Офіційне рішення ЄС про перенесення початку імплементації угоди про ЗВТ Україна-ЄС до кінця 2015 року, прийняте сьогодні, - це правильне рішення. І не тільки з точки зору політичних поступок в контексті вирішення мирним шляхом ситуації на сході, але і з точки зору економічної ситуації в Україні в цілому.
Про це на своїй сторінці в мережі Facebook пише екс-міністр доходів та зборів України Олександр Клименко.
«І в листопаді минулого року, і у вересні цього однаково очевидно, що українські підприємства ще не готові конкурувати з європейськими. Наші товари не зможуть відразу завоювати конкурентну нішу на ринках ЄС, у той же час ринок України наповниться товарами з Європи, що негативно відіб'ється на тих галузях української промисловості, які виживають саме за рахунок внутрішнього ринку. Це і легка промисловість, і машинобудування, і точне приладобудування, і автопром. Ці та інші галузі виробництва товарів з високою доданою вартістю просто загинуть. Гасло «Купуй українське» неможливо буде втілити в життя», - зазначає екс-міністр.
При цьому Олександр Клименко нагадує, що рік тому попередній уряд наводив ті ж самі аргументи, і європейські чиновники сприймали їх досить скептично. Сьогодні ж вони оперують тими ж цифрами і логікою.
«Так, у грудні 2013 року на зустрічі в Брюсселі зі Штефаном Фюле, - згадує екс-міністр, - ми проговорювали, що створення ЗВТ принесе значні економічні втрати Україні, і те, що потрібно враховувати позицію Росії. Основний наш меседж був у тому, що нам потрібен час, щоб адаптувати економіку». Олександр Клименко зазначає, що ще за торішніми підрахунками, короткострокові втрати після створення ЗВТ з ЄС - наприклад, зниження митних платежів за попередніми оцінками від 430 до 640 млн. євро (від 3,5 до 7,2 млрд грн.) - значно погіршать загальний стан економіки. Крім того, зупинка експорту в Росію і тоді, і зараз все ще критична для низки українських підприємств, які є великими платниками податків. Вже тоді прогнозувалося значне збільшення соціальних ризиків через скорочення виробництва і втрати українськими громадянами робочих місць. «Як приклад тоді на зустрічі з Фюле наводилася, до речі, кондитерська Корпорація ROSHEN, експорт продукції якої в РФ в 2013 році скоротився на 51%», - зазначає екс-міністр і додає, що «в минулому році ні Європа, ні українські громадяни не готові були прислухатися до цих аргументів. Сьогодні пан Фюле більш сприйнятливий до таких аргументів української сторони».
Відстрочка щодо ЗВТ України з ЄС прийнята всіма сторонами як тимчасова. Нехай з різною мотивацією, але учасники переговорів де-факто дали Україні зміцнити свою економіку та максимально адаптувати національне виробництво під євростандарти. При цьому Брюссель пішов на серйозні поступки - залишає свій ринок відкритим, автономні торговельні преференції для України будуть продовжені до 31 грудня 2015 року. Це і безмитний режим для 95% промислової продукції і 84% сільськогосподарської продукції, і безмитні тарифні квоти для іншої сільськогосподарської продукції. Таке рішення вигідно для українського бізнесу в контексті переорієнтації експортних потоків з Росії в напрямку ЄС.
А роботи в цьому плані ще дуже багато. Як зазначає Клименко: «експорт в ЄС у першій половині 2014 року зріс на 14,9% у річному вирахуванні, у той час як експорт у Росію знизився на 23,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Але це на тлі загального зниження зовнішньоторговельного обороту України на 17%!».
Тому екс-міністр вважає позитивним той факт, що Україна поки що отримала час торгувати з Росією і країнами СНД на пільгових умовах у рамках Договору про зону вільної торгівлі з СНД. Це дасть не тільки можливість продовжити роботу з переорієнтації ринку, але і уникнути різкого шоку для українських виробників. «Хоча, - відзначає екс-міністр, - слід пам'ятати, що у Росії залишається в руках такий козир, як нетарифні бар'єри і ймовірність продовження практики застосування ad-hoc бар'єрів для експорту, які пояснюються порушенням технічних бар'єрів торгівлі або санітарних та фітосанітарних заходів. І вона може в будь-який момент їм скористатися, як це було в серпні і в жовтні минулого року».
Клименко вважає, що «в будь-якому випадку, навіть на тлі всіх подій, що відбуваються, було б неправильно відкидати той факт, що стратегічне партнерство з Росією як було, так і є важливим елементом розвитку України. Географія - наука точна, і налагоджувати стосунки нам рано чи пізно доведеться. І краще це робити раніше».
В цілому, на думку екс-міністра, український бізнес поки що отримує додатковий час для підвищення конкурентоспроможності, щоб підготуватися до лібералізації торгівлі та посилення конкуренції на внутрішньому ринку. Це тимчасова відстрочка, яка поки що влаштовує і ЄС, і Росію, і Україну. Але, на думку експерта, це не привід сидіти склавши руки. Тим більше, коли різка девальвація гривні вже створила набагато більш серйозний щит для імпорту порівняно з відстрочкою у поступовій ліквідації імпортних мит.
«Якщо наші партнери готові простягнути Україні руку економічної допомоги, і в Брюсселі, і у Вашингтоні серйозні побоювання висловлюють з приводу реальної здатності уряду провести реформи. Тому що будь-який кредит довіри витрачається дуже швидко, якщо його не підживлювати реальними діями», - застерігає Клименко.
У числі завдань, які, на думку екс-міністра, повинні стояти на першому місці на порядку денному українського уряду, по-перше, справжня, а не декларативна реформа податкової системи. Її мета - полегшити ведення бізнесу. «І вона повинна проводитися не похапцем, а за принципом «сім разів відміряй - один раз відріж». Не можна змінювати податкові правила кожен місяць. Бізнес може підлаштуватися під будь-які правила гри, але не під ті, що змінюються щотижня», - зазначає Клименко.
По-друге, максимальна підтримка національного виробника для виходу на європейські ринки. І не тільки великого бізнесу, але і дрібного, і середнього. «У цьому повинні бути введені податкові канікули для малого і середнього бізнесу, навчання громадян ведення бізнесу, популяризація культури підприємництва. Необхідно стимулювати і розвивати навчальні програми, роз'яснювати, як стати підприємцем і що необхідно для того, щоб успішно конкурувати в Європі», - пише екс-міністр і додає,: «Необхідно нарешті серйозно взятися за питання впровадження інституту уповноваженого економічного оператора, виробити процедуру надання сертифікатів Euro1, створити інститут торгових аташе при дипломатичних місіях у країнах - основних торговельних партнерах і потенційно цікавих для розвитку зовнішньої торгівлі. Для цього потрібна копітка системна робота, а не гучні гасла і пусті просторікування».
По-третє, пріоритетом уряду має стати легке кредитування і мінімізація бюрократії. «Ми все розуміємо, - міркує Олександр Клименко. - Що сьогодні неможливо повністю обмежити втручання держави в сферу бізнесу, всі подібні заяви - це просто популізм. Але це втручання повинно бути максимально делікатним і не відволікати бізнес від його основної діяльності. Зарегульованість української економіки вже досягла такого ступеня, що скоро регулювати буде просто нічого».
Таким чином, на думку Клименка, потрібні реформи, системні і грамотні. «Але їх треба робити не тому, що завдяки їм ми отримаємо зовнішні гроші. А тому що без них ми втратимо свою економіку і своїх громадян. Українці дуже вмілі та заповзятливі - не заважайте їм і дайте час стати успішними», - резюмує екс-міністр доходів і зборів України.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом