У понеділок, 1 вересня, відбулося позачергове засідання Ради Україна-НАТО у форматі Політичного комітету, скликане на запит української сторони у зв’язку із нещодавніми масованими російськими обстрілами. Про що йшлося за зачиненими дверима – далі в матеріалі ForUA.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у річницю нападу Гітлера на Польщу принагідно нагадав про наслідки умиротворення агресора.
Зокрема, головний дипломат країни зазначив, що 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина напала на Польщу, а згодом з іншого боку приєднався СРСР – що стало початком Другої світової війни на європейському континенті. «Зараз критично важливо пригадати, що передувало цьому: слабкість та наївна віра, що територіальні поступки умиротворять агресора», - зазначив очільник вітчизняного МЗС. За його словами, найкращий спосіб вшанувати десятки мільйонів загиблих у Другій світовій – це запобігти тим самим помилкам у сьогоденні. «Єдність союзників, тиск на агресора – Росію, та посилення України є критично важливими для безпеки та довгострокового миру у всій Європі», - резюмував Андрій Сибіга.
Водночас 1 вересня у Брюсселі пройшло позачергове засідання Ради НАТО-Україна через систематичні повітряні атаки РФ, на рівні політрадників. Напередодні засідання глава українського МЗС наголосив, що Київ очікує на цілеспрямоване обговорення спільних кроків для адекватної реакції на відмову Росії від мирних зусиль та ескалацію терору проти українців. До речі, у Кремлі вустами путінського помічника Ушакова вчора спростували домовленість про тристоронній саміт з Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським.
Повертаючись до екстреного засідання Ради Україна-НАТО зауважимо, що там переважно йшлося про необхідність посилення української ППО, більше залучення союзників в українське виробництво дронів та посилення тиску на Росію. До засідання в режимі онлайн приєдналися заступник міністра оборони України Сергій Боєв та заступник міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв. Українські посадовці детально поінформували союзників про поточну безпекову ситуацію, оцінку актуальної тактики Росії та її подальших планів.
Під час засідання українська сторона проінформувала також про наслідки нещодавніх російських атак проти України, кількість загиблих і поранених, масштаби руйнувань інфраструктури.
«Українська сторона закликала держави-члени НАТО надати необхідну Україні допомогу у посиленні протиповітряної оборони, зокрема системи Patriot та ракети до них. Окремо було підкреслено потребу у далекобійних ракетах», - йдеться у повідомленні українського зовнішньополітичного відомства. Крім того, союзників закликали нарощувати обсяги інвестицій в оборонну промисловість України, зокрема виробництво дронів.
Зазначається також, що представники держав-членів НАТО «рішуче засудили» масовані російські обстріли українських міст, цивільних об’єктів та громадян, підкресливши, що такі дії Росії демонструють відсутність прагнення до миру.«Вони (союзники з Альянсу- Ред.) також зазначили, що необхідно посилювати тиск на РФ та запевнили, що і надалі підтримуватимуть Україну та працюватимуть над забезпеченням сталого та своєчасного постачання Україні необхідного озброєння і напрацювань щодо гарантій безпеки», - констатували у відомстві на Михайлівській площі.
Слід наголосити, що питання обговорення гарантій безпеки якось непристойно затягується, а перипетії довкола цього надважливого для Києва тематичного кейсу щонайменше викликають низку запитань відносно рішучості європейських союзників.
У понеділок, 1 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в інтерв’ю Financial Times заявила, що країни ЄС розробляють «досить чіткі плани» потенційного розгортання військ в Україні в рамках повоєнних гарантій безпеки, які матимуть повну підтримку з боку США. «Гарантії безпеки мають першорядне значення і абсолютно необхідні. У нас є чітка дорожня карта, і ми досягли угоди в Білому домі... і ця робота просувається дуже добре», - розповіла вона. При цьому, за її словами, основою сил стримування у повоєнний період мають стати Збройні сили України (ЗСУ).
Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться «досить значна кількість солдатів, яким потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання... Безумовно, ЄС доведеться докласти зусиль», зауважила вона.
Між тим міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус різко розкритикував заяви президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про гарантії військової безпеки для України. Він повідомив, що дискусії щодо цього треку все ще тривають, «але обговорювати це публічно в цей момент, я думаю, абсолютно непприпустимо».
Зазначимо, що вже у четвер, 4 вересня, європейські лідери зберуться у французькому Парижі з тим, аби продовжити дискусії про можливі гарантії безпеки для України. До зустрічі доєднається і президент Володимир Зеленський, який раніше зазначав, що принаймні чернетка з контурами щодо гарантій безпеки буде готова до кінця серпня. Втім, як бачимо «гарантійний» європейський віз рухається повільно і зі скрипом.
Наголосивши на тому, що до питання безпекових гарантій для України є суттєве зауваження, політолог Олег Постернак констатував: «Проблема у тому, що вони вже зараз сприймаються як компенсація територіальних компромісів з боку нашої країни. Тобто, увʼязуються Заходом із поступками України як крок підтримки та формальної стабілізації. Однак насправді гарантії безпеки повинні бути органічно «вшиті» в безпекову архітектуру довгострокового характеру як елемент стратегічного і дієвого стримування Росії. Який є ризик? Безпекові позиції для України не повинні стати черговими декларативними папірцями, а фактично запрошенням для відстроченої ескалації з боку РФ, червоною доріжкою для неї».
У ситуації нагнітання страху глобальної війни РФ проти країн НАТО, зауважує Олег Постернак, в останніх виникає спокуса дати Україні лише формальні гарантії, які можуть бути у підсумку інтерпретовані як фактичне заохочення РФ до майбутнього рецидиву нападу на Україну і відвернення від можливості нападу на країни НАТО.
«Варіант у вигляді компонента так званої «стратегічної невизначеності», який би не дозволяв Москві чітко розуміти, якою мірою союзники готові будуть допомагати захищати Україну, теж може не спрацювати. Адже якщо сьогодні Захід відмовляється воювати з Росією на боці України, то немає підстав вірити, що така готовність у нього раптом з’явиться у разі нової ескалації після зупинки нинішньої війни. Путін це чудово розуміє», - застерігає експерт. На його переконання саме це є найскладнішим і найболючішим питанням в темі гарантій безпеки для України. Втім, з огляду на те, як непросто просуваються перемовини щодо пошуку спільного знаменника у цьому питанні, можна припустити, що «больових точок» там, на превеликий жаль, як грибів після дощу.
Автор: Тетяна Мішина
