Очільники МЗС країн Євросоюзу (ЄС) провели у понеділок, 11 серпня, екстрену нараду у відеоформаті для обговорення питання російсько-української війни перед самітом президентів США та РФ на Алясці, який відбудеться у прийдешню п’ятницю. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
З кожним днем з’являється дедалі більше подробиць зустрічі президента США Дональда Трампа із кремлівським очільником Путіним, яка, нагадаємо, має пройти 15 серпня на Алясці. Зокрема, напередодні американський лідер заявив, що Володимира Зеленського не буде на цих перемовинах.
За словами Трампа, він очікує що його зустріч з російським правителем буде «хорошою», проте не виключає й негативних результатів. При цьому 79-річний очільник Білого дому двічі обмовився, заявивши, що «збирається до Росії» на зустріч з Путіним. Також господар Овального кабінету висловив невдоволення аргументами Зеленського про те, що для обмінів територіями у межах потенційної мирної домовленості необхідно буде вносити зміни до української Конституції. Натомість впливовий сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що Росія та Україна повинні будуть обмінятися певними територіями для припинення війни - однак Київ при цьому має отримати гарантії безпеки.
Тактичні кроки та заяви пана Трампа відносно російсько-української війни активно критикують у Євросоюзі (ЄС). Приміром, в іспанському уряді напередодні наголосили, що «ніхто не повинен приймати рішення щодо території України без участі української влади». Так само у Сполученому Королівстві підкреслили, що умови припинення війни між Росією та Україною не можуть бути нав’язані Україні проти її волі.
Загалом, європейські союзники України ще мають час для того, щоб вплинути на позицію президента США. За словами канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у середу, 13 серпня пройдуть віртуальні переговори європейських лідерів і Трампа. «Ми обміняємось думками з президентом Трампом і віцепрезидентом Венсом, а також з главами держав і урядів Фінляндії, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, України, з президенткою Європейської комісії, президентом Ради ЄС і генеральним секретарем НАТО», - зазначив канцлер ФРН. У західних медіа вже з’явилися подробиці цих консультацій. На них євролідери начебто мають обговорити варіанти тиску на Росію, питання окупованих територій України та безпекових гарантій для Києва. При цьому європейці спочатку опрацюють спільну позицію, а вже потім – будуть говорити із Трампом. В цілому в уряді Німеччини стверджують, що європейські союзники консультуватимуться у закритому режимі аж до 15 серпня включно.
Між тим у понеділок, 11 серпня пройшла екстрена зустріч міністрів закордонних справ ЄС, ініціатором якої стала верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас. За інформацією видання Politico, метою міністерської зустрічі, в якій взяв участь голова МЗС України Андрій Сибіга, стала розробка стратегії дистанційного впливу на результат саміту на Алясці. Як повідомила з посиланням на інформовані джерела газета The New York Times (NYT), союзники серед іншого вимагають зберегти для України можливість членства в НАТО, навіть якщо зараз це недоцільно.
Про готовність США скоординувати свою позицію з Європою перед переговорами на Алясці, заявив 11 серпня на прес-конференції у Варшаві прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Ми з надією спостерігаємо за старанням президента США завершити конфлікт, але не на умовах, які б дозволили президенту Путіну оголосити про перемогу», - зазначив Туск, який взяв на себе місію говорити від імені інших союзників. Він також зізнався, що переживає «багато побоювань і багато надій», у зв’язку з чим застеріг президента Трампа від спроб зайти надто далеко в переговорах з Росією і закликав не розраховувати на успіх, не схвалений європейцями.
Назвавши неприйнятним обговорення президентами США та Росії обміну територіями без участі України, Дональд Туск послався на досвід Польщі: «Історія показує, що Польща часто ставала жертвою ситуацій, коли великі держави ухвалювали рішення щодо інших країн без їхньої участі у переговорах. Тому для безпеки Польщі також вкрай важливо дотримуватися принципу «нічого про Україну без України», - нагадав пан Туск, повторивши формулу попереднього президента США Джо Байдена.
Про неприйняття сценарію сепаратних двосторонніх домовленостей США та Росії на Алясці заявив і вищезгаданий Фрідріх Мерц. «Ми не можемо допустити, щоб через голови європейців і через голову України обговорювалися чи тим більше вирішувалися територіальні питання між Росією та Америкою. Європейці не хочуть і не повинні бути глядачами, коли йдеться про найважливіше стратегічне питання для майбутнього Європи. Ми над цим працюємо», - додав канцлер Німеччини. Він також висловив думку, що якщо за підсумками переговорів на Алясці не відбудеться, як він висловився, «усвідомлення Росією того, що ця війна не може продовжуватися», США повинні будуть посилити санкційний тиск на Москву. «Американці оголосили про санкції, але вони ще не набули чинності. Якби вони були реалізовані, це мало б значний вплив на економіку Росії. Я вже кілька тижнів закликаю президента США зробити нарешті це», - повідомив Мерц.
Попередню спробу узгодити позицію США з європейськими союзниками та Києвом минулої суботи зробив під час візиту до Лондона віце-президент Венс. У переговорах із ним взяли участь голова МЗС Великобританії Девід Леммі, голова Офісу президента Андрій Єрмак, колишній міністр оборони, секретар РНБО України Рустем Умєров, а також радники національної безпеки низки європейських країн. Як розповіло порталу Axios одне з джерел, на переговорах у Лондоні українські та європейські представники заявили Джей Ді Венсу, що першим кроком має стати негайне припинення вогню, крім того, на їхню думку, Україна «не повинна поступатися територією в обмін на перемир’я».
«На зустрічі європейці продемонстрували солідарність з президентом Зеленським і спробували чітко викласти свою думку про те, що пан Трамп повинен враховувати їхні спільні перспективи», - зауважує The New York Times.
Однак після переговорів у Лондоні віце-президент Венс дав інтерв’ю телеканалу Fox News, з якого випливає, що питання подальших постачань зброї Києву тепер має стати пріоритетом для тих, хто не може від цього відмовитися. «Якщо європейські країни хочуть купувати у нас зброю для України – окей», - сказав віце-президент Венс.
Таким чином, адміністрація США заздалегідь стелить собі так би мовити дипломатичну соломку, даючи зрозуміти європейським союзникам, що у разі їхньої відмови визнати майбутні російсько-американські домовленості на Алясці та бажання продовжувати конфлікт з РФ, незалежно від позиції Вашингтона, його тягар ляже не на американські, а на європейські плечі.
Автор: Тетяна Мішина
