Як обманули «слуг народу» і як вони можуть обманути українців? 

 

На перших своїх засіданнях Верховна Рада IX скликання проголосувала за зняття недоторканності з народних депутатів, що було закріплено в Конституції. Ці зміни набувають чинності з 1 січня 2020 року. 

Скасувати недоторканність обіцяв президент Володимир Зеленський і, згідно з опитуваннями, це підтримує 90% (!) українців. 

Проте для справжнього зняття недоторканності змін до Конституції недостатньо. Потрібно також внести зміни до Кримінального процесуального кодексу (КПК). 

Однак 44 «Слуги народу» успішно це заблокували, проваливши голосування за законопроект №1009.

Центр протидії корупції вирішив розібратися у тому, що ж насправді сталося, та чому на заваді прийняттю надважливих змін до КПК знову стала депутатська недоторканність.

Ця стаття – інформаційна шпаргалка для депутатів, щоб розвіяти всі їхні сумніви щодо необхідності оновленого КПК. Після неї у них немає права на виправдання.

Без змін в КПК недоторканність не скасовується

Процедуру притягнення до кримінальної відповідальності регулює саме КПК. У ньому досі є аналогічні до Конституції норми щодо недоторканності. 

Більше того, КПК навіть розширює депутатський імунітет. Це означає, що недоторканність фактично буде діяти, поки не будуть скасовані норми КПК. 

Про які норми йдеться? Кримінальний процесуальний кодекс (ч. 2 статті 482) вимагає попередню згоду Верховної Ради 226 голосами на: 

 – повідомлення про підозру нардепу; 

 – затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту. 

Всі ці норми чинні і поки що в Раді навіть немає зареєстрованого законопроекту про їхнє скасування.

Крім цього, для більшої надійності в КПК закріплені ще й додаткові заходи безпеки для депутатів, які ніколи не були передбачені Конституцією. Наприклад, згода Ради 226 голосами на обшуки у нардепів чи їхнє прослуховування (частина 3 стаття 482). 

Ці абсурдні гарантії часто унеможливлювали притягнення нардепа до відповідальності і пошук доказів. Немає жодного сенсу проводити обшук чи прослушку після того, як за це відкрито проголосували нардепи. 

Законопроект №1009 намагався полагодити саме ці норми, скасування яких навіть не потребувало змін до Конституції. Правоохоронний комітет замість згоди ВРУ на ці дії, вирішив передбачити обов'язкову згоду Генпрокурора, і відтермінував зміни до 1 січня 2020 року, як і зміни до Конституції. 

При цьому проект №1009 навіть не зачіпав норм КПК про необхідність згоди ВРУ на підозру нардепу, його затримання чи арешт (те, що закріплено в Конституції). 

На час подачі проекту №1009 в Раду норми Конституції про недоторканність ще не були скасовані.

Але «слуги народу» не змогли знайти голосів навіть на перший практичний крок до зняття своєї недоторканності. Адже саме скасування дозволу ВРУ на обшуки та «прослушку» стало головним каменем спотиканння, через який нардепи відмовилися голосувати за проект.

Інформаційна спецоперація чи свідоме саботування

Після проваленого голосування голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що це сталося через непорозуміння та інформаційну спецоперацію.

Як стало відомо під час самого розгляду, багатьох нардепів від "Слуги народу" лякали тим, що після прийняття №1009 їх можна буде обшукувати та прослуховувати без дозволу суду. Або ж дозвіл на їхню прослушку даватиме будь-який обласний суд. 

Що стосується того, що можна "слухати" без рішення суду, то це абсолютна неправда та маніпуляція. Для обшуку та негласних слідчих розшукових дій існує єдиний загальний порядок, який поширюється на всіх без винятку, у тому числі нардепів. 

Він передбачає необхідність судового рішення у більшості випадків (статті 234, 247, 248, 258, 260, 263 та інші статті КПК). 

Однак наразі слідчий і прокурор навіть не можуть звернутися з відповідним клопотанням до суду, поки немає дозволу Верховної Ради. Водночас законопроект не скасовує необхідності отримувати дозвіл суду, а скасовує лише необхідність попереднього дозволу Ради у статті 482 КПК.

На практиці ці норми означають, що навіть якщо слідчі застукали нардепа на місці вбивства у нього вдома, то вони не можуть його затримати одразу або обшукати його житло. Навіть, якщо все вказує на те, що це зробив він. 

Все це потребує довгої процедури звернення до ВРУ, розгляд у Раді, прийняття рішення. За обшуком і взяттям під варту треба ще додатково йти до суду, але навряд після всіх цих процедур і розголосу буде шанс знайти нардепа та важливі докази.

Щодо того, що можна буде отримати дозвіл на прослушку чи обшук нардепа в будь-якому суді, то це теж не зовсім відповідає дійсності. Статтею 216 КПК визначено, що розслідувати злочини нардепів можуть лише НАБУ – щодо корупції, а ДБР – щодо будь-яких інших злочинів. 

Детективи НАБУ наразі можуть отримувати подібні дозволи виключно в Антикорупційному суді. 

Слідчі ДБР, які розслідують злочини нардепів, працюють у Києві. Вони можуть звертатися за дозволами на «прослушку» до Київського апеляційного суду (лише апеляційні суди за місцем розташування органу розслідування можуть надавати подібні дозволи) або до Печерського районного суду за обшуками. 

При цьому для таких клопотань потрібно обов'язкове погодження генпрокурора. Останній може також змінити орган досудового розслідування і доручити слідство, наприклад, СБУ або поліції. Проте це вже буде особиста відповідальність генпрокурора.

Що ще заблокували депутати

Окрім недоторканності, законопроект №1009 містить багато надважливих норм. І лише після невдалого голосування самі ж «слуги народу» почали намагатися виправдати себе, поширюючи неправдиву інформацію про суть законопроекту.

Так, шоумен та депутат-мажоритарник Олександр Дубінський записав відеоблог про те, як «би не вляпатися у поліцейську державу», де навішав страшилок про законопроект. 

Насправді запропоновані проектом зміни – це довгоочікуване для суспільства та правоохоронців виправлення «нонсенсів», які запхали до КПК 2017 року. 

Перше і найважливіше – скасування так званих «правок Лозового», які начебто мали забезпечити права людей. Однак ці зміни перетворили процес розслідування складних злочинів на пекло.

За «правками Лозового» експертизи можна призначати лише через суд. Раніше експертизу міг призначити своїм рішенням слідчий та прокурор без суду. Експертиза не потребує судового контролю, адже сама по собі ніяк не обмежує права сторін справи. 

Натомість ці зміни з'явилися виключно для того, щоб контролювати, які експертизи призначаються, наприклад, у справах НАБУ. Однак в реальному житті це лише затягує час розслідування. 

У разі, коли потрібна медична експертиза або у випадках смерті, доводиться чекати судового розгляду щонайменше 3 дні. Для зручності та оперативності процесу краще, щоб експертизи призначали слідчий та прокурор. 

Наразі діє можливість оскарження підозри в суді. Хоча це просто інформування особи про те, що слідство зібрало достатньо доказів, щоб вважати людину причетною до злочину. Саме в статусі підозрюваного можна ознайомитися з матеріалами справи та будувати подальший захист. 

Водночас, оскаржити затримання чи арешт особа і так має право. За «правками Лозового», оскарження підозр придумали лише для того, щоб за допомогою корумпованого суду скасовувати їх та безперешкодно залишати країну.

 

Небезпечним нововеденням за «правками Лозового» для розслідування складних корупційних злочинів стало встановлення максимальних строків – до півтора року з моменту початку розслідування до повідомлення про підозру. 

Слідчий має в цей час зібрати усі докази щодо конкретної особи. Коли розкривається велика корупційна схема, слідчим треба проаналізувати тисячі документів, провести експертизи і отримати докази з-за кордону. Процедура може тривати до двох років. Наслідком недотримання строків є закриття справи.

Зараз виключно суд може продовжити строки розслідування, хоча це не його робота. Раніше продовжити строки міг прокурор, який визначає тактику і стратегію слідства і розуміє, чи це потрібно робити. Судді ж для цього потрібно вивчити всю справу, її суть, зміст та доцільність різних дій. 

Це фактично те саме, що суд робить під час розгляду справи по суті, але в цьому випадку він лише вирішує, чи варто продовжити строки.

Незалежна прослушка для НАБУ

Окрім «правок Лозового», важливою є пропозиція нарешті надати НАБУ право на самостійну прослушку. Неодноразово у ЗМІ випливали історії, коли відомі корупціонери отримують від СБУ інформацію про те, що їх прослуховують. 

Наприклад із «плівок Окружного адміністративного суду» стало зрозуміло, що скандальний суддя Павло Вовк у вільному режимі може попросити працівників СБУ надати йому інформацію, чи перебуває телефон на прослуховуванні. 

Саме таке право забезпечить повноцінну незалежність НАБУ. Адже наразі монополію на такі заходи має виключно СБУ.

***

Наступне голосування за №1009 буде свідомим вибором: заблокувати ініціативу Зеленського і зрадити передвиборчим обіцянкам або дати зелене світло нормальному слідству для викриття корупції і справжньому зняттю недоторканності.

Насправді нічого драконівського та надзвичайного проект не передбачає. Його суть – усунути штучні перешкоди для розслідувань, які «під себе» створили нардепи попереднього скликання. Та нарешті забезпечити справжню незалежність НАБУ.

 

Центр протидії корупції

Центр противодействия коррупции , ForUm

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

весна/лето/осень
2648 грн.