Путінська Росія готова ще протягом року дотримуватися кількісних обмежень за Договором про стратегічні наступальні озброєння, що закінчується на початку 2026 року, якщо США вчинять так само і не будуть підривати стратегічний баланс. Про це незмінний очільник Кремля заявив у понеділок, 22 вересня на нараді з постійними членами Ради безпеки РФ. Детальніше про очевидні та завуальовані ігрища країни-агресорки – далі в матеріалі ForUA.
Напередодні Путін «раптово» вирішив нагадати про те, що термін дії Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) спливає 5 лютого 2026 року, що, за його словами, означає «швидке зникнення останньої міжнародної угоди про прямі обмеження на ракетно-ядерні потенціали».
«Повна відмова від спадщини цієї угоди стала б з багатьох точок зору помилковим і недалекоглядним кроком, що в тому числі негативно позначилося б, на нашу думку, і на забезпеченні цілей Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ – Ред.)», - зазначив Путін. При цьому, поклавши провину за начебто розвал комплексу угод з контролю над озброєннями на Захід, визнаний Міжнародним кримінальним судом (МКС) злочинцем правитель Росії назвав «виправданим спробувати зберегти на нинішньому досить турбулентному етапі статус-кво, що склався завдяки ДСНО». Інакше кажучи, незмінний господар Кремля публічно оголосив, що після 5 лютого 2026 року Москва готова продовжити протягом одного року дотримуватись центральних кількісних обмежень щодо ДСНО. Втім, як випливає з його подальших тлумачень, зробить це країна-агресорка лише тоді, коли Сполучені Штати візьмуть на себе аналогічні зобов’язання «і не будуть іншими способами порушувати стратегічний баланс».
Максимально згустивши «ядерні» фарби, Путін демонстративно-показово дав доручення профільним відомствам «продовжити ретельно відстежувати відповідну діяльність американської сторони, насамперед стосовно арсеналу стратегічних наступальних озброєнь». Особливу увагу російський диктатор доручив надати планам нарощування стратегічних компонентів системи протиракетної оборони США, включаючи підготовку до розміщення засобів перехоплення у космосі.
«Вважаю, що реалізація російської ініціативи могла б стати суттєвим внеском у створення атмосфери, яка сприятиме предметному стратегічному діалогу зі Сполученими Штатами Америки, - природно, при форматуванні умов для його повноформатного поновлення та з урахуванням всього комплексу зусиль щодо нормалізації двосторонніх відносин, усунення фундаментальних протиріч», - заявив Путін.
Принагідно зауважимо, що до лютого 2022 року, тобто до фактичного старту путінської «СВО», Москва та Вашингтон вели консультації щодо домовленостей, які могли б прийти на зміну ДСНО. Однак на тлі повномасштабного і абсолютно нічим не обґрунтованого вторгнення РФ до суверенної України, цей діалог з ініціативи Вашингтону було перервано. Водночас у червні 2023 року адміністрація президента Джо Байдена запропонувала Москві повернутися до теми контролю над озброєннями та зниження ядерних ризиків, але у Путіна цей сигнал банально проігнорували. Натомість після повернення до владного американського керма Дональда Трампа крига у даному тематичному кейсі, як то кажуть, скресла. Зокрема, у лютому 2025 року Путін сказав, що питання із ДСНО треба вирішувати. Дональд Трамп у липні поточного року назвав ДСНО «не тією угодою, закінчення дії якої ви всі хотіли б». Ця тема, до слова, обговорювалася Трампом та Путіним під час їхньої нещодавньої зустрічі на Алясці.
В даному контексті слід зауважити, що станом на даний момент ДСНО діє гранично обмежено. У лютому 2023-го Росія призупинила участь у ньому, пояснивши своє рішення двома причинами: тим, що США начебто порушують цей договір, і тим, що обставини докорінно змінилися порівняно з 2010 роком, коли він укладався. Дослова, призупиненню участі Росії у договорі передували атаки України на аеродроми базування стратегічної авіації РФ.
Хай там як, але наразі Кремль оголосив про готовність і надалі дотримуватися кількісних обмежень, передбачених договором. Йдеться про 700 одиниць розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЛ) та важких бомбардувальників (ТБ), 1550 одиницях для боєзарядів на них та 800 розгорнутих та нерозгорнутих пускових установок МБР та БРПЛ, а також ТБ. Крім того, путінська Росія, котра «підняла на вуха» зальотами своїх дронів Польщу і літаків Естонію, а відтак - усю НАТО-спільноту, пообіцяла заздалегідь повідомляти США про пуски МБР і БРПЛ, як і про великі стратегічні навчання.
Питання тепер полягає у тому, яким чином Білий дім предметно-стратегічно відреагує на путінську пропозицію. Дебютна, скажімо так, реакція з-за океану свідчить, на превеликий жаль, проте, що Вашингтон проковтнув спекулятивну наживку Москви. Так, речниця адміністрації Трампа Керолайн Левітт, зауваживши, що президент США обізнаний з пропозицією Росії продовжити Договір про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) наголосила, що для американського лідера така пропозиція звучить «досить добре».
«Путін зробив ряд заяв про вихід Росії з договорів про ракети середньої та меншої дальності. Але насправді – це не пусті слова, а частина домовленостей, які були досягнуті між ним та Трампом в Анкориджі. Перше - одразу після зустрічі на Алясці Путін почав говорити про необхідність скорочення ядерної зброї. Свіжа порція заяв – це продовження цього треку. Друге – суть цієї гри дуже проста: Росія та США можуть оголосити чи то про часткове скорочення кількості боєголовок чи навпаки, видадуть за перемогу, що не буде нарощування кількості боєголовок, але цю історію Трамп зможе продати в США. Адже він не тільки зупинив сім воєн, він ще й зупинив ядерну війну», - зауважує політолог Вадим Денисенко.
На переконання експерта, частиною цих домовленостей, також є Білорусь. «Росіяни під шумок пообіцяли не розміщувати там ядерку в обмін на певне потепління. Але для нас важливо інше - Білорусь була пробною кулею, де обидві сторони на ділі продемонстрували, що готові йти на певні кроки і дотримуватися домовленостей. В усій цій схемі є одна проблема – Китай, який доволі жорстко оголосив відразу після Аляски, що не буде грати в цю гру. Але схоже, Путіна це не зупиняє. Для нього вкрай важлива диверсифікація російських стосунків між США і Китаєм. Як економічна так і політична. Схоже, Путін не готовий так легко впасти в китайські обійми, як це до останнього часу здавалося. Що хоче Путін взамін? На жаль, він хоче посилення тиску зі сторони США на Україну по виходу з Донбасу», - підсумовує експерт.
В даному контексті критично важливо тримати руку на суспільному пульсі, попри те, що він подекуди в силу тих чи інших обставин може збиватися з нормального ритму. Наразі загальна температура «по палаті» виглядає так. Соціологічна група «Рейтинг» не далі, як 31 серпня опублікувала результати опитування громадської думки щодо шляхів закінчення війни Росії проти України, згідно з якими, 59% українців підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% виступають за продовження війни до повернення окупованих у 2014 році Донбасу і Криму, 13% - до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року (останній день перед початком повномасштабного вторгнення Росії). При цьому 82% опитаних вважають переговори реалістичним шляхом завершення війни, з яких 62% виступають за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% - за прямі переговори з Росією.
75% респондентів вважають, що Україна має погодитися на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки. Серед ключових гарантій безпеки українці називають: фінансування армії й постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) і міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
На запитання «Що зараз найважливіше?», 58% українців обрали отримання гарантій фінансування західними партнерами ЗСУ у майбутньому і постачання зброї в достатній кількості, тоді як 31% - повернення територій.
Автор: Тетяна Мішина
