Україна та НАТО готуються до виведення двосторонньої співпраці на новий рівень. І хоча війна, розв’язана Росією, вносить свої корективи у систему колективної безпеки, про швидке приєднання до Альянсу, схоже, не йдеться. Чому саміт НАТО у Вільнюсі не потребує завищених очікувань? – читайте в матеріалі.
Восени 2022 року, після блискучого та результативного контрнаступу сил оборони на Харківщині, президент України Володимир Зеленський заявив про зміни у відносинах між Україною та НАТО: "Де-факто, ми вже пройшли свій шлях до НАТО. Де-факто, ми вже довели сумісність зі стандартами Альянсу. Вони реальні для України – реальні на полі бою та в усіх аспектах нашої взаємодії. Ми довіряємо одне одному, ми допомагаємо одне одному, і ми захищаємо одне одного. Це і є Альянс. Де-факто. Сьогодні Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре. За процедурою, яка відповідатиме нашому значенню для захисту всієї нашої спільноти. У пришвидшеному порядку".
Шлях до НАТО без ПДЧ
З 1999 року усі претенденти на членство в Альянсі отримують план дій стосовно членства в НАТО (ПДЧ). Як зазначається на сайті організації, ПДЧ – програма порад, допомоги та практичної підтримки країн, які бажають приєднатися до блоку. І хоча участь у ПДЧ не є юридичною гарантією ухвалення рішення про приєднання країни до Альянсу, про що прямо зазначається на сайті блоку, до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну усі країни-претенденти проходили цей етап.
Проте усталену традицію було порушено. У квітні 2023 року Фінляндія приєдналася до Альянсу без ПДЧ. На цьому ж шляху перебуває Швеція.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, за нинішніх обставин, надання Україні ПДЧ вже втратило актуальність як наступний крок на шляху до НАТО. Адже Україна, відбиваючи російську агресію, вже довела, що готова до членства й буде цінним союзником.
"Альянсу час облишити пошук виправдань та розпочати процес, який завершиться вступом України. Це продемонструє Путіну, що він уже зазнав невдачі, і змусить його вгамувати амбіції", – зазначав очільник МЗС України у квітні 2023 року і додав, що головне зараз – визначеність щодо вступу України.
За словами Дмитра Кулеби, приєднання до НАТО – це процес, який має початися негайно. Крім того, було б доцільно, щоб члени Альянсу вирішили, які гарантії безпеки (крім тих, які вже закріплені в Північноатлантичному договорі) вони можуть запропонувати Україні до приєднання та після набуття членства.
Про такі гарантії розмови почались ще до публічного подання заявки України на приєднання до НАТО. Зважаючи, що сусідів не обирають, і Росія нікуди не подінеться від українських кордонів, такий "план Б" не буде зайвим. Адже пропозиції щодо них обговорюються з країнами-гарантами безпеки, на думку України, мають бути юридично зобов’язуючими.
Врешті, меседж від США прозвучав чіткий - гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО. Тепер головне питання, відповідь на яке має дати найближчий саміт у Вільнюсі, полягає у визначенні строків.
Україна стане членом НАТО. Але коли?
"Союзники погодилися, що Україна стане членом НАТО, і Росія не має права вето", - запевняв раз по раз багаторічний генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг.
Однак коли генсек публічно не називає строки приєднання України до Альянсу, він повторює формулу історичного саміту НАТО у Бухаресті 2008 року.
"Під час підготовки до Вільнюського саміту та під час саміту ми не обговорюємо питання щодо формального запрошення [для України]. Те, що ми обговорюємо – це те, як просунути Україну ближче до НАТО. Наразі тривають консультації", - зазначив керівник Альянсу.
Втім, за 15 років після Бухаресту недостатньо говорити лише про те, що "ухвалені під час саміту у Вільнюсі рішення приведуть Україну ближче до НАТО". Тож, Столтенберг повідомив, що союзники також обговорюють багаторічний пакет допомоги для України, й анонсував створення Ради Україна-НАТО.
Зміст пакета допомоги генеральний секретар не розкрив. Однак, за інформацією ЗМІ, серед іншого пропонують "ізраїльську модель безпеки". Це передбачає продовження постачання військової техніки та фінансову підтримку.
Немає єдності стосовно шляху до членства України і всередині блоку. Якщо, наприклад, Польща, Литва, Латвія та Естонія підтримують запрошення нашої держави до вступу до Альянсу вже у Вільнюсі, то ключовий гравець у НАТО – Сполучені Штати - іншої думки. Президент США Джо Байден заявив, що не підтримує пришвидшений вступ нашої держави, вказавши на проблеми з корупцією.
"Я думаю, що вони зробили все, щоб продемонструвати здатність до військової координації, але є проблема: чи безпечна їхня система? Чи не корумпована вона? Чи відповідає вона усім стандартам, яким відповідає кожна країна НАТО? Я думаю, що буде [відповідати]. Я думаю, що можна це зробити. Але це не буде автоматично", - зазначив президент США, відповідаючи на запитання стосовно можливості пришвидшеного вступу України до Альянсу.
Політолог Сергій Таран нагадує, що останнім часом Захід бере на себе чимало безпрецедентних зобов’язань, щоб роками фінансувати Україну. Також знімаються табу на постачання Україні зброї.
"Цим самим Захід хоче показати серйозність намірів про перетворення України на "Східно-Європейський Ізраїль". Але Україні не треба на це вестися. Бо альтернативи вступу до НАТО та ЄС для нас не існує. Саме це гарантуватиме, що страшна війна з Росією не повториться через кілька років. Тому нам важливо переконати Захід не боятися Путіна і таки взяти на себе дуже конкретні часові зобовʼязання прийому України до НАТО", - вважає він.
Без завищених очікувань
Наразі у владній команді України сподіваються отримати запрошення на вступ до Альянсу "з відкритою датою". Мовляв, уже це дасть Києву позитивний сигнал. За словами голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Олександра Мережка, за підсумками саміту Україна розраховує отримати принципове рішення про приєднання до НАТО, "а модальності і строки приєднання можуть обговорюватися".
"Нам потрібно мати чіткий алгоритм вступу до НАТО", - зазначив Мережко, додавши, що, на його думку, Україна готова до приєднання вже зараз. А з гарантіями безпеки на етапі приєднання можна визначитися конкретними домовленостями.
Крім того, Мережко зазначає, що ще є час переконати більше країн підтримати таке запрошення у Вільнюсі: "Часу залишилося небагато, але переконати ще більше країн можна. Таким індикатором є, зокрема, кількість підписантів голів комітетів закордонних справ під заявою про підтримку вступу України в НАТО. Зараз там підписи представників 21 країни члена НАТО".
Своєю чергою, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що не слід "створювати завищені очікування від саміту".
"Україна працює на всіх рівнях над тим, щоб отримати сигнал, в який спосіб може набути майбутнє членство у НАТО, але я не думаю, що чіткий план, чіткий календар вступу може в який-небудь спосіб бути ухвалений на цьому саміті…Я розраховую, що принаймні формат взаємин з Альянсом буде переведено з формату "комісія Україна-НАТО" до формату "Рада Україна-НАТО", що надасть нам додаткові можливості", - зазначила депутат у розмові з УНІАН.
Вона висловила сподівання, що анонсований союзниками пакет допомоги України міститиме розширений інструментар для підготовки нашої держави до подальшого членства в Альянсі, і шлях до НАТО не буде тривалим.
Говорячи про кроки, які має здійснити Україна, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що слід зокрема ухвалити низку законодавчих актів. Серед них, наприклад, закон про реформу СБУ (ініціатива чекає на друге читання з 2021 року), або новий закон про державну таємницю, або закон, який стосується цивільного контролю над системою безпеки та оборони…
Щодо можливих гарантій безпеки на етапі приєднання України до НАТО, Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що "ми можемо говорити про гарантії безпеки лише на тому етапі, коли Альянсом буде прийняте політичне рішення про членство України".
"На етапі між цим політичним рішенням і ратифікацією цього рішення в усіх парламентах країнах-членах Альянсу, деякі країни, зокрема ядерні країни - як от США, Британія, Франція - мали б взяти на себе", - вважає вона.
За її словами, такі гарантії, наприклад, Британія забезпечує для Швеції. Вони діятимуть доти, доки парламенти країн-членів НАТО не ратифікують протокол про вступ.
"Мені здається, що на гарантії безпеки ми можемо очікувати лише в тому випадку, коли отримаємо рішення про членство в НАТО - на перехідний період до цього членства", - резюмувала Іванна Климпуш - Цинцадзе.
Тобто впевненості, що підсумком саміту у Вільнюсі стане запрошення України до вступу в Альянс, навіть з відкритою датою, немає.
"Швидше за все, буде загальна заява від імені усіх членів НАТО, що Альянс готовий прийняти Україну до себе після того, як завершиться війна, та після того, як наша держава буде відповідати критеріям. Тобто якихось конкретних графіків чи планів нам надавати не будуть. Тим більше, виписувати якісь плани безглуздо, бо ситуація динамічна", - вважає політолог Володимир Воля.
На етапі до членства в НАТО, на думку експерта, Україна має шанси на отримання гарантій безпеки на зразок тих, які США надають Ізраїлю. Зокрема йдеться про надання військово-технічної та фінансової допомоги.
"Я думаю, що ізраїльський варіант в тій чи іншій модифікації цілком реалістичний", - зауважив експерт.
Своєю чергою, політолог Євген Магда звертає увагу на відсутність консенсусу в Альянсі стосовно шляху членства України в НАТО, та радить владі зосередитися на форматі Ради Україна-НАТО, створення якої анонсував генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг. Зважаючи, що робота комісії Україна-НАТО була тривалий час заблокована через позицію Угорщини, зараз варто зосередитися на роботі зі столицями усіх країн-членів Альянсу.
Тарас Калинець, "УНІАН"
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
