Попри пробуксовку мирно-перемовного процесу, зокрема та «заморозку» дипломатичного треку в цілому, у Верховній Раді ширяться чутки про вірогідність проведення в Україні виборів. Про те, чим обумовлені заяви подібного штибу – далі в матеріалі ForUA.
У середу, 17 вересня, до України прибула президентка Європейського парламенту Роберта Метсола, яка у Верховній Раді оголосила про відкриття представництва Європарламенту в Києві. «Ми тут, з вами, і ми тут для того, щоб залишитися. І ми також кажемо: ви ніколи не будете йти наодинці. Коли настане мир… ми будемо продовжувати стояти з вами, коли ви будете відновлюватись та відбудовуватись», - пообіцяла президентка Європарламенту, виступаючи в українському парламенті. Натомість спікер ВР Руслан Стефанчук пояснив, що робота представництва поглибить співпрацю між Україною та Європейським Союзом (ЄС), посилить координацію на місці та стане додатковим сигналом політичної підтримки.
«Крім того, представництво допоможе європарламентарям ефективніше працювати в Україні, підтримувати реформи та євроінтеграційний шлях, а з українського боку – сприятиме ще тіснішій взаємодії, постійному діалогу та узгодженню рішень, які наближають членство України в ЄС. Європейський Парламент стає ще ближче до України – і це підтверджує: наш шлях до членства в ЄС є впевненим і послідовним», - зазначив Стефанчук.
Роберта Метсола також провела зустріч і з президентом Зеленським, під час якої вони обговорили ключові теми, які є між Україною та європейськими інституціями, зокрема: підтримку перемовин щодо вступу Києва у ЄС, важливість відкриття першого кластера «якнайшвидше», санкції проти Росії та прийняття 19-го пакету рестрикцій Євросоюзу. Принагідно зауважимо, що напередодні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що 19-й пакет санкцій ЄС буде спрямований на криптовалюту, банки та енергетику. «Щоб покласти цьому край, Єврокомісія запропонує прискорити відмову від імпорту російського викопного палива», - зазначила вона після розмови з президентом США Дональдом Трампом.
Тим часом Верховна Рада, в якій, як ми вже зазначали, учора виступала президентка Європарламенту, ратифікувала угоду про історічне партнерство між Україною та Великобританією і Північною Ірландією. Документ закріплює нову довгострокову рамку двосторонньої співпраці, яка торкається безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культурних зв’язків. А допоки Київ документально фіксує стратегічні зносини з Лондоном, американський президент безпосередньо гостює на Туманному Альбіоні. І для українців цей візит теж має неабияке значення. Втім, про це дещо згодом.
Отже, пізно ввечері 17 вересня президент США Дональд Трамп прибув з державним візитом до Великобританії. Напередодні його прибуття протестувальники розгорнули біля Віндзорського замку величезний банер з фотографією Трампа і скандально відомого Епштейна, а пізніше спроєктували кілька їхніх зображень на одну з веж замку. Згодом поліція повідомила про затримання чотирьох осіб.
Саме у Віндзорському замку король Чарльз ІІІ прийняв Трампа пізнім вечором середи, 17 вересня. За даними Politico, король Чарльз ІІІ міг приватно «заохотити президента США до більш ефективної підтримки України». «Якщо досі основним завданням Великобританії було утримати Трампа за столом переговорів щодо України, то король принаймні зробив свій внесок у ці зусилля - за допомогою більш грандіозних жестів, ніж у більшості», - резюмує видання.
Між тим король і публічно - чітко та однозначно висловився щодо російсько-української війни. Зокрема, на державному обіді з Трампом Чарльз ІІІ заявив про підтримку України: «Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми разом із нашими союзниками єдині в підтримці України, щоб стримати агресію та забезпечити мир». Натомість господар Овального кабінету у промові назвав свій другий державний візит до Великої Британії «однією з найвищих честей у житті».
До речі, нове опитування The Economist і YouGov у США показало рекордно низький рейтинг Трампа. У опитуванні, опублікованому у вівторок, 16 вересня рейтинг схвалення Трампа становить 39%, а рейтинг несхвалення – 57%. Аналітики зазначають, що ця тенденція підкреслює стійку поляризацію та невдоволення виборців республіканською базою американського президента. Експерти також наголошують, що ближчим часом у багатьох своїх кроках (в тому числі, геополітичних) Трамп керуватиметься виборчою логікою. Як відомо, у 2026-му пройдуть довибори до Конгресу, які вже стартували де-факто і які можуть призвести до втрати Білим домом «своєї» більшості у законодавчому органі країни.
Про вибори, попри воєнний стан, заговорили і в Україні. Президент Зеленський провів днями закриту зустріч із депутатами від «Слуги народу». Там нинішній господар Банкової зробив кілька заяв щодо перспектив війни. За словами речниці «зеленої» фракції Юлії Палійчук, Зеленський зазначив, що якщо ситуація на фронті погіршиться, то «будуть важкі рішення». Натомість нардеп від СН Георгій Мазурашу за підсумками засідання заявив, що глава держави «як і інші заброньовані, дав зрозуміти, що має намір воювати до останнього, але, звичайно, чужими руками».
Водночас за інформацією нардепа від «Голосу» Железняка, президент заявив, що не віддаватиме Донбас Росії і впевнений у перемозі ЗСУ. Депутати запитали Зеленського, як він бачить розвиток та закінчення війни. «На що отримали відповідь приблизно таку, яку ви можете прочитати і в публічному просторі: про гарантії безпеки, що ворог руйнує всі ці гарантії, що хоче отримати весь Донбас, що хоче забрати його за три місяці. Президент сказав, що нічого їм віддавати не буде і в цілому у них все рухається нормально - коротше, ворог буде розгромлений», - переказує Железняк підсумки зустрічі президента з рідною фракцією. Власне переказані меседжі, що начебто пролунали з вуст Зеленського не містять нічого особливо нового, однак вони суперечать сигналам окремих «слуг» про швидке закінчення війни.
Днями експредставник президента в Конституційному суді (КСУ), нардеп від СН Федір Веніславський, який перебуває в комітеті з питань нацбезпеки та оборони, сказав, що війна, очевидно, йде до завершення, і на це вказує активність різних партій, що «помітно та відчутно зросла». «Це хтось визнає, хтось не визнає, але фактично ми рухаємось у цьому напрямі», - сказав він. Відповідаючи на запитання, що ще вказує на ймовірне завершення війни, нардеп зауважив, що це заява Дональда Трампа, який готовий сприяти переговорам між Володимиром Зеленським та Путіним та особисто в них брати участь. Нардеп вважає, що російсько-українська війна може закінчитися «через кілька місяців максимум». Свою позицію парламентар, серед іншого, аргументує й тим, що війна стала позиційною і жодна сторона не може досягти великих успіхів. Також має значення, на думку Веніславського те, що Пекін нібито посилав «чіткі сигнали» Москві про необхідність рухатися до завершення війни.
Про вибори заявив ще один «слуга» - Дмитро Чорний, зазначивши, що час роботи поточного, ІX скликання Верховної Ради добігає кінця і пов’язано це з близьким закінченням війни. «Відлік пішов на тижні. Звичайно, я можу помилятися, але я маю відчуття, що ця каденція Ради підходить до завершення. Вже наступного року, ймовірно, країна матиме новий склад парламенту. І це тісно переплітається з питанням завершення війни», - написав Чорний у соцмережах.
Водночас ще один представник пропрезидентської фракції Богдан Кіцак відкинув прогнози колег щодо виборів. Нардеп сказав, що стабілізації на фронті, яка потрібна для виборів, у найближчі місяці не прогнозується. Також Кіцак не погоджується з закидами деяких опозиціонерів, що бюджет-2026 пов’язаний із підготовкою до виборів, оскільки половина його фінансування залежить від міжнародних союзників. Принагідно зазначимо, що каміння в бюджетний город кинув вищезгаданий нардеп Железняк, який звернув увагу, що на різні соціальні програми та передвиборчі ініціативи планують витратити більше, ніж на збільшення виплат військовим. «Це бюджет виборів», - вважає Ярослав Железняк.
При цьому президент Володимир Зеленський з одного боку каже, що його «план А» - це закінчити війну вже цього року, а з іншої сторони констатує, що Україні необхідно $120 млрд, щоб воювати весь наступний рік. Як відомо, у проекті кошторису-2026 «на воєнку» закладено 60 мільярдів доларів, ще стільки ж потрібно десь віднайти.
Автор: Тетяна Мішина
