«Озерка». Кто поставит точку?

Противостояние на Днепропетровском центральном рынке, произошедшее 30 октября, до сих пор продолжает будоражит умы журналистов. Главный вопрос – почему, если по словам министра внутренних дел, ситуация представляет собой «бизнес-разборки» Максима Курочкина и Игоря Коломойского, на стороне одного из участников конфликта выступили бойцы элитного подразделения милиции «Беркут»? Если это «только бизнес и ничего личного», то причем здесь милицейский спецназ, с помощью которого на «Озерке» как раз и выясняли победителя – арестованы и избиты, во всяком случае, были только представители нападавшей стороны. Вообще, учитывая статус документов, которыми располагает владелец рынка г-н Воробьев (вернуть ему рынок судебных исполнителей обязывает два решения высших судов Украины), решающей в деле «Озерки» как раз и была роль милиции – она либо помогает судебным исполнителям, либо выступает на стороне «обороны», т.е. группы «Приват», которая юридически не имеет прав на Днепропетровский центральный рынок.

Сейчас «Озеркой» управляет одноименное КП (коллективное предприятие), интересы которого 30 октября непосредственно на объекте защищали бойцы ЧОП «БОГ», аффилированного с «Приватом», и лично Геннадий Корбан, который на следующий день давал пресс-конференцию о событии.

Вернуть ее в свою собственность пытался российский бизнесмен Владимир Воробьев. Цитируем основания по жалобе, поданной им впоследствие в днепропетровскую прокуратуру: «Відповідно до судових постанов вищих судових інстанцій КП „Центральний ринок” відмовлено у визнанні права власності на майно цілісного майнового комплексу центрального ринку м. Дніпропетровськ. Постановами Вищого господарського суду України в справі № 14/559 від 03.02 2004 року й у справі № 5/86 від

01.06.04 року, якими встановлено, що КП "Центральний ринок" не має ніяких майнових прав на нерухоме майно ринку. Постановами Верховного суду України в справі № 36/433 від 11.07.06 року й у справі № 5/86 від 19.09.06 року відмовлено КП "Центральний ринок" у визнанні права власності на цілісний майновий комплекс центрального ринку м. Дніпропетровськ. Також, право власності на ринок ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок”" підтверджує не тільки актом прийому - передачі нерухомого майна ринку в статутний капітал товариства, підписаний між ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок” і РО ФГИ України по Дніпропетровській області, але й рішення господарського суду, що встановлює, що законним власником цілісного майнового комплексу центрального ринку м. Дніпропетровськ, є ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок”. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17.02.05 року у справі №22-1570/2004 залишено в силі рішення Дарницького суду м. Києва, яким встановлено законність дій пов’язаних з підготовкою та участю у конкурсі державного пакету акцій ВАТ „Дніпропетровський

центральний ринок”, встановлено що відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій”.

Если даже предположить, что 30 октября милиция была «с народом», т.е. на нейтральной стороне, то все произошедшие события, драку и аресты, можно трактовать как прямое следствие провокации – кто-то очень сильно разозлил милиционеров. Были ли это люди Воробьева? Нет, поскольку им это было невыгодно – их цель была войти на «Озерку» с судебными исполнителями, чтобы зачитать решения судов, восстанавливающих Воробьева во всех правах. Инцидент с милицей был выгоден как раз стороне «Привата», это ведь очевидно.

Но бойцы «Беркута» были на объекте до (!) прибытия судебных исполнителей – это подтверждается рядом заявлений и жалоб в прокуратуру, в частности непосредственно показаниями самого Владимира Воробьева и гражданина РФ Андрея Харчишена, который более 80 часов провел в отделении милиции. Причем, не просто «до» - есть информация, что за еще 27-28 октября спецподразделения МВД дежурили непосредственно возле рынка, ожидая команды на его защиту. Кто и зачем отдал эту команду – ключевой вопрос ситуации.

По свидетельству Воробьева, «26.10.2006 року, у встановленому законом порядку, звернулися до Кiровської державної виконавчої служби з заявою про виконання ухвали Алуштiнського мiського суду вIд 17.10.2006 року, зазначена заява прийнята, привласнено вхiдний № 10126. Державним виконавцем 27.10.06 року вiдкрите виконавче провадження. Вiдповiдно до постанови державного виконавця Лисенко Ю.В. вIд 27.10.06 року, виконавчi дiї, шляхом особистого оголошення й установлення заборон i зобов'язань встановлених судом i при необхiдностi усунення перешкод у виконаннi судового акту призначенi за адресою розташування ринку: м. Днiпропетровськ, вул. Шмiдта, 2, 3, в 6-00 годинi 30.10.06 рIк, з виходом до мiсця проведення виконавчих дiй для належної пiдготовки до виконавчого провадження у 5-00 годинi 30.10.06 року. Вiдповiдно до змiсту зазначеної постанови, трудовий колектив ВАТ„Днiпропетровський центральний ринок” прибув за зазначеною у постановi адресою”. Воробьев уточняет, что „я звернувся з проханням до свого близького друга Андрiя Харчишена пiдтримати мене та представляти iнтереси товариства в ходi вчинення виконавчих дiй. Вiн погодився”.

В жалобе представителей трудового коллектива „Озерки” в прокуратуру говорится, что „Близько 5-ї години ранку 30.10.2006 року, перед приходом державного виконавця та трудового колективу ВАТ „Днiпропетровський центральний ринок”, охоронцями ТОВ „БОГ” було влаштовано бiйку. Як нам стало вiдомо в подальшому вказана акцiя була запланована за декiлька днiв керiвництвом КП”.

По их словам, когда они, представители охранных фирм и судебный исполнитель приближались к «Озерке», уже (!) оцепленной «Беркутом», к рынку подъехала «девятка», из которой был открыт огонь по бойцам милиции. „Беркут”, разумеется, немедленно среагировал – положили всех, включая судебного исполнителя.

Далее процитируем жалобу друга Воробьева, Андрея Харчишена – этого гражданина РФ днепропетровская милиция продержала более 80 часов, не пуская к нему ни консула, ни предъявляя обвинения. В его жалобе содержится точное описание действий милиции в этот день: „Приблизно за 300 метрів до воріт ринку на нас напали працівники спеціалізованого підрозділу Беркут. Нас, і мене в тому числі, почали жорстоко бити. Державний виконавець показав посвідчення та намагався пояснити ситуацію, але його було відсторонено, а його вимоги проігноровані. До працівників Беркуту приєднались міліціонери, які прибігли з ринку. Вимоги депутата обласної ради припинити беззаконня були також проігноровані, а його самого побито. Мені особисто були нанесені тілесні ушкодження, та мене змусили лежати на холодній землі декілька годин протягом яких наді мною знущались та принижували мою людську гідність. Мені міліціонери та працівники підрозділу Беркут тикали взуття в обличчя та намагались засунути його в рот, на мені плигали та пинали ногами, все це супроводжувалось залякуваннями, погрозами та образами. Приблизно о восьмій годині мене доставили до відділу міліції. Довіреність яку я надав міліціонерам, на представництво мною інтересів ВАТ „Дніпропетровський центральний ринок”, міліціонери порвали та викинули. Назвати прізвище міліціонера, який порвав довіреність не можу, оскільки він відмовився його назвати. Звинувачення мені так і не було пред’явлено, але з невідомих причин, мене утримували у відділі міліції до 20-ї години 03.11.2006 року, тобто майже 84 години”.

Ситуация на „Озерке” продолжает оставаться открытой. И это будет происходить до тех пор, пока не выясниться роль днепропетровской милиции в событиях 30 октября – без ее помощи ни вернуть, ни удержать рынок будет невозможно ни одной из сторон. Значит, расследование – необходимо.