Вже наступного року в Україні має повноцінно стартувати перший етап десятирічного плану відновлення нашої країни. Проте перш ніж отримати великі кошти на післявоєнну відбудову, держава має звести нанівець корупційні ризики та максимально ефективно організувати процес використання цих грошей.
З початку повномасштабного російського вторгнення на нашу землю Україна вже отримала від іноземних партнерів біля 20 млрд доларів у вигляді грантів та кредитів. І хоча за більш ніж сім місяців війни ці кошти надходили не рівномірно, проте це фінансування дозволило нашій країні підтримувати макроекономічну стабільність та концентруватися на головному – відбитті навали загарбників.
Щоб оцінити важливість допомоги від цивілізованого світу, варто зазначити, що вона покрила майже 60 відсотків потреби у додатковому фінансуванні державного бюджету.
Що стосується найближчих перспектив, то наприкінці вересня президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав закон про виділення Україні додаткової допомоги у розмірі понад 12,3 млрд доларів. З цієї суми 7,8 мільярда буде виділено на оборонні потреби, а 4,5 мільярда – на пряму бюджетну підтримку України.
У жовтні, листопаді та грудні вітчизняний бюджет отримає у вигляді грантів по 1,5 млрд доларів. Крім того, на початку жовтня виконавча рада Міжнародного валютного фонду підтримала виділення Україні близько 1,3 млрд доларів за програмою швидкого кредитування. Додатково наша держава має отримати до кінця року макрофінансову допомогу від Європейського союзу в розмірі 5 млрд євро.
Вітчизняний уряд не тільки планує, що у 2023 році МВФ, ЄС та США нададуть Україні фінансову підтримку у розмірі близько 38 млрд доларів на покриття бюджетного дефіциту, а й пропонує створити Фонд оперативного відновлення. Саме туди матимуть змогу спрямовувати кошти міжнародні донори та державні підприємства на фінансування першого етапу десятирічного плану відновлення країни на загальну суму 750 млрд доларів, який влітку було презентовано в швейцарському Лугано.
Не виникає сумнівів, що демократичний світ і надалі допомагатиме Україні, але варто розуміти, що робитиме він це за умови, якщо отримані гроші будуть йти на заявлені цілі, а не у приватні кишені. Тому сьогодні одним із головних завдань української влади є організація процесу отримання та використання донорських коштів таким чином, щоб звести нанівець корупційні ризики. Потім, коли ці гроші почнуть надходити, займатися цим буде вже запізно.
Поява нової інституції
Влада ще влітку зробила пропозицію створити Агенцію з впровадження Плану відновлення України, завданням якої стане координація роботи органів виконавчої влади на цьому напрямку, розробка пропозиції до Плану, а також ведення перемовин з іноземними партнерами та міжнародними фінансовими організаціями щодо фінансування.
Варто зазначити, що перший етап відновлення передбачав реалізацію проектів під час війни, і до нього входила відбудова критично важливих об’єктів інфраструктури. Можливо, до закінчення опалювального сезону ці роботи будуть проводитися в режимі швидкого реагування, але навесні можна очікувати, що уряд вже точно матиме більш-менш чіткий перелік об’єктів, які потрібно буде відремонтувати чи побудувати з нуля до наступної зими. Тому й слід очікувати, що нову агенцію можуть створити вже зовсім скоро.
Віце-президентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал у коментарі УНІАН зазначила, що задля зменшення корупційних ризиків важливим елементом агенції має стати широка залученість до її роботи різних органів влади та представників громадськості. Це має стати важливим запобіжником перетворення нової структури у закритий клуб, який виділяє кошти лише "своїм".
"Перший елемент моделі відновлення полягає у тому, щоб ця агенція чи платформа мали якісне врядування, щоб у уряду, української влади, народу, громадянського суспільства була можливість управляти, щоб органи місцевого самоврядування були залучені і могли приймати рішення", - сказала Шаповал.
У новій інституції мають працювати представники як української влади, так і країн, які дають нам гроші. Таким чином, нова структура буде справді нагадувати робочий орган.
У свою чергу, виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик висловив сумніви у критичній необхідності якогось фонду чи агенції, яка буде сидіти "на мішку з грошима" і далі їх розподіляти. Як зазначив він у коментарі УНІАН, якщо такий орган і створювати, то він радше має виступати точкою збору інформації між зацікавленими органами, яким потрібно здійснювати відбудову, а також міжнародними партнерами, які готові допомагати здійснювати цю відбудову. Крім цього, нова агенція могла б виступати певним тримачем онлайн-системи, яка б дозволяла відслідковувати процес відбудови – від початку, як надійшов проект, і до кінця його реалізації.
"Така агенція, якщо і з’явиться, то має стати саме точкою збору всієї інформації, а також може запропонувати певну методологією автоматичного відбору проектів, які будуть реалізовуватися за кошти донорів. Крім цього, вона могла б здійснювати вибірковий контроль щодо реалізації плану відбудови", - сказав він.
Посилення боротьби з корупцією
Але навіть поява в країні дієвої агенції не дасть стовідсоткову гарантію, що Україна позбавляється всіх корупційних ризиків при використанні донорських та кредитних коштів на наше відновлення.
Як вважає Андрій Боровик, на рівні керівництва країни мають бути обрані стратегічні напрямки, на яких у першу чергу буде концентруватися держава. А після цього потрібно розробити чітку методологію проектів та відкриті процедури, за якими гроші будуть розподілятися.
"Якщо це стосується відбудови, то для того, щоб у людей не виникало питань, чому направляють якусь суму на проект відбудови, наприклад, у Луганській області, а не у Миколаївській, має бути процедура, як визначати проект, який у першу чергу треба фінансувати за рахунок будь-яких коштів - не тільки за рахунок наших партнерів, а й бюджетних", - сказав він.
За його словами, такий підхід знімає будь-які питання стосовно того, що розподіл коштів Фонду відновлення носить політичний характер.
Він також додав, що з огляду на антикорупційну практику нічого кращого за прозорість та підзвітність ніхто не придумав.
"Якщо вся інформація з приводу того, скільки ми грошей отримали, на що вони були використані, висвітлюватиметься у живому режимі, а журналісти-розслідувачі чи аналітики з громадських організацій можуть дивитися, скільки зайшло коштів, від кого і на що вони були витрачені, я думаю, це зніме велику частину питань з приводу цього", - сказав він.
Віце-президентка Київської школи економіки Наталія Шаповал згодна з тим, що прозорі закупівлі та відкриті для громадськості звіти про використання коштів мають стати одним із основних стовпів відновлення. До того ж, ця прозорість має бути як з боку агенції чи іншого відповідального українського органу, так і з боку урядів країн, та організацій, які здійснюють фінансування.
Крім цього, вона наголосила на важливості продовження антикорупційної реформи в державі. Це тільки підвищить зацікавленість з боку наших закордонних друзів та партнерів, хто може надати фінансову допомогу Україні.
"Звичайно, ніхто не буде довіряти, навіть, якщо буде ідеальна агенція, там працюватимуть янголи і вона буде обирати гарних підрядників, якщо загалом Україна не буде демонструвати, що ми вирішуємо проблеми, про які всі знають, наприклад, у судовій системі, отриманні доступу до електромереж", - сказала вона.
Наразі перед Україною стоїть надважливе питання: виграти війну з кривавою Росією та провести таку модернізацію нашої країни, яка виведе нас на новий технологічний рівень з високим рівнем життя. Розвинута національна економіка та сильний сектор оборони стануть гарантією, що ніякі божевільні диктатори та їхні армії рабів ніколи не зазіхнуть на нашу землю. Задля досягнення цієї мети нам конче необхідна довіра демократичного світу, а разом з цим - західне фінансування. У світі насправді багато коштів, і завдання України залучити їх до нашої масштабної відбудови. Ключем до коштів мають стати реформи, більше прозорості, рішуча та послідовна боротьба з корупцією.
Українська влада, як центральна так і місцева, за наявності політичної волі можуть без надзусиль втілити в життя основні механізми, які суттєво знизять корупційні ризики у часи відновлення країни. Звісно, не тільки в незалежній Україні у представників влади у момент розподілу грошових потоків виникає спокуса направити частину "потрібним" людям чи організаціям або ж закласти певний відсоток "відкату" при реалізації проектів.
Кривава руйнівна війна на наших очах змінює країну та її людей. І є надія, що післявоєнна Україна, яка стає членом Європейської спільноти, позбудеться старих інституціональних проблем з верховенством права, незалежністю судової системи, неефективним та часто корумпованим чиновництвом. Після того, що ми всі пережили за ці жахливі місяці, ми не можемо зрадити мрію героїв, які загинули та продовжують гинути за нову та процвітаючу Україну. А демократичний світ нам обов’язково допоможе на цьому шляху.
Дмитро Шварц, УНІАН
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
