Аналітика

Дебати розбрату: до яких геополітичних наслідків призвів дроновий інцидент у Польщі

Дебати розбрату: до яких геополітичних наслідків призвів дроновий інцидент у Польщі

Провідні світові політичні гравці продовжують активно коментувати нещодавній заліт російських безпілотників на територію Польщі. У даному контексті зявилася інформація, що низка євро лідерів вкрай стурбована реакцією на ситуацію з боку президента США. Деталі – далі в матеріалі ForUA

Генеральний штаб Війська Польського повідомив про фактичний початок місії «Східний вартовий» (Eastern Sentry), про яку оголосили напередодні, показавши кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже знаходяться в Польщі. Ключовим моментом є абсолютно нова оборонна структура, повідомили військові. Генсек НАТО Марк Рютте оголосив, що для цього будуть задіяні сили союзників, включаючи Данію, Францію, Британію, Німеччину та інші.

«Східний вартовий» - це не те, щоб відповідь Путіну, але, скажімо так, колективно-демонстративна гра НАТО-м’язами, але без участі Штатів. При цьому всьому США заявили під час дебатів у Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), що вони будуть «захищати кожен дюйм території НАТО» після вторгнення російських безпілотників на територію Польщі.

«Сполучені Штати підтримують наших союзників по НАТО перед обличчям цих тривожних порушень повітряного простору», - заявила виконувачка обов’язків посла США в ООН Дороті Шей, звертаючись до членів Радбезу.  Зауваження пані Шей, схоже, спрямовані на заспокоєння союзників Вашингтона по НАТО після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірне вторгнення російських безпілотників у Польщу могло бути помилкою.

Окремо Дороті Шей акцентувала, що Росія посилила свою кампанію бомбардувань проти України після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці. «Ці дії, а тепер ще й порушення повітряного простору союзника США – навмисне чи ні – демонструють величезну неповагу до добросовісних зусиль США, спрямованих на припинення цього конфлікту», - заявила Шей.

«Ми знаємо, і я повторюю, ми знаємо, що це не було помилкою», - зазначив водночас державний секретар Польщі Марчін Босацький. Він показав фотографії збитого безпілотника, вказавши на російські написи на його частинах. Посол Словенії в ООН Самуель Збогар також намагався розвіяти припущення про те, що вторгнення безпілотників могло бути помилкою, заявивши на дебатах в ООН: «Важко уявити, що така кількість безпілотників ненавмисно пролетіла так глибоко над польською територією».

Росія ж заявила, що її війська атакували Україну під час вторгнення безпілотників і що вони не мали наміру вражати цілі в Польщі. «На польській території не було позначено жодних цілей», - вкотре збрехав, не червоніючи, посол РФ в ООН Василій Небензя. Він додав, що Москва готова говорити з Польщею, «якщо польська сторона дійсно зацікавлена в зниженні напруженості, а не в її розпалюванні».

Хай там як, але факт залишається фактом: президент Трамп так і не спростував своє судження про «дронову помилку» у Польші. Між тим офіційно США на рівні ООН (що теж неможливо без відповідної відмашки з Білого дому) приєдналися до західних союзників у спільній заяві, щоб висловити стурбованість вторгненням російських безпілотників і звинуватити Москву в порушенні міжнародного права і основоположного Статуту ООН. До речі, у заяві також міститься заклик до Росії припинити «свою загарбницьку війну проти України» і утриматися від подальших провокацій. Загалом спільне комюніке підтримали 43 країни–учасниці ООН.

Тим часом у суботу, 13 вересня міністр оборони Румунії Йонуц Моштяну заявив про перехоплення радарами російського дрону. «Підняті у небо літаки були дуже близькі до того, щоб збити його. Дрон летів дуже низько, але в якийсь момент він залишив наш повітряний простір і повернувся до України», - розповів румунський урядовець. Його колега по урядовому цеху - міністерка закордонних справ Оана Цою розповіла про намір порушити на черговому засіданні Генасамблеї ООН питання «систематичних провокацій Росії з дронами». Очільниця зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу (ЄС) Кая Каллас вже засудила порушення повітряного простору Румунії російськими безпілотниками: «Така безрозсудна ескалація загрожує регіональній безпеці. Ми солідарні з Румунією. Я перебуваю в тісному контакті з румунським урядом». До слова, у ту ж таки суботу, коли російський дрон «погостював» у румунів, через загрозу ударів російських безпілотних літальних апаратів по західних областях України Польща знову піднімала військову авіацію і навіть закривала на певний час аеропорт Любліна.

Між тим Reuters пише про «суттєве занепокоєння» європейців, яке виникло через відмову Трампа публічно закликати Москву до відповіді за дроновий інцидент у Польщі, а також відсутність участі США в його запобіганні. «Дуже багато членів НАТО вже ставлять під сумнів готовність американського президента захищати їх у разі реального нападу Росії», - зазначає агентство, посилаючи на джерела у владних колах країн - членів Північноатлантичного Альянсу. Принагідно агентство зазначає, що публічний коментар Трампа був сприйнятий як ще один приклад його підходу «Америка понад усе», який закликає європейських союзників взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку і взяти на себе витрати на допомогу Україні в її захисті від Росії. Водночас представник Білого дому на умовах анонімності заявив, що президент «хоче, щоб ця війна, яка була викликана некомпетентністю Джо Байдена, закінчилася якомога швидше», і що Росія і Україна повинні зупинити конфлікт, а Європа повинна «зробити свій внесок, чинячи економічний тиск на країни, які фінансують війну».

«Суттєве занепокоєння» провідних НАТО-гравців, про яке пише Reuters, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников маркує іншим визначенням - «Страх».

«Військова допомога буде збільшуватися в тих сегментах, які не будуть стосуватися безпосередньо інтересів країн-членів НАТО. Якщо країнам-членам НАТО буде потрібно посилити свою протиповітряну оборону, вони це будуть робити коштом тієї  протиповітряної оборони, яка могла б бути надана самій Україні. Тобто, європейські країни будуть намагатися встановити в себе більше систем протиповітряної оборони, не звертаючи особливої уваги на українські потреби. Це об’єктивна реальність. Втім, єдине, що відповідає логіці здорового глузду – це якщо буде створений спільний щит протиповітряної оборони. Але це логіка здорового глузду. Вона в цій війні дуже часто не спрацьовує, тому що дається взнаки страх перед Росією. Страх перед Росією у НАТО і у окремих країн НАТО є набагато більш серйозним, ніж здоровий глузд і навіть інстинкт самозбереження. Я би сказав, що страх перед Росією, який активно експлуатується Путіним, є сильнішим, ніж сам інстинкт самозбереження для більшості європейців. І це найбільший козир російського президента», - акцентує Портников на своєму авторському Youtube-каналі.

Водночас президент Зеленський наголошує, що Україна має значно дешевші й більш системні рішення проти російських БпЛА, ніж партнери, й готова ділитися досвідом протидії цій загрозі.

«Захист України - це дійсно спільне завдання. І ми готові навчити такому захисту всіх партнерів. Всі бачать, що росіяни розвідують, як винести війну на територію Польщі, Балтійських держав. Російська армія випробовує й Румунію. Звісно, у НАТО є «Петріоти», інші системи та сильні винищувачі, але проти російських «Шахедів» та «Гербер» ми в Україні маємо значно дешевші, більш масовані та системні рішення. Важливо, щоб не втрачався час», - зауважив глава держави у своєму вечірньому зверненні у неділю, 14 вересня.

Щонайменше у сусідній Польщі сигнали з Банкової були почуті. Зокрема, міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський запропонував Заходу перехоплювати російські безпілотники та ракети в повітряному просторі України. «Технічно ми, як НАТО і ЄС, були б здатні це зробити, але це не рішення, яке Польща може прийняти самостійно, тільки разом зі своїми союзниками», - зазначив польський дипломат. Тобто, тут, як не крути, а все впирається у формулу колективних рішень у межах НАТО та Євросоюзу, а з огляду на присутність в зазначених структурах «друзів Кремля» в особі, наприклад, угорського прем’єра Орбана чи глави словацького уряду Фіцо, практична реалізація окресленого Сікорським сценарію видається фантастичною. До того ж, не слід забувати й про ключового НАТО-гравця – США, які теж, м’яко кажучи, не горять бажанням захищати Україну від ганебно-нікчемної в усіх сенсах російської агресії.

Автор: Тетяна Мішина

Теги: