Новина про те, що місцем зустрічі Трампа і Путіна стане Аляска, виявилася громом посеред перемовно-дипломатичного неба. Ефект несподіванки, між тим, не збив з пантелику офіційний Київ. Невдовзі після того, як стало відомо де і коли відбудеться американсько-російський саміт на найвищому рівні, Володимир Зеленський почав обдзвонювати європейських союзників з тим, аби так би мовити звірити годинники. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Першим про час та місце зустрічі з очільником Кремля розповів Дональд Трамп. «Зустріч, на яку дуже чекають, між мною – президентом США – і президентом Росії Володимиром Путіним відбудеться у п’ятницю, 15 серпня, у великому штаті Аляска», - написав він у соцмережі Truth Social у ніч на 9 серпня.
Принагідно зазначимо, що російські та й радянські лідери ніколи не були з візитами на Алясці – власне і американські президенти її відвідують нечасто. Останнім тут був Барак Обама у 2015 році. У тому ж таки 2015-му Путін останній на сьогоднішній день раз був у США, але тоді йшлося про поїздку до нью-йоркської штаб-квартири ООН.
Незадовго до того, як стало відомо про Аляску у якості комунікаційного майданчика для лідерів США та РФ, чимало впливових західних медіа публікували різні витоки щодо того, де може відбутися саміт. Наприклад, згадувалися Італія, ОАЕ, Угорщина, Швейцарія, але Аляска не звучала жодного разу, як і загалом США. При цьому зі слів вищезгаданого Ушакова випливає: країна-агресорка очікує, що потім Трамп і Путін зустрінуться на російській території – відповідне запрошення господарю Овального кабінету вже передали.
Тим часом газета The Wall Street Journal (WSJ) повідомила з посиланням на джерела, що російська пропозиція щодо мирного плану включає два етапи. На першому Україна має вивести війська з Донецької області, а лінія фронту у Запоріжжі та Херсоні буде заморожена.
На другому етапі Трамп і Путін узгодять остаточний варіант врегулювання, який згодом обговорюватимуть із Володимиром Зеленським. При цьому видання констатувало: європейські чиновники, з якими спілкувалися представники американської адміністрації, так і не склали чіткої думки щодо того, чи має намір Путін зрештою повністю вивести війська із Запорізької та Херсонської областей.
Між тим у суботу, 9 серпня, Bild повідомила, що насправді такий варіант виключено. Як стверджують джерела газети, на зустрічі в Кремлі 6-го числа, коли й обговорювалися всі ці питання, спецпосланник Трампа Стів Віткофф нібито неправильно зрозумів слова Путіна: «Вимогу Росії про «мирний відхід» українців з Херсона та Запоріжжя він сприйняв як пропозицію «мирного відходу» росіян. Наголошується, що Путін не відмовився від намірів «повністю контролювати Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, чия приналежність Росії записана до її Конституції». При цьому, як стверджує Bild, країна-агресорка пропонує лише часткове припинення вогню: відмову від атак на енергетичну інфраструктуру та великі міста в тилу, але не всеосяжне перемир’я з Україною.
Про те, що йтиметься про «деякий обмін територіями для взаємної вигоди» України та РФ, розповів і Дональд Трамп. Можливо, очільник Білого дому мав на увазі виведення окупаційних військ із контрольованих ними районів Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей.
Так чи інакше, всі ці поки що гіпотетичні варіанти на Печерських пагорбах цілком логічно жорстко розкритикували. «Відповідь на українське територіальне питання вже є у Конституції. Ніхто від цього не відступить», - написав Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, даючи зрозуміти, що про поступки територій не може бути й мови. Крім того, у суботу, 9 серпня нинішній господар Банкової поговорив телефоном із лідерами Франції, Великобританії, Естонії, Данії, Іспанії, Фінляндії. У кожному з його подальших повідомлень за підсумками цих розмов червоної ниткою проходила думка про «небезпеку російського плану звести все до обговорення неможливого», тобто територіальних поступок України. Того ж дня, 9 серпня, відбулася і багатостороння телефонна розмова лідерів України, Франції, Великобританії та Німеччини. «Майбутнє України не може вирішуватись без самих українців. Європейці також неодмінно будуть частиною рішення, оскільки йдеться про їхню власну безпеку»,- написав у соцмережі X як післямову до цієї розмови французький лідер Емманюель Макрон. А в ніч на неділю 10 серпня лідери Франції, Італії, Німеччини, Польщі, Британії, президентка Єврокомісії, а також президент Фінляндії опублікували спільну заяву, адресовану керівникам США та РФ. Серед іншого євролідери попередили, що готові і надалі надавати значну військову та фінансову підтримку Україні.
У заяві окремо наголошується, що мирні перемовини можуть відбуватися лише у разі припинення вогню або скорочення бойових дій, а нинішня лінія зіткнення «має бути відправною перемовною точкою». При цьому європейці наголошують на принципі, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. «Закінчення війни має бути чесним, і я вдячний усім, хто зараз з Україною, з нашими людьми заради миру в Україні, яка захищає життєво важливі безпекові інтереси наших європейських народів», - відреагував на цю заяву Володимир Зеленський, участь якого в переговорах на Алясці наразі не планується. Про те, що Білий дім не запрошував його туди, повідомила газета The Washington Post із посиланням на інформовані джерела. Щоправда, неназваний високопосадовець адміністрації США, якого процитував телеканал CBS News, багатозначно зазначив: «Все ще можливо… Не виключаю, що Зеленський в кінцевому рахунку таки буде задіяний у зустрічах на Алясці у тому чи іншому вигляді».
У країні-агресорці тим часом очікують, що найближчими днями відбудеться битва підходів щодо припинення війни. Про це заявив голова Комітету Ради федерації з міжнародних справ Григорій Карасін. За його словами, знервованість у європейських столицях щодо саміту на Алясці показала, «наскільки глибоко Європа поринула у несвідому русофобію».
В подібному ключі висловився і ключовий російський переговорник з адміністрацією Трампа, очільник Російського фонду прямих інвестицій і путінський спецпредставник з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв. Наразі ціла низка держав, сказав він, зацікавлена у продовженні «конфлікту» і готова зробити «титанічні зусилля, щоб зірвати» саміт по лінії Трамп-Путін наприклад, влаштувати провокації або поширювати дезінформацію.
«Аляска - достатньо дивний вибір для Путіна. З одного боку, це приниження (місце, яке Росія продала за безцінь, а причиною продажу стали борги та афери представників царської фамілії). З іншого - у Путіна, схоже, не було вибору: Трамп не хоче ні з ким ділити лаври переможця. На цей момент, виглядає так, що пропозиції Трампа передбачають те, що лінія розмежування є новим кордоном. У звʼязку з цим маємо два питання, які поки не мають відповіді. Перше: чи росіяни на це погодяться. Друге – відсутність гарантій, яка виглядає зараз як доконаний факт, який ніхто не обговорюватиме – як мінімум зараз. Україна вже заявила, що кордони прописані в Конституції. Росія також не змінюватиме Конституцію. Іншими словами, навіть якщо відбудуться результативні переговори, ніхто ніяких гарантій давати не буде. Формат зняття санкцій - ключове питання переговорів. Росія, видається, просуває ідею Дмитрієва про створення спільних торгових домів, які під американським прапором будуть продавати російські підсанкційні товари в ЄС та в інших недружніх країнах. Пропозиція США поки не зрозуміла. Але зняття санкцій є базовим тригером для ЄС. Позиція Євросоюзу дуже проста: продовження війни є більш прийнятним, ніж зняття санкцій. Але ЄС змушений поки йти у фарватері США. Як вийти з цього трикутника, поки неясно. Але я хочу наголосити: не території, а саме санкції є «золотим ключиком» до результативних переговорів», - зазначає політолог Вадим Денисенко.
На переконання експерта, Путін наразі прекрасно усвідомлює, що зараз у нього точка біфуркації: «Або він погодиться на пропозиції Трампа, або зробить вагомий крок до політичного васалітету від Китаю. Як на мене, це єдина причина, через яку Путін теоретично може піти на пропозиції Трампа».
«Базова червона лінія для нас – це збереження ВПК і постачання зброї. Як на мене, це головне питання для нас. І тут потрібно добиватися гарантій. Але, як завжди в таких випадках, все може зірватися в будь-який момент. До 15.08 ще дуже далеко», - підсумовує політолог.
Водночас його колега по експертному цеху Володимир Фесенко акцентує: «Путін хоче не тільки закінчення війни на вигідних для себе умовах, він хоче, щоб ми відмовилися від мирної угоди, тим самим викликали гнів Трампа, щоб американці поклали провину за зрив переговорів на Україну, і почали тиск на нас, у тому числі через припинення поставок американської зброї. Путін повторює свій підступний маневр, який він зробив у травні. Тоді у відповідь на вимогу про припинення вогню Путін запропонував прямі мирні переговори з Україною у Стамбулі. І для Трампа цього було достатньо. Зараз Путін пропонує нібито компромісний мирний план, який насправді є пасткою. Якщо ми відмовляємося, тоді виникне ризик нового охолодження, а то й конфлікту у відносинах із Трампом. Якщо погоджуємося, тоді можливий ризик внутрішньополітичної кризи в Україні, оскільки значна та активна частина суспільства буде категорично проти такого «розміну». До того ж, слідом за початковою поступкою від нас, Кремль вимагатиме нових, ще більш значних поступок. Це стратегія, яку Гітлер застосовував проти Чехословаччини у 1938-1939 роках».
З тим, аби нейтралізувати цей сценарій, на думку експерта необхідно передусім, не відмовляючись від переговорів загалом, наполягати, що спочатку має бути припинення вогню, а тоді все решта.
Крім того, наголошує Фесенко, паралельно слід готуватися до різних варіантів, у тому числі й до чергового охолодження відносин із Трампом, але акцент має бути зроблений на «максимально гнучкій» стратегії та тактиці подальших мирних переговорів, щоб відстояти наші інтереси і, по можливості, уникнути конфлікту з очільником Білого дому.
Автор: Тетяна Мішина
