У четвер, 13 листопада, стало відомо про те, що Вашингтон розглядає пропозицію країни-агресорки Росії про продовження кількісних стель двостороннього Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) на рік і більше після закінчення терміну дії цієї угоди. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо, додавши при цьому, що перед Штатами крім цього тематичного кейсу, наразі стоять й інші, не менш важливі геополітичні задачі, розв’язання яких потребує максимальної концентрації. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Держсекретар США Марко Рубіо прокоментував напередодні путінську ініціативу щодо збереження кількісних обмежень відносно Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО). До цього в Білому домі обмежувалися кількома словами: спочатку речниця Трампа Керолайн Левітт назвала цю пропозицію «досить гарною», а потім і сам господар Овального кабінету сказав, що вважає ініціативу Кремля «хорошою ідеєю». Власне цими лаконічними публічними репліками американські офіційні особи досі обмежувалися, але у четвер, 13 листопада питання дещо розгорнуто прокоментував Марко Рубіо. З його заяви випливає, що пропозиція міжнародно визнаного злочинця Путіна зараз «активно обговорюється» всередині Білого дому.
«Вони (росіяни – Ред.) публічно висловили деякий інтерес до продовження обмежень у рамках ДСНО. Тож ми це дійсно розглядаємо і жваво обговорюємо, зважуючи усі нюанси. Але, зазначу, ми чітко відокремлюємо це від усього українського контексту», - сказав держсекретар США, спілкуючись з журналістами. Як влучно зазначає з цього приводу видання Politico, «Путіну не вдалося розіграти ядерну карту і повністю перемішати колоду, ввівши президента Трампа у лабіринти, що грають проти Україні».
Принагідно нагадаємо, що не далі як 22 вересня Путін запропонував США на рік і більше зберегти кількісні стелі ДСНО, що закінчується 5 лютого 2026 року. За словами очільника Кремля, це дозволить «не провокувати подальших перегонів стратегічних озброєнь і забезпечити прийнятний рівень передбачуваності та стриманості». В даному разі йдеться про те, щоб і після закінчення терміну дії цього договору зберегти ліміти на стратегічні наступальні озброєння – ядерні боєзаряди та їх носії: 700 одиниць розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) і важких бомбардувальників15 800 розгорнутих та нерозгорнутих пускових установок МБР та БРПЛ.
Днями головний російський дипломат Лавров у ході пресконференції заявив наступне: «Для того, щоб Сполучені Штати підтримали наш підхід, потрібно просто, щоб США сказали, що не підвищуватимуть кількісні рівні ДСНО протягом року. Цей рік дозволив би сторонам охолонути, проаналізувати ситуацію, припинити все міряти через український аршин та подивитися на відповідальність великих держав за глобальну безпеку, стабільність, насамперед з погляду недопущення ядерної війни. Ми до цього готові».
Водночас секретар росРадбезу Шойгу у четвер, 13 листопада, попередив, що у Росії і США «залишилося не так багато часу, щоб зберегти одну з ключових основ глобальної стабільності». «Ми дуже чекаємо сигналів з Білого дому», - заявив він. Прокачав напередодні ядерний тематичний кейс і постпред РФ при міжнародних організаціях Михайло Ульянов. Зокрема, зазначивши, що наразі «немає жодних ознак» того, що американці приймуть російську пропозицію щодо ДСНО, він констатував: «Якщо ці ліміти на стратегічні наступальні озброєння будуть де-факто скасовані і не буде навіть усної домовленості про те, що кількісні обмеження по ДСНО будуть дотримуватися, виникне ризик того, що ситуація піде врознос».
Тобто, як бачимо, російська сторона, про що наочно свідчить вищенаведена заява Лаврова, намагається максимально прив’язати ядерне питання до кейсу мирного врегулювання по Україні. Втім, як слушно зауважує CNN, фокус Білого дому, «на щастя для України» зараз зосереджений на Карибському басейні, «бо інакше Трамп вкотре проковтнув би ядерну наживку Москви, посилюючи натомість тиск на Київ».
Дійсно південне командування ЗС США, що відповідає за Латинську Америку та Карибський басейн, отримало у своє розпорядження авіаносну групу на чолі з найновішим і найбільшим у світі авіаносцем Gerald R. Ford. Зокрема, авіаносець Gerald R. Ford з більш ніж 4 тисячами військовослужбовців на борту та десятками бойових літаків, який донедавна перебував у Північному морі, у вівторок, 11 листопада увійшов до басейну Карибського моря у супроводі ракетних есмінців та інших бойових та допоміжних кораблів. До цього моменту в районі Пуерто-Ріко, що межує з Венесуелою, вже знаходилося близько десятка винищувачів F-35, атомний підводний човен та вісім військових кораблів. З прибуттям авіаносної групи в регіоні сформувалося найбільше військове угруповання США з моменту американського вторгнення в Панаму у 1989 році.
«Ці сили зміцнять і розширять існуючі можливості щодо припинення незаконного обігу наркотиків, а також щодо розгрому та ліквідації транснаціональних злочинних організацій», - зазначив представник Пентагону Шон Парнелл. Така масштабно-радикальна боротьба з наркоторговцями, які займаються контрабандою у водах Карибського басейну і Тихого океану, стала ініціативою особисто президента Трампа, додав він.
Зазначимо, що з вересня США вже завдали кілька авіаударів по судах ймовірних наркоторговців біля узбережжя Венесуели, чия влада, на переконання пана Трампа, контролює наркокартель Cartel de los Soles. В результаті загинуло щонайменше 76 людей. Днями аналогічних ударів було завдано і по суднам вірогідних наркоторговців у Тихому океані, що призвело до загибелі ще шести осіб. При цьому старий-новий господар Овального кабінету незмінно наголошує, що ціль виправдовує кошти. Зокрема, в нещодавньому інтерв’ю CBS він наголосив, що «кожне із цих знищених суден вбиває наркотиками 25 тисяч осіб і знищує сім’ї по всій нашій країні».
Між тим у Венесуелі заявляють, що під виглядом боротьби з наркотрафіком США розпочали агресію проти суверенної держави з кінцевою метою відсторонити від влади Ніколаса Мадуро. Назвавши американську військову присутність у регіоні «найбільшою загрозою, з якою континент стикався за останні 100 років», Мадуро оголосив про «масове розгортання» сухопутних, морських, повітряних та ракетних військ для протидії американським військовим біля узбережжя країни.
The Washington Post повідомляє, що на тлі військового тиску з боку США Ніколас Мадуро звернувся за допомогою до Росії, Китаю та Ірану. У Москви він нібито запросив постачання ракет для ППО, радарів та модернізованих літаків, у Пекіна – розширення військово-технічного співробітництва для протидії можливому нападу з боку США, а у Тегерана – пристрої для виявлення та глушення БПЛА. У зазначених державах інформацію впливового американського видання не підтверджували, але й не спростовували.
Тим часом дії американців у Карибському морі вже зіштовхнулися з серйозною критикою, причому навіть із боку союзних країн. «Ми з великим занепокоєнням спостерігаємо за військовими операціями в Карибському регіоні, оскільки вони ігнорують міжнародне право», - заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро на нещодавній зустрічі глав МЗС країн G7 у Південному Онтаріо. Головний французький дипломат також додав, що ідентичну позицію займають «інші колеги з інших держав».
Автор: Тетяна Мішина
