Нещодавнє відкриття на території Чорнобильської атомної електростанції привернуло увагу світової наукової спільноти: грибок Cladosporium sphaerospermum не лише виживає в умовах екстремальної радіації, але й здатний перетворювати її на енергію. Ця унікальна властивість, описана виданням Interesting Engineering, відкриває нові, екологічні перспективи для захисту людини і технологій.
Природний енергетичний щит
Ключ до виживання грибка полягає у високому вмісті меланіну — пігменту, який присутній і в шкірі людини. Завдяки меланіну, Cladosporium sphaerospermum ефективно поглинає радіаційне випромінювання. Однак, на відміну від захисної функції меланіну в інших організмах, цей грибок використовує радіацію для прискорення свого росту.
Експерименти, проведені на Міжнародній космічній станції (МКС), підтвердили дивовижну життєздатність чорнобильського мешканця: його ріст у космосі виявився на 20% активнішим, ніж у земних умовах. Це вказує на те, що грибок процвітає в середовищах із високим рівнем випромінювання.
Екологічна альтернатива для космосу
Вчені вбачають у Cladosporium sphaerospermum величезний потенціал для космічних та екологічних технологій. Головна ідея полягає у використанні біологічного матеріалу для створення радіаційного захисту.
Традиційні матеріали, які використовуються для захисту від космічної радіації, є важкими, дорогими та вимагають значних ресурсів для транспортування. Натомість, біологічний щит із грибка можна вирощувати безпосередньо в умовах космосу, що робить його значно легшою, дешевшою та більш екологічно стійкою альтернативою.
NASA вже активно досліджує концепцію, відому як «мікоархітектура». Це ідея створення самовідновних конструкцій на основі міцелію (вегетативної частини грибів) для будівництва майбутніх позаземних поселень. Таким чином, чорнобильський грибок може стати ключовим елементом у розробці біоінженерних, самовідновних та дружніх до довкілля технологій, що забезпечать безпеку космічних мандрівників і освоєння планет.
Автор: Галина Роюк
