуваний кредит Україні не впливав на загальний борговий тягар континенту.
Автор: Тетяна Мішина
