Протестний рух у Сербії набирає обертів: учасники акцій оголосили про початок масштабної кампанії з блокування доріг, вулиць і перехресть у своїх районах. Така форма спротиву, за словами організаторів, триватиме доти, доки влада не виконає ключові вимоги.
Серед основних вимог мітингувальників:
- Негайне звільнення всіх затриманих активістів, які були арештовані під час попередніх протестів;
- Проведення дострокових парламентських виборів, які, за словами протестувальників, мають відновити легітимність влади після втрати суспільної довіри.
Протестні настрої спалахнули з новою силою після жорстокого розгону демонстрації в Белграді, що відбулася тижнем раніше. Під час акції, яка починалася як мирна хода, сталися сутички між учасниками протесту та поліцією. Десятки людей були затримані, кілька — зазнали травм.
Ці події викликали широкий резонанс у суспільстві, а також критику з боку правозахисних організацій, які звинуватили сербську владу у зловживанні силовими структурами та порушенні свободи зібрань.
Після подій у Белграді протестний рух змінив тактику: замість централізованих маршів учасники вирішили перейти до децентралізованої форми спротиву — блокуючи дороги та інфраструктуру у власних районах. У низці міст вже зафіксовані перекриття основних трас, мостів і транспортних розв’язок. У соцмережах шириться хештег з гаслом: "Блокуємо, поки не звільнять!"
Організатори кажуть, що до протесту долучаються нові групи громадян — від студентів і робітників до місцевих підприємців. За словами активістів, мета акції — паралізувати країну, щоб змусити владу до поступок.
Офіційна реакція поки що обмежується заявами про “неприпустимість дестабілізації” та “провокації з боку радикальних елементів”. Президент Сербії Александр Вучич поки не виступив із публічним зверненням щодо протестів. Тим часом у Белграді та інших містах помітно зросла кількість поліції, зокрема спецпідрозділів, що викликає занепокоєння щодо можливого силового сценарію.
Аналітики попереджають, що ситуація в Сербії набуває ознак затяжної політичної кризи. Протести можуть перерости в загальнонаціональний рух, якщо влада не піде на поступки або не почне відкритого діалогу з громадянським суспільством.
