Понад 80 редакторів провідних європейських видань підписали петицію із закликом не допустити ухвалення в Угорщині закону про обмеження діяльності ЗМІ та правозахисних груп, що фінансуються з-за кордону.
Про це повідомляє Reuters.
Законопроєкт, поданий минулого тижня націоналістичною партією прем'єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», передбачає складення списку організацій, які отримують іноземне фінансування. Це має обмежити їхню діяльність – або навіть закрити такі організації, якщо уряд вирішить, що вони загрожують Угорщині та її культурі.
Зазначається, що ця ініціатива була гостро розкритикована угорськими новинними агентствами, аналітичними центрами та правозахисними групами. Вони стверджують, що законопроєкт спрямовано на придушення політичного інакомислення та критики уряду.
Підписанти петиції заявили, що «Фідес» «застосовує ту саму авторитарну тактику, яка спостерігається» в путінській Росії з наданням статусу «іноагентів».
При цьому наголошується, що виживання вільної преси є проблемою як Угорщини, так і всієї Європи, «особливо в регіоні, де все більше популістських лідерів переймають методи Орбана».
Петицію підписали 84 редактори, зокрема таких видань, як Guardian (Британія), Liberation (Франція), Gazeta Wyborcza (Польща), ORF (Австрія), SME (Словаччина) та Hospodarske Noviny (Чехія).
Вони закликали свої уряди та інституції Євросоюзу докласти зусиль, аби запобігти ухваленню закону, вказуючи, що він суперечить як договорам ЄС, так і Хартії основних прав.
Очікується, що угорські законодавці поставлять законопроєкт на голосування у середині червня. Його схвалення ймовірне, оскільки «Фідес» має абсолютну більшість у парламенті.
Нагадаємо, Міжнародний інститут преси (IPI) та інші партнерські організації вважають цей закон найсерйознішою загрозою для угорських незалежних медіа за останні роки.
Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."
Автор: Богдан Моримух
