Між США і Китаєм стався новий виток торгової війни, проміжним підсумком якого стали обвалення світових ринків і загроза зриву зустрічі президента Сполучених Штатів Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Амплуа головного світового миротворця аж ніяк не заважає старому-новому президенту США активно воювати – щоправда у секторі торгівлі. Зокрема, у торговельну війну з Китаєм Дональд Трамп вплутався буквально з перших місяців свого президентства. Рішення запровадити двозначне і навіть тризначне мито на товари з Китаю головний республіканець пояснював необхідністю усунути дисбаланс у двосторонній торгівлі. Втім, уже з кінця весни-початку літа 2025 року в американсько-китайському протистоянні після серії переговорів настало перемир’я, а обидві сторони відзначали значний прогрес у врегулюванні економічних суперечок.
Зрештою відносини по лінії Вашингтон-Пекін настільки потепліли, що очікувалося, що на саміті АТЕС, запланованому на 31 жовтня - 1 листопада у Південній Кореї, Дональд Трамп і Сі Цзіньпін зможуть особисто цей прогрес зафіксувати, а відтак дати світові тривалий перепочинок від зіткнення двох найбільших економік.
Проте минулого вікенду, тобто буквально за три тижні до анонсованої зустрічі face to face американського та китайського лідерів, стався новий виток ескалації. Так, Міністерство комерції КНР оголосило про запровадження нових обмежень на експорт рідкісноземельних металів - найважливіших мінералів для виробництва різної продукції - від ракетних двигунів до смартфонів. Отримувати спеціальну експортну ліцензію доведеться навіть у разі торгівлі товарами, що містять 0,1% рідкісноземельних елементів, а заявки на експорт такої продукції, яка може бути використана у військових цілях, відхилятимуться.
Крім того, у КНР оголосили, що починаючи з вівторка, 14 жовтня для американських суден і тих, що належать структурам із США більш ніж на 25%, запроваджується портовий збір. Таким чином, судна, що заходитимуть до китайських портів, платитимуть близько $56 за тонну вантажу, а до квітня 2028 року цей тариф перевищить $155.
Фактично цей китайський захід став відповіддю на рішення Білого дому ввести збір $80 за тонну вантажу для суден, що заходять в американські порти, побудованих у Китаї або тих, що належать компаніям з КНР. Між тим реакція Дональда Трампа на такий крок Китаю, який, до слова, контролює 70% світового видобутку та 90% світової переробки рідкісноземельних металів, не забарилася. 47-й президент США заявив, що Пекін намагається «тримати світ у заручниках» і пообіцяв неодмінно покарати Пекін. При цьому «карати» пан Трамп вирішив неодноразово апробованим раніше способом, оголосивши про введення з 1 листопада 100-відсоткового мита на китайські товари «на додаток до вже чинних». Таким чином, розмір мит для продукції з КНР, що надходить на американський ринок, незабаром має становити 130%. Зазначимо, що навесні, на піку торгової війни, цей показник сягав 145%, а тарифи у відповідь з боку Китаю становили 125%. Натомість зараз на китайські товари діє тариф 30%, а на американські, що надходять до КНР, 10%.
На додачу до стовідсоткових антикитайських мит очільник Білого дому пригрозив запровадити експортний контроль щодо критично важливого програмного забезпечення, а також допустив обмеження поставок до Піднебесної запчастин для літаків. За його словами, у КНР «багато Boeing», а тому подібний крок виявився би вкрай болючим для Китаю. Але й на цьому «каральний» шорт-лист 79-річного американського лідера не обмежився. Дональд Трамп також недвозначно натякнув про ймовірне скасування запланованої зустрічі із Сі Цзіньпіном у Південній Кореї, оскільки для неї «тепер немає жодних підстав». Щоправда невдовзі президент США взяв свої слова назад і запевнив, що нічого не скасовував, хоч і «не впевнений, що зустріч відбудеться». Він пояснив, що «все одно буде» на саміті АТЕС, тому теоретично переговори, як і раніше, можливі.
Хай там як, але заяви господаря Овального кабінету викликали миттєву і вкрай болісну реакцію фінансових ринків, які пережили цими днями сильне падіння з квітня 2025 року. Втрати в десятки мільярдів доларів торкнулися як фондових, так і криптовалютних ринків.
У Китаї ж на американські «привіти» відреагували в неділю, 12 жовтня. Зокрема, Міністерство комерції КНР назвало реакцію президента США «подвійними стандартами» і наголосило, що Вашингтон, прикриваючись інтересами національної безпеки, давно «зловживає експортним контролем і робить дискримінаційні кроки щодо Китаю».
«Погрожувати високими митами – не найкращий спосіб налагодити відносини з Китаєм. Позиція Китаю є послідовною. Ми не хочемо торгової війни, але й не боїмося її»,- запевнили у профільному китайському відомстві, пообіцявши заходи у відповідь «для захисту своїх законних прав та інтересів», якщо американські мита в 100% дійсно запрацюють з 1 листопада.
Поряд з тим, попри жорстку тональність, реальних дій пан Трамп відносно КНР наразі не зробив. Більш того, як зазначає The New York Times, дата першого листопада у риториці господаря Білого дому з’явилася геть не випадково. «У разі якщо зустріч Трампа із Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС відбудеться і буде визнана успішною, то навряд чи щось завадить президенту (США – Ред.) відіграти анонсоване рішення. Тобто, Трамп заздалегідь викладає на стіл карти шантажу, але це не означає, що він ними гратиме в результаті», - резюмує NYT.
Водночас політолог Віктор Небоженко дещо зміщує акценти і зазначає наступне: «Китай дуже ризикує, допомагаючи Путіну у гібридній війні проти Європи. Адже Європа, під час прихованої торгової війни між США та Китаєм, залишається основним торговим партнером та ринком збуту товарів. Участь Пекіна у гарячій війні Росії проти України та у гібридній війні Росії проти Європи може ще сильніше зблизити Путіна з Китаєм, але погіршить міжнародні відносини з ЄС. Вже те, що Китай наслідує стратегію «озброєного нейтралітету» проти нападу путінської Росії на Україну, різко знижує миротворчий авторитет Китаю у світі. Перетворюючи путінську Росію на свою зону впливу, Китай заплющує очі на агресію Росії проти України. Байдужість Китаю до війни Росії в Україні вражає своїм цинізмом і зарозумілістю».
Наголосивши на тому, що Китай вже зацікавлений в подальшому ослабленні путінської Росії, експерт підсумував: «Але втягування Пекіна в конфлікт Москви з Європою - це велика геополітична помилка Китаю. Виходить, що Путін використовує Китай більше ніж Пекін Москву. На Алясці Путін вже намагався скоординувати свої антиєвропейські та антиукраїнські стратегії із позицією американського президента Трампа, якого завжди дратувала Європа, але з цього нічого не вийшло. Трамп змусив Європу допомагати Україні, але він лише збільшив та зміцнив європейську суверенність, хоч і знизив її безпеку перед російською загрозою. Тепер Путін намагається у своїй війні проти України використати Китай, що суперечить міжнародним інтересам Китаю як світової держави».
Ну, а допоки, як стверджує Віктор Небоженко, Путін намагається у своїй війні проти України використати Китай, Трамп прагне залякати очільника Кремля передачею Києву далекобійних ракет Tomahawk, «якщо війна не буде врегульована». Цю погрозу господар Овального кабінету розглядає як інструмент тиску на Москву і планує обговорити її безпосередньо з російським керманичем Путіним. Також, спілкуючись з журналістами на борту президентського літака Air Force 1, у понеділок, 13 жовтня, Трамп заявив: «Байден дав їм (Україні - Ред.) 350 мільярдів доларів. Ми не дали їм нічого. Але ми дали їм повагу і деякі інші речі, відверто кажучи. Україна дуже потребує ракет Patriot, а також вони хотіли б отримати ракети Tomahawk...».
Президент США охарактеризував Tomahawk як «неймовірну, дуже потужну зброю» та додав, що перед остаточним рішенням може обговорити це питання з Путіним: «Я можу сказати: «Послухай, якщо ця війна не буде врегульована, я відправлю їм (Україні - Ред.) Tomahawk. Я можу так сказати... Чесно кажучи, Росії це не потрібно».
Поряд з тим, очільник Білого дому не оголосив про негайне рішення чи конкретні терміни постачань, але підкреслив, що «Томагавки - це нова стадія агресії» і що США повинні знати, як саме Україна планує їх використовувати, перш ніж ухвалювати рішення про їх постачання.
Відповідаючи на запитання про можливість застосування досвіду мирних переговорів між Ізраїлем та ХАМАС до українського контексту, Трамп наголосив на важливості наполегливості: «Я думаю, що ніколи не можна здаватися. Просто ніколи не здавайтеся». Окрім того, президент США назвав українців «дуже хорошим бійцям» і висловив думку, що Путін «виглядав би чудово», якби вирішив питання мирного врегулювання. «А якщо він цього не зробить, то для нього це погано закінчиться», - констатував американський президент.
Принагідно нагадаємо, що у суботу, 11 жовтня, Зеленський говорив телефоном із Трампом. За даними впливових західних медіа, однією з тем розмови стала саме можливість отримання Києвом ракет Tomahawk. Натомість у Кремлі вустами путінського речника Пєскова заявили, що тема можливих поставок Україні крилатих ракет Tomahawk викликає у Росії «серйозну стурбованість». Між тим, вже у неділю, 12 жовтня очільники Банкової та Білого дому вдруге за два дні поспілкувалися по телефону. Дещо згодом президент Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія насправді дуже боїться передачі Україні ракет Tomahawk з боку США, і тому «саме такий тиск може спрацювати для припинення війни».
Автор: Тетяна Мішина
