Під час спілкування з журналістами після переговорів з Володимиром Зеленським, Дональд Трамп погодився з тим, що НАТО має збивати російські літаки-порушники. Про те, як і чому ця заява очільника Білого дому стала причиною розбрату всередині Альянсу, читайте далі в матеріалі ForUA.
Міністр закордонних справ та віцепрем’єр Польщі Радослав Сікорський напередодні привітав слова президента США Дональда Трампа про російські літаки, які порушують кордони НАТО. «Приємно, що президент Трамп висловив таку позицію - що суверенні країни повинні мати право захищати свій повітряний простір. Якби кубинські літаки залетіли у повітряний простір США - ми знаємо, що б сталося», - сказав пан Сікорський. До цього, у своєму виступі в ООН у вівторок 23 вересня, польський міністр застеріг Росію від подальших провокацій проти країн НАТО і попередив, щоб у Москві потім не скаржились на наслідки.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа сказав, що це повідомлення від лідера США (про збиття літаків – Ред.) є хорошим засобом стримування, а його радник з питань національної безпеки Дейвідас Матульоніс заявив, що в разі необхідності його країна повинна і буде збивати ворожі винищувачі, які порушують повітряний простір країни. Проте президент Франції Емманюель Макрон не вважає, що НАТО має збивати російські літаки-порушники. Він переконаний, що у відповідь на ці «перевірки» російської армії «ми не маємо відкривати вогонь». У контексті минулих провокацій РФ французький президент, якого цитує Le Figaro, зазначив, що «НАТО відреагувало пропорційно, зміцнивши свою оборону».
Нагадаємо, 19 вересня три російські МіГи порушили повітряний простір Естонії над Фінською затокою і залишалися там загалом 12 хвилин. У НАТО повідомили, що здійснили перехоплення літаків. А буквально днями літак із міністеркою оборони Іспанії зазнав GPS-збою поблизу Калінінграда. Інцидент був пов’язаний зі спробами завадити роботі GPS літака A330, що експлуатується іспанськими військово-повітряними і космічними силами. Він прямував на литовську авіабазу Шяуляй. Літак продовжував приймати сигнали від військового супутника, що запобігло будь-яким збоям. «Це реальна загроза. Ми постраждали від цього втручання. У нас був військовий GPS, і ми, звичайно, дуже добре це розуміємо. Саме тому ми так віддані пошуку миру», - заявила пані Роблес. На додачу, міністр оборони Німеччини повідомив про нову провокацію літака РФ. Втім, коли і де саме стався інцидент, Борис Пісторіус не уточнив.
Перебої в роботі GPS є досить поширеним явищем у Східній Європі, особливо з початку повномасштабної війни в Україні. Літак, на борту якого перебувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, зазнав подібного інциденту під час підльоту до аеропорту Пловдива в Болгарії наприкінці серпня, що є одним із сотень подібних інцидентів, про які повідомляється щороку.
Між тим, як зауважує Bloomberg, суперечки щодо збиття російських літаків чи то пак дронів-провокаторів, «виявляє тривожні розбіжності всередині Альянсу, оскільки правитель Росії Володимир Путін випробовує його рішучість».
«Серія інцидентів, коли російські літаки перетнули повітряний простір союзників по НАТО, викликала занепокоєння на його східному фланзі та за його межами. Цього тижня Естонія закликала до екстрених зустрічей НАТО та Ради Безпеки ООН після того, як три російські винищувачі перебували 12 хвилин у повітряному просторі балтійської країни над Фінською затокою. Інцидент стався лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір у Польщі та Румунії. Разом вони посилюють тиск на Організацію Північноатлантичного договору, щоб вона сформулювала переконливу відповідь. Без чіткого плану реагування Альянсу буде важко підтримувати надійний потенціал стримування. Але, на відміну від партнерів, Німеччина закликає до обережного підходу. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що союзники по НАТО ризикують потрапити в «пастку ескалації» Путіна, стріляючи по російських літаках», - зауважує агентство. Разом з тим, Bloomberg констатує, що позиція США все ще нечітка: «Трамп відмовився сказати, чи підтримає Білий дім НАТО, якщо Альянс буде атакувати російські літаки над його повітряним простором, заявивши, що це залежить від обставин, але що ми дуже рішуче налаштовані на підтримку НАТО».
Напередодні НАТО опублікувало заяву, в якій пообіцяло «рішучу» відповідь на російські вторгнення, заявивши, що використовуватиме всі можливості, включаючи військові, для самозахисту, що відповідає позиції Польщі та деяких інших країн-членів Альянсу. З Варшави, до речі, лунають цікаві сигнали: Польща готується внести поправки до свого закону про розгортання військових сил за кордоном, аби дозволити своїм військам збивати російські об'єкти, такі як дрони, над Україною без попереднього схвалення НАТО або ЄС, повідомила Gazeta Wyborcza. Водночас президент Фінляндії Александр Стубб закликав союзників «не реагувати надмірно, але бути достатньо твердими, тому що єдине, що Росія розуміє, це сила».
А допоки у мирному НАТО дискутують щодо доцільності чи не такої збиття російського повітряного залізяччя, війна триває і не лише безпосередньо на лінії фронту, а й далеко за її межами. Зокрема, 24 вересня РФ нанесла удар двома «Іскандерами» по навчальному полігону ЗСУ, повідомили українські Сухопутні війська. За їх даними є втрати. Натомість Україна учора атакувала НПЗ «Газпром нафтохім Салават» у Башкирії, де відбулася велика пожежа. Це вже другий такий удар по цьому росзаводу. Крім того, ЗСУ провели масовану атаку на Новоросійськ - як з повітря, так і безекіпажними катерами з моря. Згодом стало відомо, що пошкоджено офіс Каспійського трубопровідного консорціуму. Принагідно зазначимо, що Каспійський магістральний нафтопровід транспортує російську та казахстанську нафту до морського терміналу у селищі Південна Озеріївка (на захід від Новоросійська), де завантажується на так звані тіньові танкери для відправки на світові ринки.
Тим часом ексголовком Залужний написав програмну статтю, де вкотре заявив про безвихідь на фронті. Свою тезу він обґрунтував на прикладі Курської операції ЗСУ, ціна якої «була надто високою». Колишній головком ЗСУ і діючий посол України у Великобританії наголошує, що дрони обох сторін бачать концентрацію сил, що унеможливлює раптовий удар для прориву оборонних ліній. Валерій Залужний констатує, що «в основі позиційного глухого кута» лежить не лише неможливість прориву оборонних рубежів, а й, що найголовніше, «неможливість виконати оперативні завдання, включаючи вихід на оперативний простір».
Вельми і вельми показово, що подібні за змістом думки лунають і з боку країни-агресорки. Приміром, днями колишній очільник «Роскосмосу», а нині сенатор і «командувач підрозділом армії РФ у Запорізькій області» Рогозін заявив, що армії України та Росії досягли паритету в силах і засобах, через що просування фактично неможливе, а відтак на фронті виникла тупикова ситуація. На переконання військових експертів, змінити цю ситуацію може лише різкий стрибок догори однієї зі сторін по дронах та/або особовому складу. Наразі в «дроновому» сенсі Київ та Москва загалом тримають відносний паритет, тоді як за особовим складом перевага, як заявляють вітчизняні аналітики, зберігається у путінських «визволителів» - але вона не настільки відчутна, щоб забезпечити великі прориви фронту та вихід на оперативний простір.
Автор: Тетяна Мішина
