У вівторок, 30 вересня, у Польщі розпочала пошуково-ексгумаційні роботи українська експедиція у складі дослідників меморіально-пошукового центру Доля зі Львова. Про це повідомляє "Радіо Свобода".
Зазначається, що пошуки почали на території посеред лісу у Карпатах в селі Юркові (Юречкова нині) Підкарпатського воєводства.
Вважається, що тут можуть бути поховані близько 18 військових Української Повстанської армії, що загинули в бою з польською Армією Людовою в 1947 році.
Українські фахівці повідомляють, що військові УПА оборонялись і захищали цивільне українське населення, яке намагалися примусово вивезти.
Сильний дощ у Бещадах завадив групі провести активні пошукові роботи у перший день.
Однак завдяки мотоблоку перешкоди вдалось зняти. Тепер учасники експедиції намагаються зняти шар землі до метра глибини. Це має допомогти зрозуміти, чи є сліди втручання.
Що відомо про склад та роботу української експедиції
Тим часом заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос повідомив в коментарі Суспільному, що експедиція, яка складається з 11 осіб, перетнула українсько-польський кордон 29 вересня
Попередньо вважається, що роботи триватимуть до трьох тижнів, однак багато що залежатиме від погодних умов.
– Це буде перший крок. Наприклад, на Тернопільщину, в село Пужники, польська пошукова експедиція виїжджала кілька разів. Це потребувало певного часу, тому що не завжди можна одразу знайти точку масових поховань, – пояснив заступник міністра.
Він додав, що робота таких експедицій свідчить про те, що діалог між зрілими націями щодо складних історичних питань триває.
– Ми розуміємо звісно, що у поляків більше емоцій у цьому питанні. Занадто сильно польське суспільство було перегріте темою Волині. Власне те, що ми зараз робимо — це крок до того, щоби ми знизили цей градус перегріву і забрали це питання від політичної адженди. У цьому мають розбиратися фахівці. Не треба політику мішати з історією, така наша позиція, – резюмував Андрій Наджос.
Раніше на місці можливого поховання встановили металевий хрест. Цю ділянку досліджують.
Що відомо про місце ексгумації
Нагадаємо, бій у селі Юречкова відбувся 4 березня 1947 року, але далі від місця, де розпочали пошукові роботи.
Достеменно невідомо, як саме переносили загиблих упівців, чи перевезли їх возами, а також – хто саме це міг зробити.
Це село до Другої світової належало до Добромильського повіту Львівського воєводства.
Тоді тут жили переважно українці греко-католицького віросповідання.
Однак у вересні 1939 року, з приходом Червоної армії, це село відійшло до СРСР і опинилось у складі Дрогобицької області.
Коли війна завершилась у 1945 році, село Юречкова відійшло Польщі, а українське населення з цих місць почали примусово вивозити. УПА з місцевих українців чинило опір виселенню.
До примусової депортації призвели домовленості між польською та радянською комуністичними владами.
Зазначимо, що українська і польська сторони обмінялись списками населених пунктів, де збираються провести пошуково-ексгумаційні роботи жертв Другої світової.
Поляки збираються провести дослідження у 13 місцях на українських територіях, українці – у чотирьох.
Наразі вже вдалось завершити пошукові роботи в уже не існуючому селі Пужники на Тернопільщині періоду 1945 року, де знайдені 42 останки цивільних і військових, а також у Львові ‒ віднайдені останки понад 40 воїнів Польської армії, які загинули у вересні 1939 року, обороняючи місто від німецького війська.
Більше місць для ексгумації Україна запропонувати не може, адже на заваді стоять брак фахівців, частина з яких мобілізована, а також – війна і фінансові труднощі.
Саме українські фахівці проводять пошуки у селі Юречкова, від польської сторони – спостерігають представники польського інституту Нацпам’яті. Крім того, їхня поліція забезпечує охорону.
Український інститут національної пам’яті пояснив, що ця локація – перша з переліку на території Польщі, щодо якої є дозвіл польської сторони.
Очікується, що пошуки триватимуть до 4 жовтня. Якщо останки виявлять, то розпочнеться їхня ексгумація, яка триватиме до місяця.
Автор: Сергій Ваха
